Розроблено програму анестезіологічного забезпечення трансуретральних резекцій (ТУР) передміхурової залози (ПЗ), що знижує розвиток ТУР-синдрому, визначено її ефективність. Розглянуто зміни центральної та переферичної гемодинаміки під час ТУРПЗ. Досліджено вплив трансуретральних резекцій передміхурової залози на функціональний стан нирок та систему гемостазу. Доведено, що інтраопераційна інфузія гіпертонічного розчину натрію хлориду знижує небезпеку виникнення ТУР-синдрому. За результатами дослідження доопераційного періоду функціонального стану нирок (за кліренсом натрію) виявлено пацієнтів зі зниженими резервними можливостями волюморегулювальної системи, визначено групу ризику за можливим розвитком ТУР-синдрому. Запропоновано патогенетично обгрунтований спосіб корекції порушень гемодинаміки та водно-електролітного обміну у ході проведення ТУРПЗ.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми підвищення ефективності лікування чоловіків середнього та похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), до та після видалення гіперплазованих тканин простати. Встановлено наявність прямого зв'язку між перебігом АГ і виразністю проявів ДГПЗ.

  Скачати повний текст

Розроблено заходи профілактики розвитку сексуальних розладів та андрологічної реабілітації пацієнтів за умови хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) методами трансретральної резекції (ТУР) одно- та двохетапної черезміхурової простатектомій. Доведено, що оперативні втручання несуть певну загрозу розвитку сексуальних розладів у 18,3% пацієнтів. Післяопераційні сексуальні розлади мали місце у групах ТУР, черезміхурової одно- та двомоментної простатектомії у 9%, 18% та 32% випадків відповідно, що дозволяє розглядати саме ТУР операцією вибору з позицій збереження копулятивної функції. Сексуальні розлади після хірургічного лікування ДГПЗ можуть мати функціональний та органічний генез. Останній може бути пояснений ушкодженням перипростатичних нервових утворень, що забезпечують релаксуючу дію на статеві артерії та кавернозну тканину. Визначено загальносоматичні та пов'язані з хірургічною агресією фактори ризику розвитку сексуальних розладів у процесі хірургічного лікування ДГПЗ. Запропоновано алгоритм профілактики розвитку даного ускладнення під час хірургічного лікування ДГПЗ, а також ситему заходів андрологічної реабілітації пацієнтів, з базовим використанням розробленого методу ЛВТ - електроімпульсної терапії.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що зміни в сітці сечового міхура спостерігаються на ранньому етапі розвитку доброякісної гіперплазії передміхурової залози (1 - 2 роки), які поглиблюються та набувають незворотнього характеру через 5 - 6 років. Встановлено, що порушення гемомікроциркуляції та пов'язані з ними морфологічні зміни є передумовою розвитку стриктур міхурово-уретрального сегменту та тривалих нориць. Вперше в процесі комплексного лікування хворих у післяопераційному періоді патогенетично обгрунтовано доцільність застосування нового вітчизняного антиоксидантного препарату - тіотриазоліну як рено- та гепатопротектора (за загальноприйнятою схемою). Показано позитивний вплив застосування тіотриазоліну на підвищення ефективності дії монуралу як антибактеріального препарату, що сприяє зменшенню кількості інфекційно-запальних ускладнень сечовивідних шляхів і статевих органів.

  Скачати повний текст

Досліджено сексуальне здоров'я подружньої пари, в якій чоловік хворіє на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Встановлено різні клінічні варіанти подружньої дезадаптації, визначено причини та механізми їх розвитку. Висвітлено значення клінічних, психологічних, соціально-психологічних і біоритмологічних факторів у порушенні подружньої адаптації, розроблено систему його психокорекції.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного обстеження та лікування 150-ти пацієнтів із доброякісною гіперплазією простати (ДГП). Встановлено, що проба з ізотонічним водним навантаженням дозволяє діагностувати ранні порушення функціонального стану нирок у разі ДГП. З'ясовано, що за умов операційного стресу відбувається зниження активності всіх ланок фібринолітичної активності крові. Вперше виявлено, що під час трансуретральної резекції (ТУР) простати спостерігається компенсаторна реакція механізмів антиоксидантного захисту, яка проявляється збільшенням активності глутатіонпероксидази та зниженням вмісту глутатіону відновленого. Впроваджено у клінічну практику застосування глутаргіну для корекції ренальної дисфункції у разі оперативного лікування ДГП.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози у сексуально активних пацієнтів. В результаті експериментального дослідження на собаках-самцях виявлено позитивний вплив перев'язки нижньої епігастральної артерії на морфофункціональний стан клітин Лейдіга. Запропоновано спосіб позадулонної простатектомії у поєднанні з двобічною перев'язкою нижньої епігастральної артерії, який дозволив зберегти сексуальну активність у 91 % пацієнтів. Доведено корелятивний взаємозв'язок між станом сексувальної функції та вираженістю дизуричного синдрому. Встановлено, що наявність вираженого запалення передміхурової залози погіршує відновлення функціонального стану нижніх сечових шляхів та сексуальної функції. Зазначено, що повне припинення сексуальної активності спостерігалося у 25 % випадків після черезміхурової простатектомії, 15 % - після позадулонної та у 9 % - після позадулонної простатектомії у власній модифікації.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено особливості лікувального патоморфозу тканини гіперплазованої передміхурової залози (ПЗ) після медикаментозного лікування різних варіантів (з використанням омніку, кардури, проскару, омніку у поєднанні з проскаром). З'ясовано інформативні ознаки, кількісно оцінено їх діагностичні коефіцієнти, за якими створено діагностичну таблицю з метою встановлення гістологічної будови гіперплазованої ПЗ, що є підставою для індивідуального підходу до вибору медикаментозного лікування хворих на неускладнену доброякісну гіперплазію (ДГ) ПЗ. Уперше за наявності інфравезикальної обструкції, з урахуванням гістологічної будови гіперплазованої ПЗ, об'єму ПЗ, супутньої соматичної патології й особливості дії медикаментозних препаратів обгрунтовано принцип індивідуального підходу до вибору варіанту лікування хворих на неускладнену ДГПЗ. Базуючись на інформативних клініко-уродинамічних і сонографічних показниках, створено математичні моделі для прогнозу ефективності застосування медикаментозного лікування з використанням омніку, кардури, проскару, омніку у поєднанні з проскаром. Запропоновано концепцію диференційованого підходу до надання спеціалізованої допомоги хворим на ДГПЗ.

  Скачати повний текст