Встановлено залежність гормонального забезпечення організму від ряду факторів ризику та клінічних проявів порушень менструальної функції в підлітковому віці. Виділено чотири варіанти гонадотропної функції гіпофіза у дівчат-підлітків з олігоменореєю (ОМ) та вторинною аменореїю А-II: нормо-, гіпер-, гіпо- і дисгонадотропінемія. Встановлено, що тривала вторинна аменорея у 27,7 % дівчат-підлітків виникає на тлі зниженого вмісту пролактинсекретуючого гормону в сироватці крові. Виявлено, що гормональні взаємовідносини у дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції поглиблюються зі зростанням менструального віку. Доведено ефективність застосування верошпирону та ультрафонофорезу вітаміну Е в комплексному лікуванні ОМ та А-II в підлітковому віці. Розроблено нові високоефективні негормональні методи лікування дівчат-підлітків з вказаною патологією та визначено прогностично сприятливі та несприятливі фактори стосовно ефективності розроблених методів лікування.

  Скачати повний текст

Показано роль ускладнень гестаційного періоду та пологів у матерів пацієнток з наступним розвитком гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП). Науково обгрунтовано та розроблено методику корекції порушень менструального циклу на тлі гіпоталамічного синдрому на підставі використання комплексного патогенетичного підходу. Доведено, що упровадження даної методики суттєво знижує частоту та ступінь вираженості порушень циклу та поліпшити клінічний перебіг ГСПП.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клініко-параклінічних досліджень доведено, що передменструальні розлади (ПР) є проявами захворювань, а саме: передменструального синдрому (ПМС) і передменструальних дисфоричних розладів (ПМДР), для яких характерним є віковий градієнт тяжкості. Установлено, що у більшості пацієнток з ПМС захворювання розвинулося за дії стресіндукувальних факторів у результаті проградієнтного перебігу передменструальних симптомів на тлі запальних захворювань різної локалізації, за цього превалюють фізикальні розлади, спричинені дисімунним станом, порушеннями вегетативної регуляції з помірною симпатикотонією за відсутності активації вагальної та центральної ланки вегетативної нервової системи, що зумовлює розгляд ПМС як соматопсихічну патологію, яка розвивається у фазі компенсації дистрес-синдрому. Доведено, що МДР є психосоматичним захворюванням, яке характеризується превалюванням психопатологічної симптоматики та вегетативною дисфункцією з вираженою симпатикотонією та гіперактивацією надсегментарної ланки вегетативної нервової системи та розвивається на тлі імуносупресії в акцентуйованих за істероїдним чи сенситивним типом осіб з високии рівнем реактивної й особистісної тривожності під впливом стресогенних факторів у разі декомпенсації дистрес-синдрому. Виявлено, що однією з ланок розвитку передменструальних порушень є гіпофункція яєчників, яка у випадку ПМС є первинною і здебільшого має запальний генез, для ПМДР характерний вторинний гіпогонадизм, обумовлений зниженням продукції гонадотропінів і гіперпролактинемією внаслідок зриву компенсації стреслімітувальних систем. На підставі виявлених особливостей клінічного перебігу та механізмів розвитку ПР розроблено критерії диференціальної діагностики та патогенетично обгрунтовано комплексні методи лікування різних їх форм. Створено алгоритм і математичну модель прогнозування розвитку ПМС і ПМДР та визначено фактори ризику їх розвитку з урахуванням ступеня ймовірності виникнення.

  Скачати повний текст

На підставі соціологічного, психологічного та клініко-статистичного обстеження дівчат-підлітків, які мешкають на Донеччині, встановлено закономірності та причинно-наслідкові зв'язки між психоемоційними розладами, гормональними порушеннями і розвитком у дівчат-підлітків первинної аменореї (ПА), що ускладнює перебіг пубертатного періоду. Вперше проаналізовано особливості клінічного перебігу та етіопатогенетичні механізми розвитку ПА у дівчат-підлітків. Запропоновано клініко-діагностичні критерії за результатами клінічних, антропометричних, гормональних та ехографічних досліджень, а також розроблено методи лікування ПА у дівчат-підлітків на підставі етапності, комплексності та індивідуального вибору терапії. Визначено фактори ризику даної патології та наведено метод прогнозування розвитку ПА. Запропоновано новий напрямок щодо визначення причин ПА, профілактики та прогнозування її розвитку у дівчат-підлітків. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у разі ПА з метою зниження питомої ваги подальших ускладнень - порушень репродуктивної функції та безплідності у майбутніх жінок-матерів.

  Скачати повний текст