На підставі даних психотерапевтичного анкетування вивчено роль хронічного психоемоційного стресу у розвитку функціональної стресіндукованої галактореї (ФГс) та виявлено особливості проявів передменструального й імунопатологічних синдромів за цього захворювання. Уперше проаналізовано три індекси стресу в основній групі хворих на ФГс та їх відмінності залежно від стадії розвитку хвороби. Розроблено бальну систему поділу жінок з ФГс на групи на підставі анамнестично-клінічних даних, функціонального, клітинного, гормонального індексів стресу (ІС1, ІС2, ІС3), з урахуванням вмісту спонтанного та стимулювального пролактину у сироватці крові, що уможливлює вчасне диференційне лікування ФГс. Уперше комплексно вивчено асоціації нейрогормональних та імунологічних процесів у хворих. Доведено, що галакторея, яка не супроводжується підвищенням вмісту пролактину у сироватці крові, виникає на тлі хронічного стресу. Завдяки імунореактивним властивостям пролактину виявлено формування умов переходу імунодефіцитного синдрому до автоімунного стану. З'ясовано головну роль оксиду азоту та вторинної месенжерної системи циклічних нуклеотидів у порушенні нейроендокринно-імунної осі за умов ФГс. Уперше розроблено і введено до практики певні схеми комплексної терапії за умов ФГс залежно від стадії розвитку хвороби.

  Скачати повний текст

Уперше визначено фактори ризику виникнення порушень менструального циклу (ПМЦ) у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами (ПЕР). Вивчено особливості фізичного та статевого розвитку, а також дані ультразвукового дослідження внутрішніх геніталій у дівчат у період становлення репродуктивної функції. На підставі результатів комплексного обстеження наведено показники функціонального стану системи адаптації та гормонального стану. З'ясовано характер змін симпато-адреналової системи та їх роль у патогенезі розвитку ПМЦ у досліджених дівчат. З використанням методу кореляційного аналізу виявлено позитивний кореляційний взаємозв'язок між рівнями норадреналіну (НА) та гонадотропних гормонів, а також зворотній кореляційний зв'язок між психоемоційними розладами та рівнем НА, що є однією з провідних ланок у патогенезі розвитку ПМЦ. Проведено психодіагностику за психодіагностичним опитувальником А.Е.Лічко, за адаптованим варіантом особистісного опитувальника для підлітків Айзенка та шкалою самовизначення Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна та розроблено спосіб прогнозування ПМЦ у дівчат-підлітків з ПЕР та доведено, що у патогенезі розвитку психоемоційних розладів важливе значення мають не тільки психогенні фактори, але і провідні риси характеру з з високим рівнем емоційної лабільності, інтровертованості, ситуаційної й особистісної тривожності.

  Скачати повний текст

Установлено, що в структурі передменструального синдрому (ПМС) в пацієнток пізнього репродуктивного віку переважає нейропсихічна форма, у цьому разі перебіг захворювання в кожної п'ятої жінки даної вікової групи має суб- та декомпенсований характер, а у кожної третьої хворої спостерігаються тяжкі його прояви. Доведено, що в основі розвитку ПМС у жінок пізнього репродуктивного віку є дисфункції гіпофізарно-гонадної системи, яка проявляється збільшенням концентрації пролактину та зниженням вмісту жіночих статевих стероїдів у сироватці крові на тлі розладів регіонарної оваріальної гемодинаміки. Обгрунтовано доцільність використання зональної абдомінальної декомпресії для корекції структурно-функціональних порушень яєчників у комплексі лікування ПМС та створено протокол для її застосування. Вивлено, що поряд з психопатологічними розладами в структурі клінічних проявів ПМС у пацієнток даної вікової групи спостерігається десинхронізація регуляції ВНС з переважанням активності симпато-адреналового відділу з проградієнтною активацією даної сегментарної складової від клінічно найлегшої - нейропсихічної до найважчої - кризової форми. Доведено ефективність переривчастої нормобаричної гіпоксії та розроблено методику її застосування в лікуванні ПМС у жінок даної вікової групи. Обгрунтовано доцільність диференційованого підходу до терапії різних клінічних форм ПМС у пацієнтів пізнього репродуктивного віку на базі застосування фітоестрогенів та препаратів з антипростагландиновою активністю.

  Скачати повний текст

Виявлено, що внаслідок порушень обміну нейротрансмітерів виникають ендокринно-метаболічні розлади в організмі хворих, що зумовлюють порушення стероїдогенезу в яєчниках, внаслідок чого розвивається вторинна, "центральна" форма синдрому полікістозних яєчників - морфологічний субстрат гіперандрогенії та порушень менструальної функції у випадку нейрообмінно-ендокринного синдрому (НОЕС). Розроблено спосіб лікування порушень менструальної функції у жінок з НОЕС з використанням агоністів дофаміну (бромокриптину, каберголіну) на тлі удосконаленої редукованої дієти. Встановлено клінічну ефективність запропонованої терапії, що пояснюється її патогенетичним характером, що впливає на провідну ланку патогенезу НОЕС - нормалізацію порушеного обміну нейротрансмітерів у нейросекреторних структурах гіпоталамуса. Визначено індивідуальні дози агоністів дофаміну залежно від рівня пролактину, індексу маси тіла, артеріального тиску та проявів гіперкортицизму, що дозволить підвищити ефективність лікування порушень менструальної функції за НОЕС, знизити відсоток ускладнень цієї патології.

  Скачати повний текст