Встановлено високий рівень захворюваності на папіломавірусну генітальну інфекцію (ПВГІ) серед жінок хворих на запальні процеси сечостатевих органів. Виявлено існування взаємозв'язку між формами перебігу ПВГІ й інфікованістю генітальними типами вірусу папіломи людини (ВПЛ) різного ступеня онкогенного ризику. Розроблено патогенетично обгрунтований індивідуалізований метод противірусної й імунокоригувальної терапії ПВГІ, який передбачає у разі клінічної форми інфекції системне введення препарату противірусної дії - панавір з одночасним змащуванням гострокінцевих кондилом препаратом панавір (гель) і проведення аплікацій на кондиломи препаратом подофілотоксин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано, що розвиток первинного генітального герпеса другого типу (ПГГ-2) відбувається на тлі комбінованого імунодефіциту з переважним ураженням Т-системи імунітету за інфекційним типом із другим ступенем імунологічної та функціональної недостатності. Визначено, що одним з механізмів формування імунодефіциту є низька активність ендогенного інтерлейкіну-2. Диференційовано використання валацикловіра, імунофана, протефлазіда з обліком діючих факторів ризику в епідемічних вогнищах, яке зменшує тривалість клінічних проявів захворювання в 1,4 раза, відновлює порушені імунологічні та цитогенетичні показники.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти патології продуктивної системи у жінок з урогенітальним мікоплазмозом (УГМ) на підставі вивчення клініко-імунологічних і мікробіологічних особливостей, а також досконалення лікувально-профілактичних заходів. Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу УГМ та урогенітального уреаплазмозу (УГУ) в жінок репродуктивного віку залежно від мікробіологічної характеристики збудника. Надано оцінку стану системного та місцевого імунітету у пацієнток з УГМ і УГУ з урахуванням варіанта антибактеріальної та імуномодулювальної терапії. Уточнено певні аспекти патогенезу мікоплазменної інфекції в жінок, що обумовлюють механізми резистентності, персистенції збудника, прогресування захворювання, тканних пошкоджень, приєднання нозокоміальних інфекцій. Удосконалено методику лікувально-профілактичних заходів за умов УГМ, застосування яких не призводило до позитивного ефекту після лікування з використанням антибактеріальних та імуномодулювальних препаратів. Запропоновано методи контролю за ефективністю етіотропної терапії за використання основних параметрів місцевого імунітету.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно обстежено жінок з хронічною рецидивуючою хламідійною інфекцією, установлено поліморфізм клінічної симптоматики та ускладнень заданого захворювання. Установлено порушення продукції найважливіших регуляторів антиген-специфічної імунної відповіді цитокінів IL-2, IL-3, IL24 та IL-6, пригнічення проліферації та зниження функціональної активності Т-хелперів I і II типів у разі хронічного сечостатевого хламідіозу. Показано, що внаслідок зниження рівня IL-2 у 1,52 рази пригнічується продукція цитокінів, проліферація та диференціювання Т-лімфоцитів, цитотоксичність Tcyt-лімфоцитів і диференціювання D-лімфоцитів, мікробоцидна і цитотоксична активність і продукція цитокінів моноцитами, а також порушується біосинтез IgM і IgG B-лімфоцитами. Уперше у комплексі показано підвищення рівнів: IL-6 у 3,35 разів, що свідчить про посилену проліферацію та диференціювання B-лімфоцитів, синтез і секрецію імуноглобулінів та проліферацію і диференціювання цитотоксичних T-лімфоцитів (CD-8); протизапального IL-4 у 1,55 разів, що дозволяє зробити висновок щодо загострення, хронізації гострого запального процесу та його прояву, за цього відзначено, що IL-4 посилює диференціювання TH-0-лімфоцитів у TH-2-клітини, гуморальну імунну відповідь опосередкованою участю TH-2-лімфоцитів, диференціювання цитотоксичних T-лімфоцитів, а також пригнічує звільнення цитокінів з активованих моноцитів і продукцію IL-2 TH-1-лімфоцитами. Зазначено щодо підвищення рівнів IL-3 у 1,33 разів, який може мати вплив на дозрівання T-лімфоцитів, проліферацію та фагоцитарну активність макрофагів. Розроблено оригінальний метод комплексного лікування хворих жінок з хронічною рецидивною сечостатевою хламідійною інфекцією з використанням доксицикліну у поєднанні з вобензимом, гепатопротектором - дарсілом і місцевою терапією за допомогою свічок і метронідазолом.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження стану 101-го хворого на генітальний хламідіоз (ГХ) установлено порушення балансу оксидантно-антиоксидантної системи та підвищення рівня малонового діальдегіду в плазмі крові, в еритроцитах і мононуклеарах, а також спостережено посилення перекисного гемолізу еритроцитів та порушення функціонального стану клітинних мембран імунокомпетентних клітин, що виявляється в підвищенні активності АТФази в лімфоцитах. Розроблено ефективний, зручний метод лікування хворих на хронічний генітальний хламідіоз - джозаміцином у сполученні з ехінацином і сілібініном. Не виявлено негативного впливу на печінку. Розроблений метод лікування призводить до відновлення балансу між перекисним окисненням і антиоксидантним захистом і до нормалізації функціонального стану мембран лімфоцитів у хворих на ГХ. Зроблено висновок, що визначення малонового діальдегіду в плазмі крові, еритроцитах, мононуклеарах, перекисного гемолізу еритроцитів, а також активності каталази еритроцитів і активності ферментних комплексів Na/K-АТФази і Ca-АТФази в лімфоцитах дає змогу оцінити стан неспецифічних факторів захисту та визначити показання для застосування антиоксидантів і гепатопротекторів у хворих на генітальну хламідійну інфекцію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито проблеми підвищення ефективності лікування хворих хронічним сечостатевим хламідіозом (ХССХ) з урахуванням порушень метал-металоферментних систем і функціонального стану печінки. У хворих ХССХ встановлено розбалансованість мікроелементного гомеостазу (дефіцит цинку та заліза, збільшення вмісту міді у крові), порушення балансу оксидантно-антиоксидантної системи (посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантної системи захисту). Запропоновано метод комплексного лікування хворих ХССХ з використанням гепатопротекторної (глутаргін) і антиоксидантної терапії (кверцетин), який дозволяє скоротити терміни нормалізації клінічних ознак захворювання та санації організму від хламідій, а також нормалізації біохімічних показників організму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз шляхом застосування у комплексній терапії вітчизняного рекомбінантного інтерферонового препарату "Лаферон" на підставі визначення його імуномодулювальних властивостей. Запропоновано розроблену схему терапії використовувати для лікування пацієнтів, хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз, у випадку, коли традиційні схеми лікування були не ефективні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти випадків дисменореї у жінок, що не народжували, за поєднаних форм урогенітальної інфекції. Вивчено клініко-мікробіологічні, імунологічні й ендокринологічні особливості клінічного стану таких жінок, а також удосконалено лікувальну методику. Розроблено метод лікування дисменореї за поєднаних форм урогенітальної інфекції, який дозволяє запобігти прогресуванню захворювання та зберегти якість життя молодих жінок. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення частоти дисменореї в досліджених жінок шляхом використання комплексної медикаментозної терапії з застосуванням антигомотоксичних засобів мулімену, генікохелю, енгістолу й ехінацеї-композитум.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування жінок репродуктивного віку, хворих на рецидивуючий генітальний герпес (РГГ). Узагальнено дані клініко-лабораторного обстеження 115-ти жінок репродуктивного віку, хворих на РГГ. Доведено патогенетичну роль імунологічних і метаболічних порушень в рецидиві захворювання, встановлено їх взаємообумовленість. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання нової схеми лікування жінок, хворих на РГГ, що базується на застосуванні сучасного імуноактивного препарату з антиоксидантними, мембранностабілізувальними та детоксикуючими властивостями, та спрямована на нормалізацію імунологічної реактивності та відновлення метаболічного гомеостазу організму. Доведено ефективність розробленої схеми лікування жінок, хворих на РГГ, яка проявляється досягненням стійкої та повноцінної клініко-лабораторної ремісії захворювання.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано оригінальний спосіб лікування неспицифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів, який дозволяє досягти ефективної ерадикації й елімінації патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Обгрунтовано вибір фотосенсибілізатора, діапазон довжин хвиль некогерентного світлового випромінювання видимого спектра й експозицію впливу. Доведено, що метод фотодинамічної терапії має переваги у порівнянні з традиційною терапією, дозволяє уникнути формуванню мультирезистентних штамів мікроорганізмів, сприяє стимуляції факторів клітинної та гуморальної ланки локального та системного імунітету.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження встановлено особливості акушерської та перинатальної патології за наявності у вагітних сифілітичної та хламідійної інфекції у "чистому" та в поєднаному варіанті. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень на підставі використання вільпрофена та хофітола за розробленою схемою, що дозволило знизити частоту перинатальної смертності та захворюваності у вагітних з поєднаною сифілітичною та хламідійною інфекціями.

  Скачати повний текст

На підставі визначення особливостей гормонального й імунного гомеостазу поглиблено існуючі уявлення щодо патогенезу розвитку порушень репродуктивної функції у жінок з урогенітальними інфекціями. Доведено, що наявність внутрішньоклітинних урогенітальних інфекцій супроводжується змінами клітинної та гуморальної відповіді, що проявляється реакціями системного та місцевого імунітету й обумовлює дисбаланс субпопуляцій T-лімфоцитів, B-лімфоцитів, зміну рівнів імуноглобулінів G, M, A та циркулюючих імунних комплексів, зміну рівня NK-клітин, вмісту лізоциму і sig A. Встановлено, що характерні зміни цитокінового балансу (підвищення рівня прозапальних цитокінів IL-1, TNFalpha, INFgamma і зниження синтезу IL-10) відображують співвідношення регуляторних Th -клітин з хелперною функцією. Визначено, що переважання Th хелперів 1 типу, особливо на фоні зниженної продукції IL-10 та NK-клітин внаслідок перенесеної урогенітальної інфекції, створює умови для запобігання настанню вагітності й її успішного завершення. Визначені імунні зсуви поглиблюють дисбаланс статевих стероїдних гормонів, що обумовлює порушення репродуктивної функції. Встановлено фактори ризику розвитку порушень репродуктивної функції на фоні урогенітальних інфекцій і визначено показники, що можуть бути критеріями оцінювання формування їх різних форм. Доведено ефективність етіотропної терапії урогенітальних інфекцій з включенням гормонотерапії й імуномодуляторів, що мають протизапальну дію, яка здійснюється за рахунок пригнічення надлишкового синтезу активованими макрофагами прозапальних цитокінів (IL-1, TNFalpha, INFgamma) і посилення синтезу IL-10, що сприяє відновленню рівноваги в імуногормональних взаємовідношеннях і нормалізації репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

Дано оцінку впливу урогенітальної інфекції обох статевих партнерів на формування ускладнень гестаційного процесу та розвиток перинатальної патології. Розроблено метод диференційованої санації подружжя в різні періоди вагітності з подальшою реабілітацією біоценозу шлунково-кишкового тракту й урогенітальних органів за використання еубіотиків для зняття побічної дії антибіотиків і відновлення нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту та статевих шляхів. Розроблено алгоритм діагностики урогенітальних інфекцій в подружній парі та створено програму санації партнерів в різні терміни вагітності з урахуванням трансформації мікробіоценозу, що відбувається на фоні лікування.

  Скачати повний текст

Визначено роль самостійної та поєднаної хламідійно-вірусної інфекції у розвитку перинатальної патології. Уточнено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, кардіотокографічними, доплерометричними, ендикринологічними, імунологічними та вірусологічними змінами у жінок з хламідійною інфекцією, що зустрічається самостійно та в поєднанні. Встановлено зв'язок між функціональними та морфологічними змінами фетоплацентарного комплексу після загальноприйнятої та запропонованої методик лікування хламідійно-вірусної інфекції. Розроблено та впроваджено методику індивідуального прогнозування акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з хламідійно-вірусною інфекцією на підставі використання нейросіткової комп'ютерної програми з використанням клінічних, імунологічних, ехографічних, ендокринологічних і мікробіологічних даних.

  Скачати повний текст

Здійснено клініко-лабораторне дослідження ефективності лікування різними протигерпетичними препаратами рецидивуючого генітального герпесу (РГГ) та РГГ в асоціації з мікоплазменною та уреаплазменною інфекціями. Підтверджено наявність патогенетичного зв'язку розвитку РГГ зі змінами імунологічного статусу організму жінок та порушеннями імунологічної реактивності. Показано, що застосування сучасних протигерпетичних препаратів (ватрекса, циклоферона, полівалентної герпетичної вакцини, мазі "Герпевір - КМП") забезпечує високий клінічний ефект у разі лікування РГГ, але спричинює побічні дії: нудоту, головний біль, діарею, алергоподібні реакції. Установлено, що протефлазід за запропонованою схемою усуває дисбаланс між гуморальною та клітинною ланками імунітету, що є наявний внаслідок РГГ, знижує частоту рецидивів на 19 %, нормалізує мікробіоценоз піхви, вдвічі прискорює реепітелізацію у разі герпетичних ендоцервіцитів, зменшує психоемоційну напругу і не спричинює побічні явища. Виявлено позитивний клінічний ефект протефлазіду стосовно мікс-інфекції. Обгрунтовано доцільність та переваги застосування у комплексній терапії протефлазіду для лікування РГГ в асоціації з мікоплазменною й уреаплазменною інфекціями.

  Скачати повний текст