Установлено, що у структурі інфекційної патології у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС) переважають мікоплазмені та уреаплазмені бактеріальні інфекції, а з вірусних інфекцій - вірус простого герпесу та цитомегаловірус. Визначено, що у разі дисбіозу у вагітних з АФС у складі умовно-патогенної мікрофлори переважають стафілококи та стрептококи. Одержано дані про взаємозв'язок зміни показників гемостазу та зсуву показників імунограми у вагітних жінок з АФС та урогенітальними інфекціями, що свідчить про розвиток аутоімунних процесів. Удосконалено метод комплексного лікування невиношування вагітності, асоційованого з АФС та урогенітальними інфекціями, що передбачає застосування антимікробних препаратів у комплексі з пролонгованими формами гепарину, трепталу, вітаміну Е, глутамінової кислоти з наступним призначенням таких пробіотиків, як "А-бактерін", "Біфідум-бактерін".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи оптимізації ведення вагітності у жінок зі сполучнотканинною дисплазією (СТД), яку визначено перинатально значимим патологічним станом. На підставі суцільного ретроспективного дослідження встановлено популяційну частоту СТД, знайдено асоціативні зв'язки СТД у жінки з патологією вагітності та пологів, формуванням перинатальних ускладнень, схильністю новонароджених до розладів неонатальної адаптації та гіпоксично-ішемічних церебральних уражень. За результатами проспективних спостережень встановлено типові симптомокомплекси СТД у жінок репродуктивного віку, конкретизовано фактори ризику перинатальної патології, асоційованої із СТД. Доведено, що основним чинником фето-плацентарних порушень у даного контингенту жінок є дисморфогенез плаценти, сутність якого полягає у розладах метаболізму колагену та природжених судинних аномаліях. Запропоновано формалізовану методику поетапного прогнозування перинатальної патології у жінок із СТД. Обгрунтовано доцільність застосування Детралексу як способу патогенетичного впливу на фето-плацентарний комплекс та оптимізації результатів вагітності.

  Скачати повний текст

Встановлено основні чинники розвитку аномалій пологової діяльності шляхом оцінки особливостей клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок груп високого ризику щодо розвитку аномалій пологової діяльності. Вивчено функціональний стан фетоплацентарного комплексу, особливості гормонального статусу, показники біоценозу статевих шляхів у вказаного контингенту жінок. Обгрунтовано необхідність розробки та розроблено алгоритм допологової підготовки й індукції пологової діяльності у цих жінок. Визначено прогностичну значущість ехографічних, ендокринологічних і клінічних методів дослідження під час прогнозування перинатальної патології у жінок груп високого ризику щодо розвитку аномалій пологової діяльності.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клініко-статистичного аналізу обстеження 207 жінок, що грунтується на патоморфологічних, лектиногістохімічних, електронномікроскопічних методах дослідження децидуальної оболонки та плаценти, встановлено патогенетичні фактори ризику виникнення післяродових гнійно-септичних захворювань у породіль з ускладненим перебігом вагітності- випадки пізніх гестозів, залізодефіцитної анемії. На фоні плацентарної недостатності діагностовано базальний та парієтальний децидуїт, інтервільозит, хоріоамніоніт. Запропоновано метод профілактики (операція видалення децидуальної оболонки у ранньому післяродовому періоді) та ранньої діагностики післяродових гнійно-септичних ускладнень у породілей з ускладненим перебігом вагітності. Відзначено, що внаслідок застосування зазначеного методу профілактики післяродовий період у обстежених породіль тривав без ускладнень, швидше зникали симптоми прееклампсії, скорочувався термін перебування породіль у стаціонарі.

  Скачати повний текст