Досліджено проблему раннього виявлення плацентарної форми дисфунції плаценти, яка є найбільш тяжкою, оскільки супроводжується високим рівнем (40 %) перинатальних втрат. На підставі вивчення рівня білків зони вагітності, гормональної функції плаценти, ультразвукових особливостей структурно-функціональних порушень фетоплацентарного комплексу, показників системи гемостазу, стану оксидантної й антиоксидантної систем у вагітних розроблено алгоритм діагностики плацентарної форми дисфунції плаценти. Рекомендовано використовувати дані показники як базові для комплексного обстеження вагітних у разі відсутності клінічної симптоматики плацентарної дисфункції. Встановлено, що прогресуюче наростання тяжкості плацентарної форми дисфункції і плаценти характеризується зниженням активності антитромбіну III та зростанням тромбінового часу, активізацією первинного гемостазу, зростанням сумарної фібринолітичної активності плазми крові, посиленим процесом перекисного окиснення ліпідів вже з 20 - 24-го тижнів вагітності з максимальними змінами в 28 - 32-му тижні гестації. Запропоновано алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти, який дозволяє своєчасно поставити відповідний діагноз, запобігти тяжкій формі внутрішньоутробного стану плода, знизити рівень перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему удосконалення діагностики, лікування, профілактики позаматкової вагітності у жінок фертильного віку. Виділено фактори ризику настання даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку захворювання. Одержано дані про закономірність гормонального профілю та наведено ультразвукові діагностичні критерії для прогресуючої трубної вагітності (ПТВ), а також алгоритм обстеження хворих із підозрою на ектопічну вагітність. Розроблено медикаментозне лікування ПТВ, шляхом трансвагінального сальпінгоцентезу з використанням індивідуальної дози метотрексату, що сприяє збереженню репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Визначено критерії відбору пацієнток для консервативного лікування.

  Скачати повний текст

Проведено ретро- та проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу у 103-х вагітних із ретардацією плода (РП). Визначено й обгрунтовано критерії, що впливають на розвиток РП, а також розроблено програму прогнозування даного ускладнення вагітності. Виявлено клінічні, імунологічні, гемостазіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, стан плода та новонароджених у жінок з РП. На підставі комплексного визначення системних змін в організмі матері та фетоплацентарного комплексу доведено, що вагому роль у розвитку РП відіграє аутоімунний процес. Вперше встановлено імунологічні маркери загрози розвитку РП, вивчено залежність ступеня тяжкості гіпотрофії від рівня антифосфоліпідних антитіл та активності патологічного процесу. Запропоновано алгоритм обстеження вагітних із РП. Розроблено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що включає рео-, імунокорекцію, еферентні методи та дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості протікання вагітності та пологів, порівняльні аспекти репродуктивного здоров'я, формування та функціонування системи мати - плацента - плід у жінок, які багато народжують. Встановлено тісний взаємозв'язок між йодним забезпеченням організму та функціональним станом щитовидної залози та фетоплацетарного комплексу у таких жінок. Розглянуто нові аспекти акушерських (невиношування, передчасні пологи, плацентарна недостатність, аномалії пологової діяльності) та перинатальних (інтраамніальне інфікування, затримка внутрішньоутробного розвитку та дистрес плоду) ускладнень у жінок, які багато народжують. Виявлено у них нові особливості лактації, що дозволило встановити частоту та ступінь вираженості гіпогалактії залежно від способу розродження та покращити шляхи її зниження. Показано, що порушення в системі мати - плацента - плід у таких жінок характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28-ми тижнів вагітності та виявляються достовірним зниженням вмісту плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну та пролактину. Обгрунтовано нову поетапну лікувально-профілактичну методику для жінок, які багато народжують з метою зниження у них частоти акушерських і перинатальних ускладнень з використанням медикаментозної та немедикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено вміст комплексу важких металів (свинцю, кадмію, хрому, нікелю, ртуті, цинку, міді) у біосубстратах вагітних (крові, плаценті) і новонароджених (пуповинній крові) за синдрому затримки розвитку плода. Проаналізовано особливості соматичного й акушерсько-гінекологічного анамнезу породіль з малою масою плода, виділено такі, що можуть бути критерієм для виділення групи ризику вагітних за розвитком даного ускладнення. Вперше встановлено взаємозв'язок комплексного впливу важких металів на перебіг вагітності та пологів, стан плода та новонародженого за синдромом затримки розвитку плода. Доповнено дані, що характеризують вплив важких металів на гемодинаміку та гормональну функцію фетоплацентарної системи. Розроблено критерії визначення негативного впливу важких металів на стан фетоплацентарного комплексу. Встановлено метод профілактики та лікування плацентарної дисфункції за умов впливу важких металів, який доповнює загальноприйняті методи лікування даної патології. Одержані дані поглиблюють розуміння патогенетичних механізмів, що є основою гіпотрофії плода, спричиненої впливом важких і токсичних металів (надлишок ксенобіотичних і дефіцит есенціальних металів).

  Скачати повний текст

З метою вирішення проблеми ранньої діагностики вроджених вад серця у плода обгрунтовано шляхи удосконалення та використання сучасних діагностичних технологій. Проведено комплексне пренатальне обстеження 120-ти вагітних жінок групи високого ризику з вродженими вадами серця у плода. Проаналізовано частоту та структуру простих і складних вроджених аномалій серцевої системи за наявності материнських та плодових факторів ризику. Встановлено, що вроджені вади серця є маркерами різних хромосомних захворювань: від найбільш розповсюджених синдромів до рідкісних хромосомних аномалій. Проведене дослідження деяких ланок патогенезу виникнення вроджених вад серця, зокрема, проаналізовано навколоплідний матеріал, що дозволяє розглядати даний процес як результат ранніх морфологічних порушень у фето-плацентарній системі. Досліджено період ранньої неонатальної адаптації. Встановлено, що на його перебіг впливає не лише тип вродженої вади серця, а й поєднання її з екстракардіальними аномаліями та/або гіпоксично-ішемічними ураженням центральної нервової системи. Визначено найбільш сприятливі терміни гестації для виявлення вродженої патології серця у плода та розроблено алгоритм ведення вагітності у жінок групи високого ризику за наявності вроджених вад серця у плода, впровадження якого сприяє зниженню перинатальних втрат.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану детоксикаційної системи та генотоксичного ушкодження поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ) у плаценті людини у носіїв різних генотипів ферментів детоксикації CYPIAI, GSTPI та GSTMI за умов різного стану довкілля. Встановлено, що носійство 462Val форми CYPIAI супроводжується вищою глутатіонтрансферазною активністю та інтенсивністю перекисного окиснення ліпідів. Виявлено, що в клітинах хоріокарциноми людини бензо(а)пірен індукує експресію CYPIAI та GSTPI, ферментів двох послідовних стадій детоксикації. Розроблено положення про узгодженість роботи CYPIAI та GSTPI в плаценті. Показано зниження глутатіонтрансферазної активності у зразках плаценти в районах України, що найбільш забруднені радіаційно та хімічно. Виявлено закономірність: чим нижча глутатіонтрансферазна активність, тим вищий вміст ПАВ-ДНК аддуктів у плаценті, і тим нижчі коефіцієнти Апгара. Запропоновано використовувати показники глутатіонтрансферазної активності, ДНК-аддуктів та генотип ферментів детоксикації в плаценті як прогностичні фактори для новонародженого.

  Скачати повний текст

На підставі проведених комплексних досліджень надано оцінку стану здоров'я вагітних, радіаційно опромінених у дитячому віці. Визначено частоту, структуру й основні причини акушерських і перинатальних ускладнень, ступінь їх тяжкості та характер перебігу залежно від дози накопичення радіонуклідів і віку, в якому знаходилась жінка під час аварії. У таких вагітних вивчено й оцінено гормональне забезпечення системи мати - плацента - плід та виявлено взаємозв'язки між тяжкістю порушень ендокринної функції фетоплацентарного комплексу, тиреоїдним гомеостазом і частотою розвитку ускладнень вагітності і пологів, порушень стану плода і новонародженого, що є теоретичним підгрунтям нового напрямку ефективних лікувальних заходів. Обгрунтовано та розроблено патогенетично обумовлені варіанти корекції гормональних порушень материнсько-плодового комплексу у вагітних, які були евакуйовані з зони аварії на Чорнобильській АЕС у дитячому віці, показано їх ефективність.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто доцільність та визначено ефективність застосування методу озонотерапії для лікування гіпоксії внутрішньоутробного плоду. Встановлено, що в результаті використання озонотерапії рівень в крові первиних молекулярних продуктів пероксидації ліпідів (дієнових кон'югат) достовірно знижується на 50 %, вторинних (основи Шиффа) - зменшується на 35 %, тоді як активність супероксиддисмутази (СОД) еритроцитів матері зростає на 21 %, КАТ - на 25 %. З'ясовано, що використання озонотерапії позитивно впливає на імунітет вагітних жінок, сприяючи достовірному збільшенню вмісту імуноглобулінів групи IgG на 30 - 33 %, зменшенню рівнів ЦІК на 20 - 28 %, що знижує ризик ушкоджувальної дії даного чинника на плід. Показано, що вживання медичного озону стимулює гормоно продукуючу функцію фетоплацентарного комплексу, що сприятливо впливає на матково-плацентарний кровообіг, покращуючи постачання плода киснем. Виявлено позитивний вплив озонотерапії на гемодинамічні показники в системі мати - плацента - плід, зокрема нормалізацію порушеного кровообігу в судинах системи фетоплацентарного комплексу спостерігалася в 4,1 рази частіше у групі жінок, що одержували комплексну терапію гіпоксії плода, ніж у групі, де лікування проводилось традиційними методами. Показано, що в результаті лікування народжувалося більше дітей у стані 8-9 балів за Апгар у жінок, які одержували озонотерапію, ніж у групі, в якій застосовувалось традиційне лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи до проведення допологової підготовки й науково обгрунтовано ефективність використання трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ТКПТ) для стимуляції адекватних допологових перетворень. Проаналізовано клінічний перебіг підготовчого до пологів періоду, трансформації гормонального й цитокінового профілю під впливом ТКПТ. Визначено основні патогенетичні ланки, які є необхідними для нормалізації процесу дозрівання шийки матки з подальшою ініціацією фізіологічної пологової діяльності.

  Скачати повний текст

Удосконалено терапію гестаційної гіпертензії (ГГ), пов'язаної з недостатністю гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки, шляхом патогенетичної корекції первинних порушень кровотоку у спіральних артеріях. Встановлено, що у разі ГГ у 34 - 38 % випадків виникають розлади формування матково-плацентарних судин, що супроводжуються первинними порушеннями інвазії цитотрофобласта в стінку спіральних артерій. Виявлено, що у судинах зберігаються ендотеліальні та гладком'язові елементи, які активно реагують на вазоконстрикторні стимули, мають вузький просвіт, що обумовлює високий преплацентарний опір плину крові. Проведено доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу за розладів ангіогенезу судин плацентарного ложа матки та виявлено високий опір плину крові в басейні маткової артерії та підвищення значення показників судинної резистентності (систоло-діастолічного співвідношення, пульсаторного імпульсу, індексу резистентності) у спіральних артеріях, що перевищують нормативні величини на 25 - 32 %. Встановлено, що у разі ГГ, що супроводжується недостатністю кровоплину у функціональній підсистемі плацентарне ложе матки - плацента, виникають явища гіперфункції міокарда, збільшення об'ємних показників кровообігу (ударного об'єму на 30 % та хвилинного об'єму серця на 20 %) у вагітних. Показано, що використання антигіпоксанту актовегіну та антагоніста іонів кальцію верапамілу за ГГ з високими індексами судинного опору у спіральних артеріях сприяє встановленню низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії та позитивно впливає на показники центральної гемодинаміки у вагітних. Розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я комплекс діагностично-терапевтичних заходів, що забезпечує зниження перинатальної патології за ГГ.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти синдрому затримки плода (ЗРП), ускладнень вагітності та перинатальних втрат у вагітних з сидромом утрати плода, обумовленим тромбофілією. На підставі ретроспективного аналізу встановлено, що частота цього синдрому, обумовленого тромболітичним станом, становить 3,5 %, а іншими чинниками - 1,2 %. Доведено, що для пацієнток з антифосфоліпідним синдромом (АФС) характерне порушення кровоплину в усіх відділах матково-плацентарного комплексу (МПК), маловоддя (25,0 %), ареактивний стресовий тест (65,0 %), симетрична форма синдрому ЗРП (83,3 %). За гіпергомоцистеїнемії виявлено минущі зміни МПК, дисфункцію плаценти (10,0 %), мінімальну частоту синдрому ЗРП (15,0 %). За змішаної мутагенної форми тромбофілії установлено порушення кровоплину у спіральних артеріях матки, зниження гормональної функції плаценти (30,0 %), патологію плацентації, ареактивний нестресовий тест за кардіографії (73,3 %), синдром ЗРП (57,5 %), неонатальну патологію (92,5 %). Диференційована корекція стану ФПК дозволила зменшити у вагітних з АФС частоту розвитку синдрому ЗРП на 10 %, порушень МПК - на 11 %, загрози переривання вагітності - на 26 %, прееклампсії - на 12 %, у пацієнток з гіпергомоцистеїнемією - зменшення частоти ЗРП на 11 %, порушень МПК - на 18 %, загрози переривання вагітності - на 33 %, прееклампсії - на 10 %. У вагітних зі змішаною формою тромбофілії - зменшення частоти синдрому ЗРП на 5 %, загрози переривання вагітності - на 20 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених - на 10,0 %.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію надання допомоги за гіпоксичних станів у перинатальній медицині шляхом розробки нових підходів щодо комплексної оцінки та диференційованої терапії розладів гомеостазу функціональної системи мати - плацента - плід (ФСМПП). Виявлено, що одніє з причин високих показників перинатальної смертності у разі розладів стану ФСМПП є похибки у проведенні оцінки умов життєдіяльності плода, несвоєчасна діагностика прогресування фетального дистресу або необгрунтована активізація акушерської тактики. Встановлено особливу діагностичну прогностичну цінність за розладів стану ФСМПП таких біопараметрів, як варіабельність частоти серцевих скорочень, кількість генералізованих і дихальних рухів плода, індекс амніотичної рідини, індекси судинного опору в матковій та спіральній артеріях, артерії пуповини та середній мозковій артерії плода. Доведено, що доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу та плодово-плацентарного кровообігу має суттєве значення під час вибору тактики ведення вагітних з розладами стану ФСМПП. У разі наявності компенсованого дистресу плода, зниженні тільки МПК та терміні гестації до 34-х тижнів виправдано консервативно-вичікувальне ведення вагітності з проведенням моніторингу стану ФСМПП. Ізольоване порушення ППК незалежно від гестаційного терміну, а також поєднання зміни МПК та ППК після 34-х тижнів вагітності виявлено у разі загрози гіпоксичного ураження плода. Показано роль порушення МПК у розладах підготовки материнського організму до пологів і виникненні аномалій родової діяльності. На підставі результатів комплексного вивчення доплерометричних, ехографічних і кардіотахографічних параметрів розроблено шкалу для визначення стану ФСМПП, в якій виключається імовірність домінуючого впливу одного показника на загальну оцінку. Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено доцільність диференційованого підходу щодо надання допомоги у разі розладів стану ФСМПП. Показано, що дотримання основних принципів алгоритму пренатального моніторингу за розладів стану ФСМПП дозволяє знизити перинатальну захворюваність в 2,6 і смертність в 3 рази.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу, присвячено питанню комплексного, патогенетично обгрунтованого лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних із прееклампсією й анемією з використанням ліпосомального препарату ліпін. Вивчено показники серотоніну, гістаміну, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, середньомолекулярних пептидів, а також морфологічну будову й гормони фетоплацентарного комплексу. Установлено залежність між рівнем серотоніну, гістаміну, ендогенної інтоксикації (за вмістом середньомолекулярних пептидів) і морфологією плаценти, а також вмістом плацентарних гормонів у крові вагітних із фетоплацетарною недостатністю. Розроблено і науково обгрунтовано схему комплексної терапії фетоплацентарної недостатності у вагітних із прееклампсією й анемією з використанням ліпіну, яка дозволяє поліпшити стан плаценти, плоду і новонародженого. Доведено ефективність запропонованого методу лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу гестації та стану системи мати - плацента - плід залежно від терміну появи симптомів варикозної хвороби (ВХ). Установлено, що у вагітних симптоми ВХ обумовлені теперішньою вагітністю, має місце вища частота ускладненого перебігу вагітності та перинатальної захворюваності у порівнянні з жінками, у яких симптоми ВХ обумовлені попередньою вагітністю, або не обумовлені вагітністю взагалі. Проведено дослідження з використанням клініко-статистичних, радіоімунологічних, ехографічних, кардіографічних, реографічних, спектрометричних методів, що дало змогу патогенетично обгрунтувати патологічний вплив ВХ на стан системи мати - плацента - плід. Виявлено порушення адаптації на клітинному рівні, які характеризуються інтенсифікацією перекисного окиснення ліпідів зі зниженням антиоксидантної системи захисту. Як наслідок дезадаптації вегетативної регуляції відзначено порушення центральної та периферичної гемодинаміки. Науково обгрунтовано лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію процесів пероксидації, що дозволило поліпшити наслідки розроблення та знизити перинатальну захворюваність.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичні узагальнення та наведено практичні результати використання нових підходів до діагностування та лікування ізоімунізації за системою AB0 у вагітних. Уточнено фактори ризику щодо розвитку цієї патології. Вивчено стан імунної системи жінок у разі ізоімунної вагітності та доведено, що найбільш суттєві зміни наявні у разі тяжкого ступеня ізоімунізації. Запропоновано алгоритм ведення вагітних з ізоімунізацією за системою AB0 залежно від ступеня тяжкості з використанням методу дискретного плазмаферезу за тяжкої ізоімунізації у жінок. Для лікування тяжкої гемолітичної хвороби новонароджених (ГХН) розроблено та впроваджено метод дискретного плазмаферезу в дітей та доведено його переваги у порівнянні з замінним переливанням крові. Установлено, що застосування плазмаферезу у комплексі лікувальних заходів у вагітних на ізоімунізацію за системою AB0 дозволило в 12,1 раза зменшити кількість випадків тяжкої гемолітичної хвороби у дітей, а застосування дискретного плазмаферезу у немовлят з тяжкою формою ГХН дало змогу у 2,1 раза зменшити кількість ускладнень у разі ГХН і в 4,1 раза - вартість лікування цієї патології.

  Скачати повний текст

На підставі даних клініко-лабораторних, бактеріологічних та інструментальних досліджень вагітних з багатоводдям розвинуто теоретичні основи щодо етіології та клінічного перебігу цієї патології. Уперше досліджено окисно-антиоксидантний гомеостаз у цих вагітних та установлено підвищення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів мембран на фоні зниження активності антиоксидантного захисту організму. Здійснено комплексне вивчення вмісту мікроелементів (заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту) у крові вагітних, пуповинній крові, плаценті, плодових оболонках і амніотичній рідині у разі багатоводдя. Здійснено дослідження стосовно вмісту глюкози, загального білка, білірубіну, сечовини та креатиніну у навколоплідних водах (НПВ) у разі доношеної вагітності, ускладненої багатоводдям. Доведено, що первинні порушення гемодинаміки у системі мати - плацента - плід у вагітних з багатоводдям локалізуються у матково-плацентарній ланці. Підтверджено, що у вагітних з багатоводдям на гістологічному та ультраструктурному рівнях мають місце підвищена складчастість плацентарного епітелію, дистрофічні та деструктивні зміни епітеліальних клітин плодових оболонок, плаценти. Визначено наявність великої кількості вторинних атрофованих ворсин у шарі трофобласту. Запропоновано та науково обгрунтовано використання у комплексній терапії багатоводдя препаратів "Реосорбілакт" і "Нью В-Н-С". Виявлено фактори прогнозування ризику розвитку багатоводдя під час вагітності.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано питання зниження частоти фетоплацентарної недостатності (ФПН) у вагітних з варикозною хворобою. Висвітлено деякі аспекти патогенезу ФПН у вагітних з варикозною хворобою та виявлено залежність стану фетоплацентарної системи (ФПС) від стадії та локалізації варикозного розширення вен на підставі визначення особливостей стану системи гемостазу, психоемоційного статусу вагітних у порівнянні з отриманими показниками гемодинаміки та ендокринної функції ФПС, стану плода та новонародженого, а також макро- та мікроструктури плацент. Створено математичну модель прогнозування стану новонароджених від матерів з варикозною хворобою залежно від показників коагулограми та гормонального профілю у ІІ триместрі вагітності. Розроблено схему лікувально-профілактичних заходів щодо покращення стану ФПС у вагітних з варикозною хворобою залежно від стадії захворювання та локалізації ураження судин, що дозволило ефективно знизити частоту ФПН та її ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено питання прогнозування у III триместрі гестації розвитку перинатальних ускладнень (дистресу плода, внутрішньоутробного інфікування, зокрема, пневмонії) у вагітних з запальними захворюваннями нирок. Вивчено особливості материнсько-плодових взаємовідносин, гемодинаміку фетоплацентарного комплексу та фетальної серцевої функції у III триместрі гестації у жінок з запальною патологією нирок, проаналізовано перебіг раннього неонатального періоду їх новороджених з визначенням рівня сатурації кисню та динаміки ремоделювання серця у ранньому неонатальному періоді. Проведено порівняльний аналіз діагностичної цінності ультразвукових досліджень фетоплацентарної системи, визначено біофізичний профіль плода, проаналізовано результати антенатальної кардіотокографії, розкрито роль гемодинамічних показників у прогнозуванні перинатальних гіпоксемічних ускладнень. Показано діагностичне значення методики доплерометрії артеріальних судин фетоплацентарного комплексу, що полягає у можливості виявлення станів плода, що призводять до розвитку дистресу. Запропоновано алгоритм прогнозування ризику зниження рівня сатурації кисню у ранньому неонатальному періоді новонароджених. На підставі порівняльного аналізу ефективності бактеріологічних, ультразвукових і доплерографічних досліджень вагітних розкрито діагностично-прогностичну роль ознак дилатації правих відділів серця плода та підвищення резистентності фетальних легеневих судин у прогнозуванні внутрішньоутробного інфікування. Розроблено рекомендації для медичних установ щодо проведення своєчасної діагностики ускладнень вагітності та пологів у жінок з запальними захворюваннями нирок з метою зниження перинатальних втрат.

  Скачати повний текст

Вдосконалено пренатальне прогнозування за результатами дослідження пре- і внутрішньоплацентарного кровоплину у II триместрі вагітності. Показано діагностичне і прогностичне значення доплерометричного дослідження гемодинамічних процесів у функціональній системі мати - плацента - плід у першій половині вагітності. Визначено роль розладів гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки у затримці формування низькорезистентної судинної системи у плодово-плацентарному басейні. Доведено, що у 34 % вагітних з високим плацентарним опором плину крові спостерігається розвиток гестаційної гіпертензії, обумовленої гіперфункцією міокарда, збільшенням об'ємних показників серцевої діяльності материнського організму. Показано роль затримки формування низькорезистентного преплацентарного кровоплину у виникненні порушень феталізації плаценти. Визначено, що у 72 % випадків за розладів гестаційної перебудови кровообігу у функціональній підсистемі мати - плацентарне ложе матки спостерігається затримка формування низькорезистентної судинної системи у плодово-плацентарному басейні. Встановлено, що за наявності високого судинного опору плаценти у 63 % випадків розвивається дистрес плода, а у 37 % - діагностується затримка розвитку плода. Доведено, що оцінка пре- та внутрішньоплацентарного кровоплину у II триместрі вагітності дозволяє здійснити ефективне пренатальне прогнозування.

  Скачати повний текст