Проведено комплексне дослідження стану детоксикаційної системи та генотоксичного ушкодження поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ) у плаценті людини у носіїв різних генотипів ферментів детоксикації CYPIAI, GSTPI та GSTMI за умов різного стану довкілля. Встановлено, що носійство 462Val форми CYPIAI супроводжується вищою глутатіонтрансферазною активністю та інтенсивністю перекисного окиснення ліпідів. Виявлено, що в клітинах хоріокарциноми людини бензо(а)пірен індукує експресію CYPIAI та GSTPI, ферментів двох послідовних стадій детоксикації. Розроблено положення про узгодженість роботи CYPIAI та GSTPI в плаценті. Показано зниження глутатіонтрансферазної активності у зразках плаценти в районах України, що найбільш забруднені радіаційно та хімічно. Виявлено закономірність: чим нижча глутатіонтрансферазна активність, тим вищий вміст ПАВ-ДНК аддуктів у плаценті, і тим нижчі коефіцієнти Апгара. Запропоновано використовувати показники глутатіонтрансферазної активності, ДНК-аддуктів та генотип ферментів детоксикації в плаценті як прогностичні фактори для новонародженого.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи до проведення допологової підготовки й науково обгрунтовано ефективність використання трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ТКПТ) для стимуляції адекватних допологових перетворень. Проаналізовано клінічний перебіг підготовчого до пологів періоду, трансформації гормонального й цитокінового профілю під впливом ТКПТ. Визначено основні патогенетичні ланки, які є необхідними для нормалізації процесу дозрівання шийки матки з подальшою ініціацією фізіологічної пологової діяльності.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему антенатальної охорони плода у вагітних з груп високого ризику. Здійснено ретро- та проспективне контрольоване дослідження протягом 1995 - 2000 рр. Виявлено найбільш вагомі чинники ризику затримки розвитку матки та затримки розвитку плода. Вивчено етіопатогенез, здійснено клініко-патогенетичне прогнозування та визначено шляхи профілактики зазначеної патології. У процесі морфологічних змін м'язових волокон матки та її гломусної системи змінюються гістологічні та ультрамікроскопічні структури, які відповідають за трофіку міометрію, внаслідок чого розвивається гіпоксія та порушується білоксинтезувальний і енергозабезпечувальний апарат клітини. Первинною ланкою порушення структур вагітної матки є порушення маткового кровоплину, що обумовлює ускладнення з боку матері та зі сторони плода. Водночас активуються системи, які відповідають за гуморальну регуляцію обмінних процесів. Описані зміни зумовлюють збільшення функціональної активності гладком'язових клітин і клітин фібробластичного ряду. Підвищення функції на тлі дефіциту енергії та недостатності процесів синтезу білків, жирів і вуглеводів призводить до порушення координацій між пластичними процесами, процесами синтезу скоротливих білків і ауторегуляції синтезу колагену. Зазначені порушення грунтуються на дисбалансі процесів фізіологічної гіпертрофії, диференціації клітин і обмінних процесів, які в них відбуваються.

  Скачати повний текст

Вперше проведено вивчення дисбалансу стрес-реалізуючих (симпатоадреналової та гіпофізарно-надниркової) та стрес-лімітувальних (дофамінергічних, серотонінергічної, опіоідних пептидів, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту) систем адаптації організму залежно від форми та ступеня тяжкості затримки розвитку плода (ЗРП), а також доведно їх роль у виникненні та прогресуванні плацентарної недостатності. Визначено ролі системи NO - L - аргінін у патогенезі судинних зрушень і розвитку плацентарної недостатності, хронічного психоемоційного стресу у виникненні (ЗРП). На підставі отриманих результатів запропоновано нові методи прогнозування, профілактики та лікування ЗРП з включенням психологічної адаптації, дієти з підвищеним вмістом L-аргініну та фармакологічних препаратів - донорів оксиду азоту. Створено ефективну систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямовану на корекцію виявлених нейрогуморальних і метаболічних зрушень, що дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері та плода протягом вагітності.

  Скачати повний текст

На базі ретроспективного аналізу кардіотокограм (КТГ) виявлено патології фетоплацентарного комплексу (ФПК), які найбільш часто приводять до патологічних змін показників КТГ: патологія пуповини, гідрамніону й плаценти, в тому числі плацентарна недостатність у разі затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Під час проведення проспективного аналізу було виявлено типи кардіотокографічних кривих і зміни показників комп'ютерного аналізу, які є характерними для окремих патологічних станів ФПК. Визначено діагностичну значність показників варіабельності ритму, акцелерацій, децелерацій в антенатальному періоді. Розроблено й проведено бальну оцінку КТГ з використанням розробленої шкали для визначення кардіотокографічного індексу.

  Скачати повний текст

З використанням ретроспективного та проспективного аналізу вивчено особливості перебігу гестації, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом (ДЕЗ). Уперше розроблено прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності (I, II та III триместри), пологів та післяпологового періоду для матері та плода у разі зазначеної патології. Запропоновано критерії прогнозування розвитку гострої (передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, гострої гіпоксії плода) та хронічної плацентарної недостатності (ПН та ХПН) у вагітних з ДЕЗ. Здійснено комплексне вивчення функціонального стану щитовидної залози, фетоплацентарного комплексу у разі ДЕЗ, а також морфологічні, електрономікроскопічне дослідження стану. Розроблено патогенетично обгрунтований, високоефективний метод профілактики ПН, що містить препарати "Хофітол" і "Тіотриозолін", оцінено його клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Визначено ознаки пошкодження та адаптації фетоплацентарної системи у разі затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плоду в термінах гестації 20 - 22, 23 - 25, 26 - 27 тижнів. ЗВУР плоду у всіх строках гестації мали жінки, які переривали вагітність, з низьким соціально-економічним статусом, не перебували у шлюбі, мали пологи й аборти в анамнезі, палили, погано харчувались, у деяких відмічалися алергійні реакції. Виявлено затримку фетального розвитку зі зменшенням маси й антропометричних показників, а також органо-плацентарних індексів, зріст плацентарно-плодового коефіцієнта, ознаки порушення плацентації у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. У процесі гістологічного дослідження встановлено патоморфологічні зміни, розлади кровообігу, порушення дозрівання ворсинчастого хоріона, недостатність адаптивних процесів. Стереометрично - збільшення питомої ваги хоріальної пластинки, інфарктів, хоріального епітелію та строми термінальних ворсин, фібрину в міжворсинчастому просторі, зменшення питомої ваги судин, зафіксовано потовщання плацентарного бар'єру. За результатами кореляційного аналізу зроблено висновок про збільшення кількості та сили кореляційних взаємозв'язків у системі мати - плацента - плід.

  Скачати повний текст

На підставі епідеміологічного дослідження встановлено високу частоту непланованих вагітностей (79,6 %), що є однією з причин перинатальної захворюваності та смертності. Розроблено новий напрямок акушерської науки і практики: поліпшення наслідків непланованої вагітності для матері та немовляти шляхом вивчення особливостей психологічної, гормональної та біохімічної адаптації організму вагітної, стану плода і новонародженого та розробки науково-обгрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів для жінок, що виношують неплановану вагітність. Встановлено, що впровадження запропонованої технології надання допомоги в перинатальному періоді сприяє суттєвому зменшенню ускладнень під час перебігу вагітності та пологів і поліпшенню її наслідків для матері та новонародженого.

  Скачати повний текст

Удосконалено тактику ведення вагітних з патологією щитоподібної залози шляхом корекції порушень йодного забезпечення та регуляції функції фетоплацентарного комплексу з метою зниження перинатальної захворюваності. На базі результатів біохімічних, гормональних, ультрасонографічних досліджень вивчено функціонування системи мати - плацента - плід у вагітних з патологією щитоподібної залози за умов природного дефіциту йоду. Визначено взаємозв'язок змін тиреоїдного статусу, йодного забезпечення, метаболічних показників з ускладненнями гестаційного процесу за різних типів йодної профілактики. Доведено ефективність застосування донорів оксиду азоту паралельно з йодною профілактикою у лікуванні невиношування вагітності. Установлено, що запропоновані діагностично-лікувальні заходи підвищують ефективність профілактики та терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних, дають змогу знизити частоту акушерських ускладнень і перинатальної захворюваності.

  Скачати повний текст

Доведено прогностичну цінність серологічного скринінгу вагітних щодо перинатальних інфекцій. Уперше проведено серологічне, гормональне, імунологічне, ультрасонографічне вивчення динаміки формування плацентарної недостатності у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням у різні гестаційні періоди. Виявлено особливості перебігу гестаційного процесу, морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу у разі вірусно-хламідійного інфікування до та під час вагітності. Досліджено ультразвукові, гормональні й імунологічні параметри функціонування системи мати - плацента - плід за вірусно-хламідійного інфікування. Уперше здійснено лектиногістохімічне дослідження плацент за цих умов, уточнено їх гістологічні й ультраструктурні характеристики. Розроблено комплекс діагностично-лікувальних заходів для підвищення ефективності ранньої діагностики, профілактики та терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням. Вивчено ефективність прегравідарної підготовки таких вагітних. Доведено доцільність і ефективність комплексного застосування антибіотикотерапії й ангіопротекторних середників у разі розвитку плацентарної недостатності інфекційного генезу.

  Скачати повний текст

Досліджено патоморфологічні особливості головного мозку, внутрішніх органів і послідів мертво-, новонароджених і дітей першого року життя, інфікованих внутрішньоутробно TORCH-інфекціями. Вивчено патоморфологічні особливості головного мозку, внутрішніх органів і послідів дітей першого року життя, інфікованих і померлих у постнатальному періоді від вірусної інфекції. Проведено порівняльний аналіз одержаних результатів між досліджуваними групами залежно від перебігу вагітності з урахуванням особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу матерів, розвитку дітей у нео- та постнатальному періодах. Проведено порівняльне вивчення змін головного мозку між досліджуваними групами залежно від терміну інфікування. Визначено морфологічні закономірності уражень головного мозку мертво-, новонароджених і дітей до року у разі внутрішньоутробних TORCH-інфекцій. Виявлено особливості змін головного мозку у порівнянні зі змінами посліду у разі внутрішньоутробних інфекцій. Встановлено морфологічні критерії внутрішньоутробного інфікування плода за змінами посліду. Виявлено, що внутрішньоутробне інфікування з ураженням головного мозку та його оболонок є частою патологією, що характеризується тяжким перебігом. Встановлено, що менінгоенцефаліти є одними з основних проявів внутрішньоутробної інфекції, перебіг яких супроводжується імунодефіцитом або акцидентальною інволюцією вилочкової залози. З'ясовано, що залежно від виду збудника, періоду інфікування та стану імунної системи прояв патології може виникнути відразу після народження, через декілька днів, місяців, років. Обгрунтовано необхідність проведення обстеження жінок групи ризику до та під час вагітності, а також дослідження посліду з метою своєчасного виявлення внутрішньоутробної інфекції, розробки прогнозу розвитку дитини та призначення превентивного лікування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль судинного фактора у формуванні плацентарної недостатності (ПН) у вагітних хворих на ЦД. Виявлено патоморфологічні та гістохімічні особливості плаценти, які є субстратом ПН у випадку ЦД. Показано, що у таких хворих ПН, яка проявляється порушеннями гормональної функції плаценти з ранніх термінів вагітності, в тяжких випадках призводить до формування мікросомії. Встановлено глибокий дисбаланс судинорегулювальних систем, який проявляється порушенням їх рівноваги в бік вазоконстрикції, на що вказує значне зростання співвідношень ендотелін/оксид азоту та тромбоксан/простациклін. За результатами оцінки специфічності та чутливості 44-х показників підтверджено провідну роль ендотеліальної дисфункції в патогенезі розвитку мікросомії. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з ЦД і високим ризиком формування тяжкої плацентарної недостатності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності профілактики перинатальних ускладнень у жінок з багатоплідною вагітністю. Розроблено діагностичні та прогностичні критерії дистресу плодів з використанням клініко-лабораторних і функціональних методів досліджень. Проаналізовано взаємозв'язки між кровотоком у спіральних артеріях центру плацентарного ложа та кінцевих гілках артерії пуповини, вмістом плацентарних білків у сироватці крові та показниками антенатальної кардіотокографії (КТГ), ультразвукової біометрії, результатами гістологічного дослідження плацент. На підставі результатів зівставлення показників антеантальної КТГ, ультразвукової біометрії та стану новонароджених з показниками кровотоку у системі мати - плацента - плід визначено критерії дистресу плода. Доведено важливість комплексного антенатального скринінгу для виявлення страждання плода у разі багатопліддя. Вивчено порівняльні клінічні аспекти акушерських і перинатальних ускладнень за багатоплідної вагітності. Доведено діагностичну цінність показників матково-плацентарного кровотоку, які дозволяють здійснювати прогнозування та ранню діагностику плацентарної недостатності та вибору тактики ведення багатоплідної вагітності та пологів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему стосовно поєднаних форм TORCH-інфекцій у вагітних і новонароджених. Вивчено нові ланки патогенезу акушерських і перинатальних ускладнень з урахуванням показників функціонування фетоплацентарного комплексу, систем імунітету, гомеостазу, еритрону, мікробіоценозу та вірусологічного статусу таких вагітних. Установлено особливості клінічного перебігу акушерських і перинатальних ускладнень, ступені їх важкості та взаємозв'язок між собою. Визначено клінічну ефективність профілактично-лікувально-реабілітаційної системи за поєднаних форм TORCH-інфекцій у вагітних, а також жінок і новонароджених у віддаленому після родів періоді. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення рівня та ступеня важкості акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з поєднаними формами TORCH-інфекцій на базі поетапного використання патогенетично обгрунтованої терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему перинатальної охорони плода та новонародженого у вагітних з груп високого ризику. Уточнено та конкретизовано основні методичні та соціальні фактори ризику перинатальних втрат на сучасному етапі. Вперше встановлено особливості генезу перинатальних втрат, що полягають у переважанні гіпоксичного пошкодження плода та новонародженого, особливо в інтранатальному періоді. Уточнено основні наукові аспекти впливу супутньої акушерської та екстрагенітальної патології на частоту, структуру та причини перинатальних втрат на сучасному етапі. Показано необгрунтованість значного росту застосування кесарева розтину з метою зниження перинатальної смертності. Розроблено та впроваджено нову методику прогнозування втрат плоду на підставі бальної оцінки основних клінічних і лабораторно-функціональних показників. Показано можливість зміни тактики розродження з урахуванням одержаних прогностичних даних. Запропоновано диференційований підхід з метою профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності на підставі використання сучасних лікарських засобів (хофітолу, актовегіну, мілдронату) як базисної терапії у поєднанні з ситуаційною (антибактеріальною, противірусною, гормональною, спазмолітичною, седативною терапією, а також комплексом мікроелементів і вітамінів). Запропоновано модель зниження перинатальних втрат, що дозволяє суттєво поліпшити безпосередні результати розродження жінок з високим перинатальним ризиком.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти виникнення плацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику її розвитку на підставі результатів вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також розробки та впровадження прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Виявлено та підтверджено даними досліджень чинники ризику розвитку плацентарної недостатності, якими є ускладнення вагітності анемією, пізнім гестозом та запальними захворюваннями нирок. Показано, що у вагітних з зазначеними ускладненнями мають місце порушення гемодинаміки й ендокринної функції фетоплацентарного комплексу, які зумовлюють формування плацентарної недостатності, гіпоксії та синдрому затримки розвитку плодів. Розроблено прогностичні критерії для прогнозування розвитку дослідженої патології і народження дітей у стані гіпоксії у вагітних групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності. Представлено наукове обгрунтування та доведено ефективність застосування удосконаленого лікувально-профілактичного комплексу для вагітних з запальними захворюваннями нирок, що належать до цієї групи.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи діагностики порушень стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з інсулінзалежним цукровим діабетом (ІЗЦД) і дифузним токсичним зобом (ДТЗ) і розроблено алгоритм ведення вагітності й пологів, спрямований на зниження перинатальних ускладнень. Встановлено особливості клініко-функціональних взаємозв'язків у фетоплацентарному комплексі у вагітних з ендокринною патологією. Вперше визначено послідовність пригнічення біофізичних показників стану плода у разі ІЗЦД і ДТЗ у вагітних. Вивчено результати магніто-резонансної томографії у разі фізіологічної вагітності, ІЗЦД і ДТЗ. Наведено комплексну характеристику стану фетоплацентарного кровотоку, уточнено значення судинних порушень у вагітних з ІЗЦД, досліджено вплив ДТЗ на матково-плодову гемодинаміку. На підставі порівняльного вивчення результатів ультразвукового й доплерометричного досліджень і магніто-резонансної топографії виявлено характерні для ендокринопатій зміни, які виникають на тлі компенсаторно-пристосувальних реакцій фетоплацентарного комплексу. Розроблено принципово новий метод діагностики плацентарної дисфункції у жінок з ІЗЦД і захворюваннями щитоподібної залози. Удосконалено сучасні підходи щодо ранньої діагностики, лікування та профілактики перинатальних ускладнень у жінок з даною ендокринною патологією. Встановлено, що впровадження в акушерську практику об'єктивних діагностичних критеріїв, удосконалених методів лікування ускладнень вагітності, правильний вибір методів і термінів розродження зменшує частоту порушень стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з ендокринною патологією у 1,8 рази, що сприяє зниженню перинатальних ускладнень і покращанню перебігу неонатального періоду.

  Скачати повний текст