Вперше вивчено особливості мікрофлори товстої кишки та цервікального каналу у вагітних, виявлено негативний вплив товстокишкового стазу на мікрофлору товстої кишки. Вивчено клінічні особливості гестаційного періоду, розпорядження та стану новонароджених, а також частоту та характер клінічного перебігу запорів у різний термін гестації. Оцінено стан біоценозу товстої кишки, урогенітального тракту та системного імунітету під час запорів у вагітних. Розроблено та впроваджено методику ведення вагітності в жінок з різними варіантами запорів на базі використання спрямованої медикаментозної корекції.

  Скачати повний текст

Вивчено перебіг гестації в 113-ти вагітних. Основну групу становили 83 вагітних з синдромом подразненого кишечнику (СПК), контрольну - 30 вагітних без хронічної соматичної патології. Відзначено, що патологічне зростання E. Coli і S. Epidermidis статистично вірогідно сполучалося зі зростанням більш, ніж у 3,5 раза активності кислотостабільних інгібіторів (КСІ) цервікального слизу, а зріст E. Coli і S. Saprophyticus - з підвищенням активності еластоподібної активності (ЕПА) і трипсиноподібної активності (ТПА). Встановлено, що у разі СПК формується гравідарний фон, який не спроможний забезпечити розвиток адекватних компенсаторно-пристосувальних реакцій, необхідних для фізіологічного гестаційного процесу. Відзначено, що впровадження запропонованого методу лікування дозволяє виключити поліпрагмазію, яка використовується за умов терапії СПК, яка передбачає застосування 4 - 8-ми препаратів, що не бажано під час гестації. Своєчасне виявлення СПК у вагітних дозволило оптимізувати тактику ведення цих пацієнток, більш, ніж 3,5 раза зменшити частоту рецидивів, у 2,1 раза знизити акушерські ускладнення, зменшити удвічі частоту оперативного розродження, більш, ніж утричі - з 7,5 % до 2,4 % знизити розвиток гнійно-септичних захворювань новонароджених, ліквідувати випадки перинатальної смертності й інвалідизації новонародженого.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти розвитку дисбіотичних станів вагітних з прееклампсією (ПЕ) шляхом розробки методу прогнозування та лікувльно-профілактичних заходів щодо розвитку дисбіозу на фоні ПЕ на підставі вивчення анамнестичного, клінічного, бактеріологічного, імунного та гормонального статусів у цих пацієнток. За результатами ретроспективного аналізу встановлено, що ПЕ поєднувалися з дисбіотичними розладами у 79,1 % випадків. На підставі порівняльного аналізу результатів обстеження вагітних з ПЕ залежно від наявності дисбіозу визначено прогностичні чинники ризику з розвитку дисбіозу на фоні ПЕ, які є складовими прогностичної моделі, що дозволяє з високим ступенем ймовірності прогнозувати розвиток дисбіотичних станів у таких вагітних. Розроблено та впроваджено науково обгрунтований комплекс лікувально-профілактичної терапії для вагітних групи ризику розвитку дисбіозу на фоні ПЕ, який містить пробіотикотерапію з використанням мультипробіотика симбітер-2 і препарату з вираженими імуномоделювальними, антиоксидантними властивостями, що є також донатором оксиду азоту - глутаргіну. Впроваджена комплексна програма ведення сприяла у більшості випадків нормалізації мікробного пейзажу кишечнику, зменшенню частоти дисбіотичних станів піхви у вагітних групи ризику у 1,97 рази, частоти розвитку ПЕ - у 2,9 рази знизила кількість ускладнень під час пологів у 1,98 рази, гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді - 2,9 рази й інфекційних ускладнень у неонатальному періоді - 2,6 рази.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему зниження частоти ускладнень вагітності та пологів у жінок з синдромом подразненої кишки (СПК). Залежно від клінічного варіанта СПК (з переважанням закрепів або болю та метеоризму) вивчено особливості перебігу гестаційного процесу та пологів, мікробіологічного профілю кишечнику та піхви, маркерів ендогенної інтоксикації, імунного статусу, певних біохімічних показників крові, функції плаценти та стану плода. На підставі результатів досліджень різних ланок гомеостазу розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з СПК, упровадження якого дозволило зменшити частоту розвитку загрози переривання вагітності утричі, плацентарної недостатності - у 1,8 раза, затримки росту плода - у 2,2, багатоводдя - у 2,8, ускладнених пологів - у 2,8, несвоєчасного відходження навколоплідних вод - у 2,7, асфіксії новонароджених - у 2,3 разів.

  Скачати повний текст