Проведено комплексне дослідження поширеності, структурно-синдромологічної, психодинамічної типології й закономірностей формування та динаміки депресивних і тривожних розладів непсихотичного рівня у 250-ти пацієнток та 81-ої вагітної жінки з групи порівняння. На підставі інтеграції клініко-психопатологічного та психодинамічного підходів вивчено закономірності формування та динаміки депресивних і тривожних розладів у жінок у період вагітності та після пологів, а також пограничної психічної патології їх немовлят. Розроблено, апробовано та впроваджено систему діагностики, лікування, психотерапії та профілактики депресивних і тривожних розладів у вагітних і матерів, а також пограничних психічних розладів у їх дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено перебіг вагітності та пологів, стан новонароджених у 150-ти жінок-студенток з психоемоційною напругою у порівнянні з даними психологічно адаптованих жінок. Показано, що вірогідними факторами ризику розвитку психоемоційної напруги в обстеженнях вагітних є незареєстрований шлюб, відсутність чоловіка, відсутність підтримки партнера або родичів, поєднання навчання з роботою, мешкання в гуртожитку, непланована та небажана вагітність. Розроблено методику ведення вагітних жінок-студенток, які перебувають у стані хронічного стресу, і доведено її ефективність у порівнянні з традиційними методами спостереження.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження розроблено методику лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів з використанням магнезіальної терапії, препаратів, що поліпшують окисно-відновні та трофічні процеси в головному мозку, фізіотерапії. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринними, біохімічними та функціональними методами дослідження. Розширено дані про патогенез фетоплацетарної недостатності та гіпоталамічного синдрому. Впровадження розробленої методики дозволило знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень, коригувати гормональний і ліпідний статуси у жінок із гіпоталамічним синдромом.

  Скачати повний текст

З метою підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей організму вагітних жінок, зниження частоти акушерських ускладнень, антенатального захисту плода та новонародженого науково обгрунтовано доцільність застосування методу лікування "сухими" вуглекислими ваннами пацієнток з вегетосудинною астенією. Проведено клінічне обстеження 110-ти вагітних (30 здорових жінок і 80 пацієнток, яким діагностовано вегетосудинну астенію). Досліджено особливості перебігу вагітності та пологів, функціональний стан вегетативної нервової та симпатико-адреналової систем і психосоматичного статусу. Встановлено позитивний вплив лікувального методу "сухих" вуглекислих ванн на підвищення функціонального рівня гомеостатичних та адаптаційних механізмів у вагітних з вегетосудинною астенією. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення та використання в акушерстві комплексу профілактичних і лікувальних методів для вагітних з вегетосудинною астенією. Здійснено апробацію запропонованих терапевтичних заходів в санаторії "Великий Луг" м.Запоріжжя.

  Скачати повний текст

У дослідженні вперше доведено, що вагітність і пологи у жінок з девіантним відношенням до материнства (ДВМ) мають обтяжений характер. Досліджено структуру гестаційних і пологових ускладнень. Вперше доведено, що нейроендокринними предикторами гестаційних і пологових ускладжнень у пацієнток з ДВМ є підвищення виробки гормонів стрес-реалізуючої системи (кортикотропін-рілізинг-гормону, адреналіну, кортизолу), які найбільш виражені у жінок з тривожно-амбівалентним рагуванням на вагітність, що призводить до передчасних пологів, порушень продукції окситоцину та серотоніну в пологах і аномалій пологової діяльності, а також викликає затримку внутрішньоутробного розвитку плода. Доведено, що ДВМ у 83,46 % жінок розвивається на тлі психоемоційних, особистісних або психопатологічних порушень, ускладненого сімейного анамнезу. Виявлено, що у породіль з ДВМ має місце підвищення реактивної та особистісної тривожності, яке залежить від типу реагування на вагітність - сімейно-відстороненого або тривожно-амбівалентного. Вперше досліджено стан вагінального мікробіоценозу у вагітних за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу й мікробіоценозу навколоплідних вод, плаценти та шкіри новонароджених від породіль з ДВМ, доведено роль інфектологічного фактору у формуванні ускладнень вагітності та пологів. Розроблено схему патогенезу та комплексну систему профілактики ускладнень вагітності, пологів і відмови від новонародженого у жінок з ДВМ.

  Скачати повний текст

У дослідженні вперше доведено, що вагітність і пологи у жінок з девіантним відношенням до материнства (ДВМ) мають обтяжений характер. Досліджено структуру гестаційних і пологових ускладнень. Вперше доведено, що нейроендокринними предикторами гестаційних і пологових ускладжнень у пацієнток з ДВМ є підвищення виробки гормонів стрес-реалізуючої системи (кортикотропін-рілізинг-гормону, адреналіну, кортизолу), які найбільш виражені у жінок з тривожно-амбівалентним рагуванням на вагітність, що призводить до передчасних пологів, порушень продукції окситоцину та серотоніну в пологах і аномалій пологової діяльності, а також викликає затримку внутрішньоутробного розвитку плода. Доведено, що ДВМ у 83,46 % жінок розвивається на тлі психоемоційних, особистісних або психопатологічних порушень, ускладненого сімейного анамнезу. Виявлено, що у породіль з ДВМ має місце підвищення реактивної та особистісної тривожності, яке залежить від типу реагування на вагітність - сімейно-відстороненого або тривожно-амбівалентного. Вперше досліджено стан вагінального мікробіоценозу у вагітних за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу й мікробіоценозу навколоплідних вод, плаценти та шкіри новонароджених від породіль з ДВМ, доведено роль інфектологічного фактору у формуванні ускладнень вагітності та пологів. Розроблено схему патогенезу та комплексну систему профілактики ускладнень вагітності, пологів і відмови від новонародженого у жінок з ДВМ.

  Скачати повний текст

Вперше на сучасному методологічному рівні на підставі проведеного комплексного клініко-лабораторного, імунологічного, нейрофізіологічного, функціонального й ультразвукового досліджень розроблено алгоритм оптимізації терапії прееклампсії для вагітних з високим ризиком неврологічних порушень з урахуванням змін у них омега-потенціалу. Вперше одержано дані стосовно змін надповільних коливань омега-потенціалів у пацієнток з прееклампсією різного ступеня тяжкості, а також щодо особливостей перебігу вагітності та пологів, зміни гемостазу у вагітних з прееклампсією на тлі патологічного рівня надповільних коливань омега-потенціалів. Вперше патогенетично обгрунтовано та впроваджено комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів із застосуванням L-лізіну та тіоцетаму в лікуванні прееклампсії дисциркуляторних явищ у центральній нервовій системі (ЦНС). Доведено, що використання цієї схеми дозволяє пролонгувати вагітність за рахунок покращання регуляторних взаємовідносин між ЦНС і системною гемодинамікою.

  Скачати повний текст

У вагітних, хворих на нейроциркуляторну астенію (НЦА), визначено особливості функціональних респіраторних розладів та їх вплив на перебіг вагітності та пологів. З'ясовано особливості стану кислотно-лужного гомеостазу у динаміці вагітності у досліджених жінок залежно від типу та ступеня порушення функції зовнішнього дихання. Установлено взаємозалежність та взаємообумовленість порушень морфофункціонального стану еритроцитів з підсиленням процесів перекисного окиснення ліпідів, ендогенної інтоксикації та декомпенсацією систем антиоксидантного захисту (АОЗ) у вагітних, хворих на НЦА з синдромом респіраторних розладів. Установлено особливості депонування в еритроцитах та обміну катехоламінів у хворих на НЦА залежно від варіанту перебігу захворювання, типу респіраторних розладів, терміну вагітності та ускладнення - плацентарної недостатності (ПН). Виявлено клініко-патогенетичний взаємозв'язок вираженості гіпоксії в організмі вагітних, хворих на НЦА з функціональними порушеннями дихання зі станом утробного плода та новонароджених. Доведено позитивний вплив кралоніну та нервохеелю на усунення клінічних проявів системи АОЗ, покращення мікроциркуляції, гальмування активності моноаміноксидази, разом з актовегіном та інстеноном - лікування ПН, а також щодо профілактики ускладнень вагітності та пологів. Обгрунтовано доцільність диференційованого призначення актовегіну та інстенону залежно від перебігу НЦА, клінічних синдромів та типу респіраторних розладів.

  Скачати повний текст