Скачати повний текст

Дисертацію присвячено обгрунтуванню підходів до вибору лікувально-реабілітаційного комплексу при гестаційному пієлонефриті на основі дії різноманітних варіантів рефлекторно-пунктурної фізіотерапії (РПФ) (лазеропунктура; лазерний вплив на ділянку проекції нирок; комбінований вплив, який складається з поєднання черезшкірного лазерного опромінювання крові та опромінювання ділянки проекцій нирок). Виявлено характерні особливості виникнення та перебігу гестаційного пієлонефриту. З'ясовано найбільш інформативні показники стану імунної системи вагітних з гестаційним пієлонефритом. Показано, що використання в комплексному лікуванні вагітних, хворих на пієлонефрит, РПФ сприяє більш швидкій регресії симптомів захворювання, скорочує строки лікування, сприяє нормалізації імунного статусу. Виявлено, що із запропонованих способів лікування найбільш ефективним є вплив інфрачервоного лазеру на точки акупунктури.

  Скачати повний текст

Розроблено методику комплексної оцінки ефективності лікування гестаційного пієлонефриту на базі кількісного аналізу показників суб'єктивного й об'єктивного стану хворих за допомогою вперше запропонованої бальної шкали. Вивчено особливості хронізації запального процесу у нирках у вагітних, хворих на гестаційний пієлонефрит, що супроводжується порушенням обмінних процесів й імунного статусу організму, та визначено діагностичну цінність кожного з досліджуваних показників гомеостазу. Удосконалено сучасні уявлення про причинно-наслідковий зв'язок між тривалістю та ступенем проявів запального процесу в нирках у вагітних, на підставі яких розроблено комплексний метод лікування жінок, хворих на гестаційний пієлонефрит. З використанням клінічних, біохімічних, гормональних та імунологічних показників вперше патогенетично обгрунтовано показання до застосування катетара-стента у комплексній терапії гестаційного пієлонефриту та доведено позитивний вплив нового методу лікування на зниження частоти розвитку віддаленних ускладнень даної патології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між ехографічними, доплерометричними та ендокринологічними показниками у жінок з пієлонефритом різної етіології, які мешкають у різних екологічних умовах. Це дозволило розширити існуючі дані про патогенез фетоплацентарної недостатності і науково обгрунтувати необхідність використання комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів з урахуванням етіології пієлонефриту та екологічних умов в зоні проживання. Запропоновано оптимальний варіант корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних з пієлонефритом.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження вагітних з гострим та хронічним пієлонефритом з метою з'ясування ролі імунного гомеостазу, процесів перекисного окислення ліпідів і активності антиоксидантної системи захисту в патогенезі гестаційного пієлонефриту та підвищення ефективності терапії. Встановлено, що виявлені порушення імунного статусу, процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту мають суттєве значення в оцінці особливостей патогенезу гестаційного пієлонефриту, диференційованого підходу до проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів та прогнозування кінця вагітності. Впроваджено новий препарат - скутекс, що сприяє нормалізації імунних порушень, інгібує перекисне окислення ліпідів, нормалізує функціональну активність біоантиокислювальної системи, що знижує число перинатальних втрат при гестаційному пієлонефриті.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду й оцінено стан фетоплацентарного комплексу у жінок з пієлонефритом на фоні мікроелементозу. Проаналізовано соціально-екологічний стан населення Одеси, виявлено найбільш вагомі медико-екологічні та соціальні фактори, що впливають на виникнення ниркової патології під час вагітності у мешканок різних районів міста. Висвітлено особливості розвитку та перебігу пієлонефриту вагітних залежно від рівня важких металів у крові. Вивчено регіональні рівні металотіонеїнів. Доведено, що у разі пієлонефриту спостерігається підвищення рівня металотіонеїну у біологічних рідинах; переважне ураження видільної системи у вагітних щурів за введення солей важких металів. Обгрунтовано засіб лікування і профілактики пієлонефритів вагітних з використанням нутрієнту "Фіброфіт" у комплексі з препаратами, що поліпшують біоценоз піхви.

  Скачати повний текст

За результатами ретроспективного епідеміологічного дослідження показано, що поширеність цього захворювання у промисловому регіоні Донбасу становить 9,8 на 100 пологів, у разі пієлонефриту у вагітних відбувається значне підвищення абсолютного ризику перинатальних ускладнень, а відносний ризик передчасних пологів становить 2,26, народження немовлят з малою вагою - 2,48, з низьким масо-ростовим коефіцієнтом - 1,94. Для місцевого імунітету у піхві характерним є підвищення специфічних класів АТ G і A щодо ЛПС. Тензіореометричні параметри вагітних з пієлонефритом та їх новонароджених суттєво змінюються, особливо в'язкоеластичність (ВЕ) і час релаксації (ЧР) крові. У плацентах вагітних за пієлонефриту відсутні імунокомпетентні клітини з експресією CD20, присутні клітини з експресією CD45R0 і CD-68, інволютивно-дистрофічні процеси переважають над компенсаторно-пристосувальними, знижена активність плацентарної лужної фосфатази (ЛФ). Вивчено вплив озонотерапії на клінічний перебіг пієлонефриту, стан новонароджених, імунореактивність вагітних та їх немовлят, тензіореометричні параметри, морфологічні характеристики плацент. Доведено їх високу ефективність стосовно профілактики перинатальних ускладнень. Запропоновано нейромережеву модель прогнозування народження дитини з низькою масою тіла у разі пієлонефриту у вагітних з урахуванням результатів лікування. Виділено прогностичні фактори ризику цього ускладнення (CРБ після лікування, підвищений вміст лейкоцитів у піхвовому мазку). Запропоновано класифікувати всіх вагітних з пієлонефритом за ступенем ризику народження немовляти з малою вагою за трьома групами. Розроблено та впроваджено до практики комплексну програму ведення вагітних з пієлонефритом, що дозволило знизити ризик перинатальних ускладнень, а саме: ВР передчасних пологів у цьому випадку становить 0,46; гострої інтранатальної гіпоксії - 0,44; народження немовляти з низькою масою - 0,42, з низьким масо-ростовим коефіцієнтом - 0,53.

  Скачати повний текст

Встановлено частоту та спектр мікоплазменої інфекції у вагітних з хронічним пієлонефритом у різних відділах урогенітального тракту (уретрі, цервікальному каналі та піхві). Уточнено особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду та стан плода у жінок із хронічним пієлонефритом і поєднаною мікоплазменою інфекцією. Вперше визначено мезенхімальні та стромальні маркери в плаценті у жінок з хронічним пієлонефритом та у разі його поєднання з урогенітальним мікоплазмозом. У плаценті у жінок із хронічним пієлонефритом і мікоплазменою інфекцією гістологічно й імуногістологічно встановлено хронічну плацентарну недостатність I - II ступеня, виразну гістохімічну реакцію на ДНК у синцитіотрофобласті, що пов'язано з посиленням апоптоза. На підставі результатів імуногістохімічного дослідження виявлено зниження ступеня експресії Vimentina від 1 до 0 балів у стромі та стінці фетальних судин, що, імовірно, обумовлено збільшенням склерозованих ворсин та колагену III типу у стромі ворсин. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямований на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень за хронічного пієлонефриту й урогенітального мікоплазмозу.

  Скачати повний текст

Мета дослідження - зниження кількості ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок, хворих на анемію, яка розвинулася на тлі пієлонефриту (АРП), шляхом розробки заходів, спрямованих на корекцію імунних і тензіореометричних порушень, а також на нормалізацію еритропоезу. За результатами ретроспективного дослідження випадків пієлонефриту у вагітних було встановлено, що абсолютний ризик розвитку анемії на фоні пієлонефриту становить 64,4 % (довірчий інтервал 58,5 - 70,1 %). Запропоновано визначення таких маркерів запального процесу, як антитіла до ліпосахаридів грамнегативної флори у вагітних з АРП, доведено їх роль у патогенезі розвитку такої патології. Показано, що у таких вагітних відзначається недостатнє підвищення рівня еритропоетину, тобто спостерігається синдром неадекватної його продукції. Досліджено тензіореометричні параметри сироватки крові та сечі у таких вагітних і доведено, що їх зміни можуть свідчити про зміну рівня еритропоетину й сироваткового заліза. Доведено ефективність озонотерапії в профілактиці ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду та її вплив на стан імунітету, тензіореометричні показники й еритропоез у вагітних з анемією на тлі пієлонефриту.

  Скачати повний текст