Досліджено питання несвоєчасного розриву плодових оболонок. Встановлено, що несвоєчасне відтікання навколоплодових вод зумовлене зменшенням міцності та оптичної щільності плодових оболонок, молекулярними змінами та порушеннями якості групових зв'язків, пригніченням утворення початкових, проміжних та кінцевих сполук перекисного окиснення ліпідів і зниженням активності трьох рівнів ендогенної біоантиокисної системи. Розроблено патогенетично обгрунтоване профілактичне лікування передчасного розриву плодових оболонок, яке викликало в жінок з групи помірного та високого ступенів ризику даного виду акушерської патології суттєве зниження частоти передчасного відтікання навколоплодових вод і корекцію окремих біохімічних показників.

  Скачати повний текст

Вивчено порівняльні аспекти перебігу пубертатного періоду у дівчаток з різною вагою тіла під час народження. Визначено роль ваги тіла в генезі порушень репродуктивної системи та соматичної захворюваності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та біохімічними змінами. Обгрунтовано необхідність використання диференційованого підходу для корекції порушень, що виникають. Розроблено методи контролю за клінічним перебігом пубертатного періоду та ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів. Наведено рекомендації щодо зниження частоти та ступеня вираженості порушень репродуктивної системи у дівчаток за умов використання комплексних гомеопатичних препаратів.

  Скачати повний текст

Досліджено поширення серед породіль Київського регіону поліморфізмів С677Т та А1298С гена метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR). Встановлено їх клінічні асоціації з розвитком ускладнень вагітності та станом плода. Визначено частоту алельних варіантів MTHFR серед обстеженої групи породіль й екстрапольовано дані на рівень Київського регіону. Відзначено зв'язок носійства мутантного 677 Т-алелю з розвитком загрози переривання вагітності та гестозом другої половини вагітності. Показано, що мутантні алелі за 677 та 1298 сайтами MTHFR не можуть одночасно знаходитись на одній хромосомі через явище неврівноваженого зчеплення. Охарактеризовано зв'язок деяких зовнішніх чинників з розвитком ускладнень вагітності та станом плода. Обгрунтовано виділення групи ризику жінок щодо розвитку MTHFR-асоційованої патології. Запропоновано практичні рекомендації відносно вдосконалення періконцепційної профілактики акушерських ускладнень та патології плода.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок, які народили дітей з великою масою тіла. Наведено оцінку стану фетоплацентарного комплексу, плода та новонародженого у матерів з дисмікроелементозами. На підставі ретроспективного аналізу медичної документації виявлено найбільш вагомі фактори, що впливають на розвиток макросомії. Вивчено клініко-лабораторні особливості клінічного перебігу гестаційного періоду, проаналізовано стан фетоплацентарного комплексу залежно від рівня -SS-, -SH-груп та макро- і мікроелементів у крові. Здійснено порівняльне дослідження клінічних симптомів і лабораторних показників і проаналізовано імовірний вплив дисмікроелементозу та -SS-, -SH-груп на розвиток макросомії. Вперше проведено вивчення даної патології у патофізіологічному аспекті щодо визначення категорій "патологія" та "норма". Досліджено рівні сульфгідрильних і дисульфідних груп за макросомії плода. Доведено, що за даної патології в крові матері та тканинах плацент спострігається вірогідне зниження вмісту есенціальних елементів та їх збільшення в крові з пупкового канатика. Обгрунтовано залежність між рівнем дисульфідних і сульфгідрильних груп небілкової фракції та ступенем концентрації макро- та мікроелементів. Підтверджено взаємозв'язок між вмістом біогенних елементів, гормону фетоплацентарного комплексу (плацентарного лактогену), інсуліну, дисульфідних і сульфідних груп у крові жінок з ускладненим акушерсько-гінекологічним анамнезом та обтяженим перебігом вагітності. Обгрунтовано значення даного факту як імовірного складника патогенетичного процесу розвитку макросомії. Обгрунтовано доцільність визначення груп ризику розвитку макросомії й необхідність проведення превентивних курсів терапії вагітним.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у разі багаторазового обвиття пуповиною шиї плода. На підставі одержаних результатів розроблено комплекс прогностичних заходів та раціональну тактику розродження. Науково обгрунтовано наявність плацентарної недостатності та виявлено сприятливі фактори щодо цієї патології залежно від кратності обвиття пуповиною шиї плода. Показано, що найбільш значимими для плода є фактор зниження плодово-плацентарного кровотоку, а також зменшення матково-плацентарного кровотоку та його функціональних резервів у міжворсинчастому просторі. Науково обгрунтовано та впроваджено раціональну тактику ведення пологів з диференційованим підходом до планового та ургентного абдомінального розродження.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню причин виникнення інтранатальної гіпоксії плода та клініко-лабораторним дослідженням гомеостаза та показників кардіо-респіраторної адаптації новонароджених після утробної гіпоксії та асфіксії. Визначені фактори ризику виникнення гіпоксії плода у жінок під час пологів та встановлено, що час та рівень ефективності метаболічної та кардіо-респіраторної адаптації новонароджених відіграють загальну роль в патогенезі післягіпоксичних порушень ЦНС у дітей, які перенесли інтранатальну гіпоксію. Розроблена та апробована у клініці схема терапії новонароджених з післягіпоксичним станом в першу добу життя з використанням комплексу препаратів інстенон, дімефосфон та розчину "Лактасол". Доведено, що дана схема є ефективним методом профілактики тяжких порушень ЦНС у дітей.

  Скачати повний текст

На підставі даних вивчення акушерсько-гінекологічного статусу, особливостей перебігу вагітності та пологів, стану імуно-гормонального обміну, патологічних даних дітей, що померли внаслідок наявності синдрому раптової смерті немовляти (СРСН), а також морфологічних досліджень плацент, науково обгрунтовано та розроблено систему прогнозування перебігу вагітності та пологів у жінок груп ризику з СРСН. Розроблено індивідуальний підхід до профілактики та лікування жінок різних груп, що передбачає використання оцінної таблиці факторів ризику. Для жінок з групи високого та дуже високого ризику з СРСН, які стали на облік у жіночій консультації до 12-ти тижнів, на фоні загальноприйнятого лікування одержували рослинні адаптогени, консультації психолога, проводилася боротьба зі шкідливими звичками; після 24-х тижнів вагітності - на фоні загальноприйнятого лікування, рослинних адаптогенів, за наявності консультацій психолога та відвідування кабінету психоемоційного розвантаження також проводилася боротьба з цими звичками; у III триместрі вагітності - з застосуванням загальноприйнятого лікування було здійснено підготовку родини до особливостей ведення періоду новонародженості. Відзначено, що проведені заходи сприяли завершенню вагітності та пологів з низькими показниками ускладнень. З'ясовано, що жінки з груп високого або дуже високого ризику СРСН, які стали на облік у жіночу консультацію в I триместрі вагітності та одержали необхідне лікування після пологів мали меншу сумарну кількість балів, ніж під час постановки на облік, ускладнень було незначно більше, ніж у контрольній групі, СРСН було спостережено у дітей 2-х пацієнток.

  Скачати повний текст