Наведено результати ретроспективного аналізу 8 236 пологів за п'ятирічний період, вивчено 1 815 історій пологів, ускладнених слабкістю та дискоординацією пологової діяльності. Частота зазначених аномалій пологової діяльності склала 22,04 %. Виявлено фактори ризику виникнення порушень скорочувальної діяльності матки (екстрагенітальних, генітальних, акушерських). З використанням клініко-інструментальних, радіоімунологічних, імуноферментних, нейрофізіологічних, радіолігандних, реографічних, гістоморфологічних методів дослідження проведено комплексну оцінку аномалій пологової діяльності у 343-х роділь. З'ясовано основні ланки патогенезу аномалій скорочувальної діяльності матки, що полягають у порушенні функції центральної та вегетативної нервової системи, центральної та маткової гемодинаміки, гормонального гемеостазу, клітинної та гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату матки. Клінічно й експериментально обгрунтовано застосування факторів охолодження для корекції та профілактики зазначених аномалій пологової діяльності. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної ефективності локальної гіпотермії передньої черевної стінки з традиційними медикаментозними способами лікування порушень скорочувальної функції матки, а також поєднання обох варіантів терапії. Розроблено показання, протипоказання, оптимальні схеми використання локальної гіпотермії передньої черевної стінки для лікування аномалій скорочувальної діяльності матки під час пологів.

  Скачати повний текст

Проведено динамічний контроль активності матки та основних параметрів, що характеризують стан фетоплацентарного комплексу. За допомогою моніторної системи здійснено гістерографію. З застосуванням ультразвукової камери реєстровано зміни товщини нижнього сегмента матки на висоті перейми в порівнянні з паузою. Контроль стану плода проведено шляхом оцінки його біофізичної активності (дихальних рухів) та частоти серцевих скорочень. Проведено визначення локалізації, стадії зрілості та ехоструктуру плаценти. На підставі аналізу соціально-біологічних чинників, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів виділено основні анте-, інтранатальні чинники ризику розвитку дискоординації пологової діяльності (ДПД), у випадку якого з метою корекції дисфункції матки, використано <$Ebeta>-симпатоміметик "Гініпрал", анальгетик "Стадол", проведено пролонговане введення в шийку матки мітропного спазмолітика "Галідор" з розчином новокаїну. На підставі результатів дослідження встановлено, що одним з чинників ризику виникнення ДПД є відставання розвитку плаценти від терміну гестації, низький рівень васкуляризації ворсинчастого дерева. Достатньо об'єктивно про ступінь ДПД можна судити на базі оцінки контрактальної зміни товщини нижнього сегмента матки та частоти некоординованих скорочень міометрія. Установлено, що визначення основних параметрів біофізичного профілю плода (рівня основної лінії, типу варіабельності, амплітуди децелерацій частоти серцевих скрочень і дихальної активністі) дає змогу своєчасно діагностувати фетальний дистрес у разі ДПД. Виявлено, що здійснення моніторингу скоротливої діяльності матки та основних параметрів біофізичного профілю плода у разі ДПД дає змогу забезпечити зниження перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Вдосконалено патогенетичну терапію слабкості родової діяльності, що забезпечило піднесення сприятливого перебігу пологів для матері та плоду. Вивчено морфофункціональний стан міометрію та тканин фетоплацентарного комплексу в жінок зі слабкістю родових сил під впливом традиційної терапії. Досліджено стан метаболічних процесів у тканині маткових біоптатів у пацієнток, що лікувалися окситоцином та ензапростом, із застосуванням ліпіну або без нього. Відзначено, що введення фосфатиділхолінових ліпосом покращило гемодинамічні, метаболічні процеси у міометрії та фетоплацентарній системі, місцеві імунні реакції, нормалізацію сполучнотканинної структури міометрію. Встановлено морфологічні зміни, які обгрунтували гарний клінічний ефект. Доведено, що родоактивація з застосуванням ліпіну більш ефективна, ніж традиційні заходи. Даний метод зменшує число оперативних втручань, покращує стан внутрішньоутробного плоду та новонародженого, перебіг пуерперію.

  Скачати повний текст

Вивчено патогенетичні основи розвитку надмірно сильної пологової діяльності (НСПД) і дискоординованої пологової діяльності (ДПД) і використання антагоністів кальцію (АК) для її корекції з використанням клініко-лабораторних, імунологічних, гормональних, інструментальних і статистичних методів. Установлено закономірності впливу АК за концентрацій, що блокують генерацію спонтанних скорочень, і ефективність застосування їх з метою нормалізації НСПД і ДПД. За результатами експериментальних досліджень доведено, що доза АК, необхідна для гальмування НСПД і ДПД, прямо пропорційна ступеня маткової активності, що доводить доцільність застосування АК для зменшення гіпертонусу міометрія, токоліза, за порушень скорочувальної діяльності матки за строків вагітності 37 - 38 тижнів у жінок, що мають фактори ризику за розвитком НСПД і ДПД - проведення їм допологової підготовки. Встановлено основні патогенетичні основи розвитку НСПД і ДПД на підставі вивчення плодово-плацентарної гемодинаміки, імунологічної адаптації організму роділлі, синтезу гормонів і біологічно активних речовин, що впливають на скорочувальну діяльність і енергетичний потенціал міометрія. Доведено, що застосування АК за умов НСПД І ДПД є раціональним методом терапії та профілактики народження дітей у стані помірної та тяжкої асфіксії, сприяє зниженню розвитку ускладнень у ранньому неонатальному періоді, підвищує кількість пологів через природні пологові шляхи, зменшує ймовірність оперативних втручань і ризик розвитку кровотечі за пологів у ранньому післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Виявлено ознаки гіпофункції плаценти, що проявляються у посиленні інволютивних процесів, змінах судин усіх відділів посліду, а також наявністю структур, характерних для ранніх термінів вагітності. Проведено дослідження концентрації гормонів у материнській та пуповинній крові, а також імуноморфологічне дослідження плаценти у разі слабкості пологової діяльності. Встановлено підвищення концентрації прогестерону, естріолу та зниження рівня естрадіолу та пролактіну у крові породіль зі слабкістю пологової діяльності, що пов'язано з порушенням їх продукції у плаценті. Зазначено, що виявлені у випадку слабкості пологової діяльності зміни у плаценті вказують на виражену плацентарну недостатність, що супроводжується зниженням продукції плацентарного лактогену та низькою концентрацією його у материнській крові. Доведено, що структурні зміни у посліді призводять до гормонального дисбалансу у біологічній системі "мати - плацента - плід", що є найбільш вірогідною причиною розвитку слабкості пологової діяльності.

  Скачати повний текст

Встановлено основні чинники розвитку аномалій пологової діяльності шляхом оцінки особливостей клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок груп високого ризику щодо розвитку аномалій пологової діяльності. Вивчено функціональний стан фетоплацентарного комплексу, особливості гормонального статусу, показники біоценозу статевих шляхів у вказаного контингенту жінок. Обгрунтовано необхідність розробки та розроблено алгоритм допологової підготовки й індукції пологової діяльності у цих жінок. Визначено прогностичну значущість ехографічних, ендокринологічних і клінічних методів дослідження під час прогнозування перинатальної патології у жінок груп високого ризику щодо розвитку аномалій пологової діяльності.

  Скачати повний текст

Встановлено роль пренатальних чинників у виникненні слабості пологової діяльності (СПД) гіпоксичного генезу. Одержано нові дані про стан мікрогемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу (МПК), особливості кровоплину в басейні маткової артерії у жінок групи ризику розвитку СПД. Доведено вагомість визначення показника активності матки з урахуванням сумарної інтенсивності перейм для об'єктивізації оцінки характеру пологової діяльності та ступеня важкості СПД. Досліджено основні параметри біофізичного профілю плода за даної патології, визначено їх діагностично-прогностичну цінність. Одержано нові дані про роль розладів судинної адаптації у формуванні контрактильної недостатності міометрію. Проаналізовано результати профілактики СПД шляхом корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу МПК і запропоновано оригінальну наукову концепцію прогнозування та профілактики СПД гіпоксичного генезу.

  Скачати повний текст