У порівняльному аспекті вивчено перебіг гестаційного періоду, а також перинатальні результати розродження в жінок за різних форм гіперпролактинемії. Показано, що форма гіперпролактинемії впливає на частоту мимовільного переривання вагітності у ранні терміни, а в подальшому генез гіперпролактинемії не має значення стосовно ускладнення вагітності, пологів і стану новонароджених. Виявлено, що у вагітних з синдромом гіперпролактинемії розвивається хронічна плацентарна недостатність, яка первинно має прояв у активації, а потім - зниженні функції плаценти. На підставі даних динамічного обстеження хворих за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після розродження показано відсутність прогресування мікропролактиноми під час гестації та у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено роль інсулінорезистентності у змінах здоров'я жінки під час вагітності, пологів і у післяпологовому періоді. Проведено проспективне когортне дослідження 650-ти жінок, які народжували вперше. Установлено, що інсулінорезистентність може підвищувати ризик виникнення патології вагітності та пологів. Показано, що вагітність на фоні інсулінорезистентності може супроводжуватися порушенням обміну вуглеводів, дисліпідемією та тромбофілією. Наявність інших компонентів метаболічного синдрому підсилює негативний вплив інсулінорезистентності на виникнення патології вагітності у жінок. Для з'ясування ефективності розробленої профілатичної програми у вагітних з інсулінорезистентністю проведено рандомізоване відкрите контрольоване клінічне дослідження 110-ти вагітних. Профілактичні заходи передбачали раціональне харчування, активний руховий режим, самоконтроль жінки за допомогою щоденника, активного залучення партнера та патогенетичної медикаментозної терапії. Завдяки застосуванню програми зменшились певні ускладнення вагітності та пологів, частота оперативних втручань, потреба в інтенсивній терапії новонароджених. Для вивчення якості життя жінок з гіперінсулінемією у післяпологовому періоді проведено нерандомізоване відкрите контрольоване клінічне дослідження результатів використання певних медичних засобів за умов змін способу життя (60-ти жінок). Показано важливість профілактичної роботи з зазначеним контингентом жінок після народження дитини.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень установлено особливості перебігу вагітності, стану плода та новонародженого у жінок, хворих на цукровий діабет (ЦД), залежно від рівня антифосфоліпідних антитіл (АФА). Установлено взаємозв'язок підвищення цього рівня й ускладнень ЦД, перебігу вагітності, порушень стану плода та новонародженого. Уперше визначено особливості системи гемостазу в жінок, хворих на ЦД з антифосфоліпідним синдромом, а саме: тромбоцитопенію, порушення процесів руйнування тромбоцитів, збільшення кількості "молодих" форм кров'яних пластинок зі збільшеним об'ємом, підвищення гетерогенності популяції тромбоцитів (анізоцитоз), зростання їх агрегаційних і адгезивних властивостей на тлі гіперкоагуляції крові. Виявлено порушення стану єдиного комплексу мати - плацента - плід (плацентарну недостатність у сполученні з вираженими циркуляторними порушеннями, затримку росту плода, зниження його адаптаційно-пристосувальних можливостей), які зумовлюють патогенез перинатальних втрат за умов антифосфоліпідного синдрому в жінок, хворих на ЦД.

  Скачати повний текст

На підставі результатів динамічних комплексних досліджень з метою визначення рівня гормонів щитовидної залози (ЩЗ), тиротропного гормону та йодурії, з використанням даних ультразвукового дослідження ЩЗ, з'ясування стану плацентарного комплексу, біофізичного профілю плода, порушень центральної та периферичної гемодинаміки, активності перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантного захисту, змін клітинної та гуморальної ланок імунітету, реактивності системи крові, морфологічного, гістологічного й електронно-мікроскопічного дослідження плаценти у 356-ти жінок (274-х вагітних з субклінічним гіпотиреозом (СГ), 52-х вагітних контрольної групи в еутиреозі та 30-ти здорових невагітних жінок другої контрольної групи) установлено, що під час вагітності посилюються клінічні прояви гіпотиреозу та відбувається розвиток гіпотиреоїдного, анемічно-гіпоксичного синдромів, вторинного імунодефіциту, гіпероксидації, систоло-діастолічної дисфункції міокарда, які є патогенетичними ланками розвитку та прогресування плацентарної дисфункції та дистресу плода у вагітних з ГС. Обгрунтовано адекватні диференційовані програми й алгоритми ведення вагітності залежно від клініко-патогенетичного варіанта СГ. Наголошено, що вагітним, у яких СГ перебігає на фоні вторинного імунодефіцитного стану та/або анемічно-гіпоксичного синдрому доцільно призначати медикаментозний комплекс, який передбачає застосування L-тироксину й імуномодулятора імунофану, а у вагітних з СГ за клінічного переважання синдрому гіпероксидації та/або систоло-діастолічної дисфункції серця за умов проведення комплексної терапії з метою гормонозамісного лікування необхідно використовувати цитопротектор з антиоксидантними властивостями корвітин. Показано вірогідно вищу клінічну ефективність запропонованих програм лікування у порівнянні зі стандартною.

  Скачати повний текст