Скачати повний текст

На підставі різнобічного поглибленого комплексного дослідження одержано нові дані щодо ролі генетичних чинників та характеру імунологічних порушень у породіль з гнійно-запальними захворюваннями, що виникли на фоні патологічної крововтрати під час пологів, а також установлено їх закономірності залежно від величини крововтрати та ступеня ураження геніталій. Установлено закономірності порушень імунного статусу у вагітних групи високого ризику щодо розвитку гнійно-запальних ускладнень у породіль та їх зв'язок з системою гістосумісності - лейкоцитарних антигенів людини (HLA). Доведено роль мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних і породіль з патологічною крововтратою в пологах у розвитку гнійно-запальних ускладнень. Показано значення порушень проникності клітинних мембран та підвищення інтенсивності метаболізму арахідонової кислоти в механізмі розвитку гнійно-запальних захворювань породіль на фоні патологічної кровотрати під час пологів. На підставі виявлених змін складено діагностичні таблиці та розроблено критерії для ранньої діагностики та прогнозування зазначеної патології. Розроблено та впроваджено комплекс організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання гнійно-запальних захворювань у породіль з патологічною крововтратою, а також реабілітацію жінок, які перенесли ці захворювання з включенням імунокоректорів - антиоксидантів "Спленін", "Кверцетин" та "Ліпостабіл".

  Скачати повний текст

Уперше у хворих на пуерперальний ендометрит визначено особливості неспецифічних факторів захисту та імунної реактивності їх організму, які притаманні різним формам зазначеної патології. Виявлено фактори, що визначають виникнення ендометриту. Обгрунтовано застосування лімфотропної імунокоригувальної терапії хворим на післяпологовий ендометрит. Розроблено методику даної терапії для кожної його форми. Установлено, що за різних форм ендометриту, а також у процесі терапії є взаємозв'язок між характером мікрофлори піхви, станом загальної та місцевої імунологічної реактивності. Уперше на підставі результатів вивчення динаміки факторів неспецифічного захисту та імунної реактивності проведено порівняльний аналіз ефективності лімфотропної імунокоригувальної терапії та традиційного лікування.

  Скачати повний текст

За гострого післяпологового пієлонефриту (ГППН) установлено взаємозв'язок між даними клініко-лабораторних досліджень і показниками клітинного та гуморального імунітету, а також рівнем маркерів ендогенної інтоксикації за різних ступенів тяжкості перебігу захворювання. Визначено рівень показників ендогенної інтоксикації та стану імунної системи, притаманний легкому, середньоважкому та важкому перебігу захворювання. Проведено детальний ретроспективний аналіз даних стосовно контамінації під час вагітності слизових піхви, порожнини рота, носа, зіва, кон'юнктиви, а також вмісту термінальних відділів прямої кишки та сечі. За цього виявлено значно частіший висів патогенів з піхви та значно вищу контамінацію прямої кишки в жінок, які хворіли на ГППН. На підставі результатів вивчення імунологічних особливостей різних ступенів тяжкості перебігу ГППН визначено показання для проведення імуномодулювальної терапії. Обгрунтовано використання мембранного плазмаферезу за умов комплексного лікування ГППН у породілей з важким ступенем перебігу захворювання. На підставі ретроспективного аналізу клініко-лабораторних ознак, виявлених під час вагітності у породілей з гострим пієлонефритом, установлено провідні фактори ризику виникнення захворювання у післяпологовому періоді, що сприяло проведенню своєчасної профілактики розвитку захворювання в жінок з групи ризику під час вагітності та дало змогу значно зменшити захворюваність на ГППН.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 72 породіль з післяпологовим ендометритом та 61 породіллі з субінволюцією матки після кесарева розтину. Наведено результати вивчення показників імунного статусу, системи гемостазу, ехографічної картини післяпологового стану матки та надано оцінку бактеріальному фактору. Досліджено розвиток вторинної імунологічної недостатності за відносним супресорним варіантом з активізацією імунокомплексних реакцій, встановлено наявність гіперкоагуляції та зниження функціональних резервів фібринолізу. Зазначено, що післяпологовий ендометрит є полімікробним захворюванням і найчастіше розвивається на фоні патологічних включень в порожнині матки. Впровадження препарату СЕТ "Флогензим" до комплексної терапії та профілактики післяпологового ендометриту за рахунок корекції розладів імунітету та гемостазу сприяє підвищенню ефективності лікування породіль.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного комплексного клінікоімунологічного, гемостазіологічного дослідження розроблено систему лікувальних заходів, спрямовану на розв'язання проблеми стосовно лікування гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ) у жінок у післяпологовий період. Детально проаналізовано причини виникнення таких захворювань і визначено найбільш значимі фактори ризику розвитку ГЗЗ пуерперію. Уперше визначено (in vitro) та патогенетично обгрунтовано оптимальну схему застосування фотомодифікованої аутокрові за умов лікування гнійно-запальних захворювань пуерперію. Проведено поглиблене вивчення динаміки зміни інтерлейкінового статусу напередодні пологів і у перші п'ять діб післяпологового періоду. Визначено маркери доклінічної діагностики ГЗЗ у зазначеному періоді. Показники прозапальних інтерлейкінів є визначальними за диференційованого підходу до призначення екстреної імунокорекції. Динаміка цитокінів відображає адекватність і ефективність терапії післяпологових гнійно-запальних захворювань. На підставі вивчення показників імунітету, зокрема, рівнів прозапальних цитокінів і неспецифічної резистенції визначено (in vitro) і патогенетично обгрунтовано найбільш оптимальні режими дозування фотомодифікованої крові за умов використання у клінічній практиці. Одержано дані про високу ефективність використання трансфузії рентгенопроміненої поза організмом аутокрові у пацієнток з акушерськими ГЗЗ.

  Скачати повний текст

Вивчено патофізіологічні зрушення в організмі породіль внаслідок акушерських кровотеч. Досліджено проблеми удосконалення відновлювального лікування, а також зменшення післяпологових ускладнень і запобігання їх виникненню. Розглянуто основні етіопатогенетичні чинники розвитку акушерських кровотеч. Установлено особливості функціонального стану головного мозку. Виявлено зміни психоемоційного статусу у пацієнток. Досліджено гематологічні, метаболічні показники, параметри окисно-антиоксидантного гомеостазу, ендогенної інтоксикації та вивчено морфофункціональні порушення у плацентах і матках внаслідок кровотеч. Запропоновано та патогенетично обгрунтовано принципово новий спосіб віднолювального лікування породіль, що перенесли помірні та масивні кровотечі під час пологів з використанням озонотерапії. Досліджено його ефективність у порівнянні з традиційними методами лікування.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарева розтину у жінок підвищеної групи інфекційного ризику. Наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення конкретного наукового завдання, що виявляється в патогенетичному обгрунтуванні профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарева розтину за допомогою комбінованого застосування мірамістину та позасудинної магнітно-лазерної терапії. Висвітлено систему профілактики, яка нормалізує показники перекисного окислення ліпідів, активізує систему антиоксидантного захисту, підвищує функціональну активність імунної системи, відновлює нормальний мікробіоценоз піхви, у 2,9 рази зменшує загальне мікробне обсіменіння пологових шляхів, запобігає деструктивним змінам лейкоцитів та лімфоцитів, стабілізуючи їх внутрішньоклітинні компоненти.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Викладено результати вивчення у 125 породіль з післяпологовою інфекцією метаболічних показників, стану мікрогемоциркуляції та імунологічного статусу. У всіх пацієнток встановлено розвиток вторинної імунологічної недостатності переважно за відносним супресорним варіантом з активацією аутоімунних та імунокомплексних реакцій і пригнобленням системи природної антиінфекційної резистентності. Значну патогенетичну роль у виникненні імунних порушень при запальних ускладеннях пуерперію відіграють метаболічні зміни (накопичення речовин середньої молекулярної маси, активація пероксидації ліпідів, пригноблення антиоксидантного захисту) та генералізовані розлади мікрогемодинаміки. Включення до комплексної терапії післяпологової інфекції пармідину, токоферолу ацетату та препаратів тимусу (з їх індивідуальним підбором) за рахунок адекватної корекції розладів метаболізму, мікрогемоциркуляції та імунітету сприяє підвищенню ефективності лікування породіль з гнійно-запальними ускладненнями.

  Скачати повний текст

Розглянуто чинники післяпологових інфекційних ускладнень. Розроблено та проведено диференційовану метроінстиляцію (гравітаційну - 27-ми хворим, гравітаційно-аспіраційну за термінових ситуацій - 23-м жінкам, проточне дренування матки - 21-й породілі, гідровіброкюретаж стінок порожнини матки - 26-ти жінкам), яка має ціленаправлену мету зберігання матки у породіль. Доведено показання ранньої діагностики цих ускладнень лізосомальними ферментами у метроаспіраті, експрес-діагностики анаеробних, неклостридіальних ендометритів у лохіях матки. Розроблено метод слідкування за сеансом метроінстиляції, показання та протипоказання. Рекомендовано застосування розробленої метроінстилювальної суміші. Зазначено, що завдяки запропонованій органозберігаючій терапії (консервативно-хірургічній та хірургічній) залежно від клінічно-морфологічної форми ендометриту терміни лікування скорочено на 5 - 6 днів, зменшено інвалідизацію у 2,5 рази, а летальність - на 12 %.

  Скачати повний текст

Показано позитивний вплив методу лактаційної аменореї (МЛА) на темпи інволюції зовнішніх ті внутрішніх розмірів матки після пологів per vias naturalis, а також після операції кесаревого розтину. Доведено позитивний вплив використання МЛА на інтенсивність грудного вигодовування, кількість виробленого грудного молока та тривалість вигодовування немовлят виключно груддю. Проаналізовано особливості становлення лактаційної функції у породіль. Досліджено рівень пролактину в крові обстежених жінок протягом всього періоду грудного вигодовування. Обгрунтовано позитивний вплив МЛА на зменшення кількості післяпологових гнійно-септичних ускладнень. Розвинуто концепцію щодо запобігання вагітності шляхом застосування МЛА. Встановлено, що МЛА є найбільш фізіологічно обгрунтованим методом планування сім'ї у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Із використанням клінічних, мікробіологічних, біофізичних, біохімічних та імунологічних методів дослідження показано, що у жінок з факторами інфекційного ризику після операції кесаревого розтину спостерігаються висока частота засівання слизової піхви умовно-патогенною флорою з переважанням асоціативних форм і суттєвий дефіцит лактобацил, порушення імунного статусу організму, різкий дисбаланс між активністю вільнорадикальних реакцій і функціонуванням системи антиоксидантного захисту плазми крові. Профілактичне застосування флуренізиду й антибіотика зинацефу призводить до часткової нормалізації вищеназваних показників. Особливо ефективним є поєднане застосування даних препаратів, це призводить до зменшення частоти виникнення гнійно-запальних захворювань і скорочення термінів перебування породіль у стаціонарі.

  Скачати повний текст

Обстежено 112 породіль, хворих на післяпологовий ендометрит (ПЕ), яким з метою ранньої діагностики та запобігання прогресуванню запального процесу в порожнині матки проведено гістероскопію з санацією порожнини матки 0,2 % розчином мірамістину. Породіллям, хворим на ПЕ, було призначено сеанси внутрішньотканинного електрофорезу, запропоновану комплексну терапію, вводився внутрішньовенно ципрофлоксацин, вагінальний дренаж з ентеросгелем, тіотриазолін. За показниками мікробіологічного, імунологічного, гістологічного та біохімічного досліджень встановлено зв'язок між урогенітальною інфекцією, супутніми захворюваннями вагітної та виникненням запальних процесів у післяпологовому періоді, який залежить від вірулентності збудників та імунологічної реактивності організму породілей. Обгрунтовано застосування гістероскопії у породілей з післяпологовим ендометритом і показана недоцільність вишкрібання порожнини матки у 35 % породілей з ендометритом, оскільки він розповсюджується не на всю слизову оболонку та прилеглі шари ендометрію, а часто має локальне розміщення.

  Скачати повний текст

Визначено патогенетичні механізми гіпотонії матки у жінок з прееклапсією, розроджених за кесаревого розтину. У жінок та породілей з прееклампсією виявлено пригнічення клітинної ланки імунітету на фоні загальної реакції цитокінів, зумовлене автоімунними реакціями та явищами ендотоксикозу. На підставі результатів гістологічних і електронномікроскопічних досліджень установлено дистрофічні зміни у гладком'язових волокнах міометрія та в елементах сполучної тканини з судинними розладами (ендотеліоз). За цього порушується структура колагенового матрикса зі зниженням величини гідростатичного тиску у судинах міометрія з набряком інтерстиційного простору, формується дистрес плода на фоні фетоплацентарної недостатності з порушенням гомеостазу та гемостазу за типом прогресуючого хронічного ДВЗ-синдрому з явищами гіперкоагуляції. Доведено, що гіпотонія матки у породілей, розроджених за кесарева розтину, наявна в 1,75 раза частіша за доношеної вагітності (20,3 %) у порівнянні з передчасним розродженням (11,4 %). Розроблено методику здійснення превентивної профілактики ранньої та пізньої гіпотонії матки у випадку появи коагулопатичної кровотечі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі ретроспективного аналізу визначено фактори ризику виникнення деяких ускладнень та гнійно-запальних захворювань пуерперію у хворих на хронічний пієлонефрит (ХП). Розроблено алгоритми прогнозування лихоманки, субінволюції матки, метроендометриту, встановлено їх прогностичну точність. Комплексно досліджено у вагітних з ХП напередодні пологів протективні властивості цервікального слизу, фагоцитарну активність нейтрофілів та імуноглобуліновий склад крові. Визначено протективні властивості грудного молока у породіль з ХП на 5 - 7-му добу пуерперію. Вивчено особливості живих штамів Lactobacillus plantarum ВКПМ В-5002 і Streptococcus salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813; встановлено рівень адгезії до епітелію піхви напередодні пологів у здорових вагітних та вагітних, хворих на ХП, виявлено здатність забезпечувати сінергізм антагоністичної дії щодо E.coli, Pr.vulgaris, St.aureus, Pseud.aeroginosa, Candida albicans; визначено роль адгезивних властивостей штамів L.plantarum ВКПМ В-5002 і Str. salivarius subsp.thermophilus ВКПМ В-3813. Показано їх адгезію до трансферину, J-глобуліну, конкаваліну-А, муцину та фібронектину, які входять до складу епітеліальних клітин піхви.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та запропоновано найбільш оптимальні варіанти хірургічного гемостазу за органозберігальною методикою. Вперше адаптовано критерії визначення прогностичних факторів ризику масивних акушерських кровотеч (МАК) і розроблено прогностичну модель ймовірного розвитку МАК у вагітних, роділь та породіль. Запропоновано введення транексамової кислоти з метою профілактики масивної інтраопераційної кровотечі у разі кесарева розтину. Вперше проведено оцінку якості життя жінок, які перенесли МАК з застосуванням різних методів хірургічного гемостазу.

  Скачати повний текст

З використанням клініко-лабораторних, мікробіологічних і функціональних методів дослідження вивчено особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок, хворих на бактеріальний вагіноз (БВ). Встановлено роль порушень мікробіоценозу піхви та місцевого імунітету в розвитку післяопераційних гнійно-запальних ускладнень. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду у жінок, хворих на БВ. Розроблено та впроваджено рекомендації щодо зниження частоти системного та місцевого використання комплексних біологічних препаратів, методики операції з "Stark".

  Скачати повний текст