Розглянуто чинники післяпологових інфекційних ускладнень. Розроблено та проведено диференційовану метроінстиляцію (гравітаційну - 27-ми хворим, гравітаційно-аспіраційну за термінових ситуацій - 23-м жінкам, проточне дренування матки - 21-й породілі, гідровіброкюретаж стінок порожнини матки - 26-ти жінкам), яка має ціленаправлену мету зберігання матки у породіль. Доведено показання ранньої діагностики цих ускладнень лізосомальними ферментами у метроаспіраті, експрес-діагностики анаеробних, неклостридіальних ендометритів у лохіях матки. Розроблено метод слідкування за сеансом метроінстиляції, показання та протипоказання. Рекомендовано застосування розробленої метроінстилювальної суміші. Зазначено, що завдяки запропонованій органозберігаючій терапії (консервативно-хірургічній та хірургічній) залежно від клінічно-морфологічної форми ендометриту терміни лікування скорочено на 5 - 6 днів, зменшено інвалідизацію у 2,5 рази, а летальність - на 12 %.

  Скачати повний текст

Показано позитивний вплив методу лактаційної аменореї (МЛА) на темпи інволюції зовнішніх ті внутрішніх розмірів матки після пологів per vias naturalis, а також після операції кесаревого розтину. Доведено позитивний вплив використання МЛА на інтенсивність грудного вигодовування, кількість виробленого грудного молока та тривалість вигодовування немовлят виключно груддю. Проаналізовано особливості становлення лактаційної функції у породіль. Досліджено рівень пролактину в крові обстежених жінок протягом всього періоду грудного вигодовування. Обгрунтовано позитивний вплив МЛА на зменшення кількості післяпологових гнійно-септичних ускладнень. Розвинуто концепцію щодо запобігання вагітності шляхом застосування МЛА. Встановлено, що МЛА є найбільш фізіологічно обгрунтованим методом планування сім'ї у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Із використанням клінічних, мікробіологічних, біофізичних, біохімічних та імунологічних методів дослідження показано, що у жінок з факторами інфекційного ризику після операції кесаревого розтину спостерігаються висока частота засівання слизової піхви умовно-патогенною флорою з переважанням асоціативних форм і суттєвий дефіцит лактобацил, порушення імунного статусу організму, різкий дисбаланс між активністю вільнорадикальних реакцій і функціонуванням системи антиоксидантного захисту плазми крові. Профілактичне застосування флуренізиду й антибіотика зинацефу призводить до часткової нормалізації вищеназваних показників. Особливо ефективним є поєднане застосування даних препаратів, це призводить до зменшення частоти виникнення гнійно-запальних захворювань і скорочення термінів перебування породіль у стаціонарі.

  Скачати повний текст

Обстежено 112 породіль, хворих на післяпологовий ендометрит (ПЕ), яким з метою ранньої діагностики та запобігання прогресуванню запального процесу в порожнині матки проведено гістероскопію з санацією порожнини матки 0,2 % розчином мірамістину. Породіллям, хворим на ПЕ, було призначено сеанси внутрішньотканинного електрофорезу, запропоновану комплексну терапію, вводився внутрішньовенно ципрофлоксацин, вагінальний дренаж з ентеросгелем, тіотриазолін. За показниками мікробіологічного, імунологічного, гістологічного та біохімічного досліджень встановлено зв'язок між урогенітальною інфекцією, супутніми захворюваннями вагітної та виникненням запальних процесів у післяпологовому періоді, який залежить від вірулентності збудників та імунологічної реактивності організму породілей. Обгрунтовано застосування гістероскопії у породілей з післяпологовим ендометритом і показана недоцільність вишкрібання порожнини матки у 35 % породілей з ендометритом, оскільки він розповсюджується не на всю слизову оболонку та прилеглі шари ендометрію, а часто має локальне розміщення.

  Скачати повний текст

На підставі ретроспективного аналізу визначено фактори ризику виникнення деяких ускладнень та гнійно-запальних захворювань пуерперію у хворих на хронічний пієлонефрит (ХП). Розроблено алгоритми прогнозування лихоманки, субінволюції матки, метроендометриту, встановлено їх прогностичну точність. Комплексно досліджено у вагітних з ХП напередодні пологів протективні властивості цервікального слизу, фагоцитарну активність нейтрофілів та імуноглобуліновий склад крові. Визначено протективні властивості грудного молока у породіль з ХП на 5 - 7-му добу пуерперію. Вивчено особливості живих штамів Lactobacillus plantarum ВКПМ В-5002 і Streptococcus salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813; встановлено рівень адгезії до епітелію піхви напередодні пологів у здорових вагітних та вагітних, хворих на ХП, виявлено здатність забезпечувати сінергізм антагоністичної дії щодо E.coli, Pr.vulgaris, St.aureus, Pseud.aeroginosa, Candida albicans; визначено роль адгезивних властивостей штамів L.plantarum ВКПМ В-5002 і Str. salivarius subsp.thermophilus ВКПМ В-3813. Показано їх адгезію до трансферину, J-глобуліну, конкаваліну-А, муцину та фібронектину, які входять до складу епітеліальних клітин піхви.

  Скачати повний текст

З використанням клініко-лабораторних, мікробіологічних і функціональних методів дослідження вивчено особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок, хворих на бактеріальний вагіноз (БВ). Встановлено роль порушень мікробіоценозу піхви та місцевого імунітету в розвитку післяопераційних гнійно-запальних ускладнень. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду у жінок, хворих на БВ. Розроблено та впроваджено рекомендації щодо зниження частоти системного та місцевого використання комплексних біологічних препаратів, методики операції з "Stark".

  Скачати повний текст

Робота присвячена розробці ефективного, патогенетично обгрунтованого методу профілактики післяпологових гнійно-запальних ускладнень у породіль з гестаційним пієлонефритом. Встановлено, що у породіль, які під час вагітності перенесли гестаційний пієлонефрит, у пуерперії відмічається наявність синдрому ендогенної інтоксикації, який супроводжується дисфункцією клітинної та гуморальної ланок імунітету та деструкцією нейтрофільних лейкоцитів на ультраструктурному рівні. Ці зміни є передумовою для розвитку у даного контингенту жінок післяпологової захворюваності. Запропоновано комплексний метод профілактики пуерперальної захворюваності породіль з гестаційним пієлонефритом в анамнезі із використанням у післяпологовому періоді ентеросорбенту Силард-П та імуномодулятора ехінацеї пурпурової, висока ефективність якого обгрунтована теоретично та підтверджена практично.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням профілактики і оптимізації лікування ГСУ в акушерстві. На першому етапі дослідження методом ретроспективного епідеміологічного аналізу визначена поширеність ГСУ пуерперію в Чернівецькій області на протязі 1992-1996 рр., їх структура і динаміка, популяційні фактори ризику ГСУ. Показана залежність рівня септичних післяпологових станів від частоти оперативного родорозв'язання, кореляція захворюваності на акушерський сепсис і венеричні захворювання. Виявлені можливі резерви зниження рівня ГСУ після пологів: призначення УЗД матки, цитоскопії маткових лохій, місцеве використання антибактеріальних засобів. На другому етапі дослідження на основі вибіркового методу показана ефективність розроблених автором методик профілактичного використання декаметоксину як основного антисептика в пологах, з метою санації вагіни вагітним групи ризику ГСУ. Вперше доведена ефективність включення внутрішньоматкового лаважу декаметоксину в комплекс лікувальних заходів при післяпологових ендометритах.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клініко-статистичного аналізу обстеження 207 жінок, що грунтується на патоморфологічних, лектиногістохімічних, електронномікроскопічних методах дослідження децидуальної оболонки та плаценти, встановлено патогенетичні фактори ризику виникнення післяродових гнійно-септичних захворювань у породіль з ускладненим перебігом вагітності- випадки пізніх гестозів, залізодефіцитної анемії. На фоні плацентарної недостатності діагностовано базальний та парієтальний децидуїт, інтервільозит, хоріоамніоніт. Запропоновано метод профілактики (операція видалення децидуальної оболонки у ранньому післяродовому періоді) та ранньої діагностики післяродових гнійно-септичних ускладнень у породілей з ускладненим перебігом вагітності. Відзначено, що внаслідок застосування зазначеного методу профілактики післяродовий період у обстежених породіль тривав без ускладнень, швидше зникали симптоми прееклампсії, скорочувався термін перебування породіль у стаціонарі.

  Скачати повний текст