На підставі різнобічного поглибленого комплексного дослідження одержано нові дані щодо ролі генетичних чинників та характеру імунологічних порушень у породіль з гнійно-запальними захворюваннями, що виникли на фоні патологічної крововтрати під час пологів, а також установлено їх закономірності залежно від величини крововтрати та ступеня ураження геніталій. Установлено закономірності порушень імунного статусу у вагітних групи високого ризику щодо розвитку гнійно-запальних ускладнень у породіль та їх зв'язок з системою гістосумісності - лейкоцитарних антигенів людини (HLA). Доведено роль мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних і породіль з патологічною крововтратою в пологах у розвитку гнійно-запальних ускладнень. Показано значення порушень проникності клітинних мембран та підвищення інтенсивності метаболізму арахідонової кислоти в механізмі розвитку гнійно-запальних захворювань породіль на фоні патологічної кровотрати під час пологів. На підставі виявлених змін складено діагностичні таблиці та розроблено критерії для ранньої діагностики та прогнозування зазначеної патології. Розроблено та впроваджено комплекс організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання гнійно-запальних захворювань у породіль з патологічною крововтратою, а також реабілітацію жінок, які перенесли ці захворювання з включенням імунокоректорів - антиоксидантів "Спленін", "Кверцетин" та "Ліпостабіл".

  Скачати повний текст

Вивчено патофізіологічні зрушення в організмі породіль внаслідок акушерських кровотеч. Досліджено проблеми удосконалення відновлювального лікування, а також зменшення післяпологових ускладнень і запобігання їх виникненню. Розглянуто основні етіопатогенетичні чинники розвитку акушерських кровотеч. Установлено особливості функціонального стану головного мозку. Виявлено зміни психоемоційного статусу у пацієнток. Досліджено гематологічні, метаболічні показники, параметри окисно-антиоксидантного гомеостазу, ендогенної інтоксикації та вивчено морфофункціональні порушення у плацентах і матках внаслідок кровотеч. Запропоновано та патогенетично обгрунтовано принципово новий спосіб віднолювального лікування породіль, що перенесли помірні та масивні кровотечі під час пологів з використанням озонотерапії. Досліджено його ефективність у порівнянні з традиційними методами лікування.

  Скачати повний текст

Визначено патогенетичні механізми гіпотонії матки у жінок з прееклапсією, розроджених за кесаревого розтину. У жінок та породілей з прееклампсією виявлено пригнічення клітинної ланки імунітету на фоні загальної реакції цитокінів, зумовлене автоімунними реакціями та явищами ендотоксикозу. На підставі результатів гістологічних і електронномікроскопічних досліджень установлено дистрофічні зміни у гладком'язових волокнах міометрія та в елементах сполучної тканини з судинними розладами (ендотеліоз). За цього порушується структура колагенового матрикса зі зниженням величини гідростатичного тиску у судинах міометрія з набряком інтерстиційного простору, формується дистрес плода на фоні фетоплацентарної недостатності з порушенням гомеостазу та гемостазу за типом прогресуючого хронічного ДВЗ-синдрому з явищами гіперкоагуляції. Доведено, що гіпотонія матки у породілей, розроджених за кесарева розтину, наявна в 1,75 раза частіша за доношеної вагітності (20,3 %) у порівнянні з передчасним розродженням (11,4 %). Розроблено методику здійснення превентивної профілактики ранньої та пізньої гіпотонії матки у випадку появи коагулопатичної кровотечі.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та запропоновано найбільш оптимальні варіанти хірургічного гемостазу за органозберігальною методикою. Вперше адаптовано критерії визначення прогностичних факторів ризику масивних акушерських кровотеч (МАК) і розроблено прогностичну модель ймовірного розвитку МАК у вагітних, роділь та породіль. Запропоновано введення транексамової кислоти з метою профілактики масивної інтраопераційної кровотечі у разі кесарева розтину. Вперше проведено оцінку якості життя жінок, які перенесли МАК з застосуванням різних методів хірургічного гемостазу.

  Скачати повний текст

Подано теоретичне обгрунтування методики вимірювання рівня вільного гемоглобіну у промивних водах для визначення величини післяпологової крововтрати. Оцінено інформативність таких методів визначення крововтрати у разі вагінальних пологів, як візуальний, граві- та фотометричний. На основі вивчення інформативночті цих методів оцінювання післяпологової крововтрати, в разі вагінальних пологів розроблено новий підхід до оцінки крововтрати заснований на методі зважування з наступним перерахунком за запропонованою формулою. Розроблено й обгрунтовано нові клініко-організаційні підходи до профілактики та надання акушерської допомоги у разі ранніх післяпологових кровотеч.

  Скачати повний текст