Робота присвячена питанням профілактики післяопераційних і післятрансфузійних ускладнень при плановому абдомінальному родорозрішенні шляхом включення аутогемотрансфузії до інтраопераційної інфузійно-трансфузійної програми. Подано клініко-статистичний аналіз ускладнень після операцій кесаревого розтину, зроблено висновок про більш гладкий перебіг пуерперія у породіль, котрим під час операції була проведена гемотрансфузія. Вивчено вплив дозованої (3-4 мл\кг маси) гемоексфузії на гемодинамічні, концентраційні, біохімічні, імунологічні показники крові та гемостаз, стан утробного плода у 100 пацієнток, котрі взяли участь в програмі аутодонорства, доведено безпечність цієї ексфузії крові для вагітних. Виявлено більш виражений гемостимулюючий, імунокорегуючий вплив аутокрові і у зв'язку з цим більш значне зниження частоти післяопераційних анемій (в 1,5 рази) і гнійно-запальних ускладнень (в 4,6 рази) при використанні аутогемотрансфузії у порівнянні з переливанням донорської еритроцитної маси. Розроблено алгоритм участі вагітних в програмі аутодонорства.

  Скачати повний текст

На підставі клінічних, біохімічних та імунологічних методів дослідження науково обгрунтована необхідність профілактики первинної гіпогалактії у юних та вікових первородящих, розроджених шляхом операції кесарева розтину на основі комплексного використання поляризованого світла низької енергії та фармакофітотерапії. Крім того, встановлені фактори ризику розвитку первинної гіпогалактії після абдомінального розродження з урахуванням вікових особливостей. Все це в сукупності дозволило знизити частоту первинної гіпогалактії у юних та вікових первородящих, розроджених абдомінальним шляхом.

  Скачати повний текст

З метою зниження частоти післяопераційних ускладнень, що виникають у процесі абдомінального розродження, розроблено й апробовано диференційований підхід щодо вибору методики ушивання розрізу на матці. Досліджено вплив різних методик ушивання матки після кесарева розтину (планової операції на тлі нерозгорнутого нижнього сегмента, повторного абдомінального розродження та високий інфекційний ризик післяопераційних ускладень) на стан інволюції та шва на матці, а також на репаративні процеси в ній. З'ясовано, що в процесі вибору методики ушивання розрізу на матці під час кесарева розтину необхідно використовувати диференційований підхід, сутність якого полягає у наданні переваги однорядному Роверденовському шву під час виконання планового кесаревого розтину на тлі нерозгорнутого нижнього сегманта, а у разі повторного проведення даної операції та високому ступені інфікційного ризику необхідно використовувати дворядний шов. З метою контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду у разі абдомінального розродження необхідно з 3-ої доби оцінювати ехографічні та лабораторні параметри.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-статистичних та додаткових методів дослідження встановлені особливості акушерської та перинатальної патології у жінок з різними формами неплідності. Розроблені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень на підставі використання програмованого ведення вагітності та пологів та удосконаленої методики профілактики фетоплацентарної недостатності. Все це в сукупності дозволило знизити частоту кесарських розтинів та поліпшити результати розродження жінок з неплідністю в анамнезі.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарева розтину у жінок підвищеної групи інфекційного ризику. Наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення конкретного наукового завдання, що виявляється в патогенетичному обгрунтуванні профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарева розтину за допомогою комбінованого застосування мірамістину та позасудинної магнітно-лазерної терапії. Висвітлено систему профілактики, яка нормалізує показники перекисного окислення ліпідів, активізує систему антиоксидантного захисту, підвищує функціональну активність імунної системи, відновлює нормальний мікробіоценоз піхви, у 2,9 рази зменшує загальне мікробне обсіменіння пологових шляхів, запобігає деструктивним змінам лейкоцитів та лімфоцитів, стабілізуючи їх внутрішньоклітинні компоненти.

  Скачати повний текст

Вивчено перебіг вагітності у 108 жінок з рубцем на матці після кесарського розтину (КС). На підставі аналізу результатів клінічних та параклінічних методів діагностики стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) надані практичні рекомендації по нагляду вагітних з рубцем на матці після КР, зокрема, з наявністю екстрагенітальної патології. Розвиток патологічних процесів в ФПК вагітних з рубцем на на матці після КР, незалежно від наявності ускладнень вагітності та/чи екстрагенітальних захворювань, починається в 1-му триместрі гестації. Під впливом рубця на матці та зміненої структури міометрію виникають порушення морфо-функціонального стану ФПК та фізичного розвитку плода вже в 1-й половині вагітності. Поруч з розвитком хронічної фетоплацентарної недостатності, в ФПК вагітних з рубцем на матці формуються виразливі компенсаторно-пристосовні реакції, досягаючи максимума на 28-34 тижні вагітності. Зниження їх впливу наприкінець періоду гестації призводить до народження дітей з ознаками пренатальної гіпотрофії та синдрому затримки розвитку внутрішньочеревного плода. Встановлено позитивний вплив санаторного оздоровлення на стан ФПК вагітних з рубцем на матці після КР.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу прееклампсії (ПЕ) вагітних залежно від неспецифічної резистентності їх організму, впливу початкового стану вагітних на вираженість стресової реакції після кесаревого розтину (КР) й особливостей перебігу відновних процесів у післяопераційному періоді, механізмів дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ) для його диференційованого призначення у комплексній реабілітації у породіль з ПЕ. Виділено особливості перебігу ПЕ за вагітності та після КР за умов гіпо- та гіперергічної реактивності організму за показниками вагосимпатичного балансу та вмісту стрес-індукувальних і стрес-лімітувальних гормонів. In vitro виявлено спрямованість дії НІЛВ на кров з метою визначення показань для призначення даного методу породіллям з ПЕ. Відзначено, що адаптогенна та біостимулювальна дія НІЛВ зумовлює необхідність його використання на фоні зниженої реактивності організму породіль з ПЕ. Зауважено, що використання диференційованого підходу до призначення НІЛВ підвищує ефективність реабілітаційних заходів у породіль з ПЕ після КР. За цього нормалізація індексів рівноваги слугує критерієм ефективності реабілітації.

  Скачати повний текст

Розроблено інформативні прогностичні методи діагностики внутрішньоутробного стану плода та функціональної повноцінності оперованої матки для визначення оптимальної тактики та термінів розродження. Вивчено діагностичну та прогностичну значущість ультразвукових і морфологічних критеріїв оцінки стану нижнього маткового сегмента після попереднього абдомінального розродження. Висвітлено вплив розташування плаценти стосовно рубця на матці на внутрішньоутробний стан плода та функціональну повноцінність матки. Встановлено особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду після абдомінального розродження, залежно від спроможності рубця на матці. Вперше обгрунтовано методику поетапного ведення вагітності та пологів у вагітних і породіль, які мають рубець на матці після кесарева розтину.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості репродуктивної функції жінок з рубцем на матці різної етілогії, а також питання щодо можливості зниження гінекологічної захворюваності, акушерської та перинатальної патології та проблему зниження частоти та ступеня прояву патології репродуктивної системи, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з оперованою маткою на підставі вивчення клініко-функціональних, морфологічних, ендокринних і мікробіологічних аспектів, а також питання розробки та впровадження алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Установлено, що основними клінічними симптомами патології репродуктивної системи в жінок після кесарева розтину є больовий синдром, порушення менструального циклу, диспаревнія, зниження сексуальної активності, порушення мікробіоценозу статевих шляхів і нейроендокринна симптоматика. За цього частота основних клініних проявів зростає впродовж двох років після розродження. З'ясовано ехографічні особливості стану органів малого таза, щитовидної та молочної залоз, ендокринного статусу та мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з оперованою маткою. Установлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринними та мікробіологічними особливостями у жінок, які розроджені абдомінальним шляхом і перенесли консервативну міомектомію. Вивчено аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у матерів - жінок з рубцем на матці після кесарева розтину та консервативної міомектомії. З'ясовано особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в жінок з оперованою маткою. Розроблено та впроваджено алгоритм прогностичних і лікувально-профілактичних заходів у жінок з рубцем на матці після кесарева розтину та консервативної міомектомії з метою зниження частоти патології репродуктивної системи та покращання перинатальних наслідків розродження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано частоту та причини материнської смертності у разі перитоніту після кесарева розтину (ППКР) в Україні за останні 18 років. На підставі установлених особливостей клініки та патогенезу ППКР удосконалено клінічну класифікацію захворювання та виділено основні варіанти його перебігу. Проведено оцінювання стану органів черевної порожнини та малого тазу у разі релапаротомії, що дозволило виявити найвірогідніші чинники ризику виникнення ППКР, установити основні причини й особливості поширення запального процесу. Виділено 6 варіантів стану швів на матці у хворих з ППКР, установлених на підставі результатів динамічного ехографічного дослідження та безпосередньо під час релапаротомії. Проведено морфологічне дослідження видалених органів у разі ППКР та виявлено переважну кількість випадків гнійного метроендометриту та метротромбофлебіту з некрозом міометрія та явною неспроможністю швів на матці. Установлено взаємозв'зок між клінічними, ехографічними, мікробіологічними, імунологічними та гемостазіологічними змінами у хворих з ППКР, що дозволило розвинути наявні дані про патогенез цієї патології, а також науково обгрунтувати необхідність підвищення ефективності прогностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Розроблено та впроваджено методику прогнозування ППКР на підставі використання комп'ютерного нейросіткового моделювання. Розроблено та впроваджено алгоритм прогностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів у хворих з ППКР, що дозволило зменшити частоту материнської смертності та захворюваності у пацієнток, розроджених абдомінальним шляхом.

  Скачати повний текст

Уперше у породіль, що перенесли операцію кесарева розтину та проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, проведено комплексне дослідження показників реактивності організму, особливостей перебігу вагітності, пуерперію до та після аварії на ЧАЕС. Установлено наявність порушень імунологічної резистентності організму та рівноваги перекисного окиснення та антиоксидантної системи у зазначених породіль, розроблено та патогенетично обгрунтовано за результатами комплексних досліджень метод профілактики гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину, за яким поряд з антибіотиком "Зинацеф" запропоновано застосовувати новий препарат з імуномодулювальними та протизапальними властивостями "Флуренізид". Одержано нові дані динаміки показників клітинного та гуморального імунітету, а також перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи захисту на фоні застосування комплексної терапії з включенням флуренізиду. Наведено об'єктивні критерії обгрунтованості імуномодуляційної терапії в післяопераційному періоді з метою профілактики інфекційних ускладнень у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, зокрема, загальна тривалість перебування хворої у стаціонарі знизилась на 1,5 ліжко-дні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено порівняльній характеристиці хірургічних методів розродження та удосконаленню профілактики їх ускладнень. Виділено фактори ризику завершення пологів оперативно абдомінальним і природним шляхами. Виявлено, що кесарів розтин є сприятливим щодо ризику неврологічної та загальної захворюваності дитини, проте для матері - несприятливим у плані патологічної крововтрати та септичних захворювань. Встановлено, що найчастішим віддаленим ускладненням кесаревого розтину для жінки є ендометріоз. Розроблено спосіб виведення плода при розташованій передлеглій частині під час виконання кесаревого розтину, спосіб профілактики ускладнень з боку органів дихання у плодів, народжених шляхом кесаревого розтину та спосіб виконання кесаревого розтину у разі несформованого нижнього сегмента.

  Скачати повний текст

Із використанням клінічних, мікробіологічних, біофізичних, біохімічних та імунологічних методів дослідження показано, що у жінок з факторами інфекційного ризику після операції кесаревого розтину спостерігаються висока частота засівання слизової піхви умовно-патогенною флорою з переважанням асоціативних форм і суттєвий дефіцит лактобацил, порушення імунного статусу організму, різкий дисбаланс між активністю вільнорадикальних реакцій і функціонуванням системи антиоксидантного захисту плазми крові. Профілактичне застосування флуренізиду й антибіотика зинацефу призводить до часткової нормалізації вищеназваних показників. Особливо ефективним є поєднане застосування даних препаратів, це призводить до зменшення частоти виникнення гнійно-запальних захворювань і скорочення термінів перебування породіль у стаціонарі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено абдомінальному розродженню жінок за доношеної та недоношеної вагітності. Обгрунтовано застосування поперечного розтину матки у нижньому сегменті з урахуванням його анатомо-фізіологічних особливостей, залежно від ступеня розкриття шийки матки. На основі гістологічних досліджень встановлено, що ушивання матки одноповерховим кушнірським швом призводить до формування рубця за рахунок збереження орієнтації м'язових волокон і незначного ушкодження судинної системи. Доведено, що відновлення операційної крововтрати донорською кров'ю малоефективне, тому що найбільш доцільним методом визначено аутогемотрансфузію. Інтраопераційна антибіотикопрофілактика знижує активність клітинного імунітету та підсилює ендогенну ітоксикацію. Введення антибіотиків у післяопераційному періоді протягом 5 - 7 діб підвищує частоту гнійно-запальних ускладнень у 14,3 та 11 разів. Запропоновано спосіб кесаревого розтину, який включає інтерспінальну лапаротомію та ушивання матки одноповерховим кушнірським швом, скорочує час оперативного втручання в 2,3 рази, крововтрату в 3,25 рази.

  Скачати повний текст

Визначено патогенетичні механізми гіпотонії матки у жінок з прееклапсією, розроджених за кесаревого розтину. У жінок та породілей з прееклампсією виявлено пригнічення клітинної ланки імунітету на фоні загальної реакції цитокінів, зумовлене автоімунними реакціями та явищами ендотоксикозу. На підставі результатів гістологічних і електронномікроскопічних досліджень установлено дистрофічні зміни у гладком'язових волокнах міометрія та в елементах сполучної тканини з судинними розладами (ендотеліоз). За цього порушується структура колагенового матрикса зі зниженням величини гідростатичного тиску у судинах міометрія з набряком інтерстиційного простору, формується дистрес плода на фоні фетоплацентарної недостатності з порушенням гомеостазу та гемостазу за типом прогресуючого хронічного ДВЗ-синдрому з явищами гіперкоагуляції. Доведено, що гіпотонія матки у породілей, розроджених за кесарева розтину, наявна в 1,75 раза частіша за доношеної вагітності (20,3 %) у порівнянні з передчасним розродженням (11,4 %). Розроблено методику здійснення превентивної профілактики ранньої та пізньої гіпотонії матки у випадку появи коагулопатичної кровотечі.

  Скачати повний текст

Запропоновано методи прогнозування природного розродження вагітних з оперованою маткою після кесаревого розтину в нижньому сегменті поперечним розрізом. Вивчено стан оперованої матки у 183-х жінок з рубцем на матці після кесаревого розтину у нижньому сегменті поперечним доступом. З урахуванням прогностичних критеріїв 31 така вагітна розроджена через природні пологові шляхи. Встановлено, що у 81 % випадків дослідження тканин з зони попереднього розрізу матки за патоморфологічного та біофізичного вивчення стан відновлення міометрію визначено як добрий і задовільний і лише у 19 % випадків гістологічно виявлено грубі склеротичні зміни тканин, проведено їх біофізичне дослідження і встановлено підвищений вміст кальцію та пониження діелектричного опору. Доведено, що стан васкуляризації зони попереднього розрізу матки є значущим прогностичним критерієм для відбору вагітних з оперованою маткою для можливих пологів природними шляхами. Доведено, що у разі комплексного прогнозування природного розродження коефіцієнт васкуляризації (КВ), що не перевищує 1,2 за умови рівномірного розташування локусів кровопостачання свідчить на користь спроможності оперованої матки. Розроблено математичну модель прогнозування методу розродження у вагітних з оперованою маткою. Встановлено, що ефективність комплексного прогнозування природного розродження з урахуванням стану васкуляризації становить 94,1 % за прогнозування розродження шляхом кесаревого розтину та з імовірністю 79,96 % у разі прогнозування розродження через природні пологові шляхи.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження розкрито основні причини перинатальних втрат у разі абдомінального розродження. Науково обгрунтовано та розроблено нову методику прогнозування перинатальних втрат у жінок, розроджених шляхом операції кесарева розтину. Наведено практичні рекомендації щодо зниження перинатальних втрат у жінок, прооперованих з приводу рубця на матці та гострої гіпоксії плода на підставі використання нового антигіпоксанта - мілдроната, знижено частоту плодових втрат у жінок груп високого ризику.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти геморагічних ускладнень після кесарева розтину у жінок, які багато народжують. На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів досліджень розроблено лікувально-профілактичну методику з використанням препарату гідроксиетілкрохмалю, що поліпшує стан гемодинаміки, окисно-відновні процеси і системний гемостаз. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, гемостазіологічними, біохімічними та функціональними методами дослідження, який розширив дані про патогенез геморагічних ускладнень. Впровадження розробленої методики дозволяє усунути частоту материнської смертності та геморагічних ускладнень у жінок, які багато народжують, а також коригувати стан системного гемостазу, центральну гемодинаміку та кислотно-основний обмін.

  Скачати повний текст

Висвітлено зниження частоти гнійно-запальних ускладнень після кесарева розтину у жінок, що народжували багато разів. На підставі результатів клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження розроблено лікувально-профілактичну методику з внутрішньоматковим використанням антибактеріальної терапії та місцевим застосуванням похідних метронідазолу. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, бактеріологічними, імунологічними та морфологічними даними, за допомогою якого розширено інформацію про патогенез пуерперальних інфекційних ускладнень.

  Скачати повний текст