Встановлено розповсюдженість бронхіальної астми (БА), алергійного риніту (АР) та атопічного дерматиту (АД) серед дітей Києва за уніфікованою методикою ISAAC (I - II фази). На підставі аналізу результатів шкірного алергологічного тестування, бронхіальної гіперреактивності за показниками функції зовнішнього дихання і концентрацією загального IgE, поширенням візингу і БА, риносинусопатій та АР, дерматозів і АД, віково-статевих особливостей проявів клініки та об'єктивних маркерів вивчено етапність формування, а також еволюції даних захворювань. Досліджено взаємовідносини візингу і БА, риносинусопатій та АР, дерматозів, а також АД. Виявлено головні чинники ризику, які діють на кожному етапі формування та особливості їх зв'язку з об'єктивними маркерами. Рекомендовано створювати групи ризику щодо формування алергійних захворювань первинними ланками медичної допомоги дітям та провести алергологічну паспортизацію з метою контролю за процесом розвитку патології.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне медико-соціологічне дослідження та вивчено проблему епідеміології бронхіальної астми, алергічного риніту та атопічного дерматиту серед дитячого населення Харківщини відповідно критеріям міжнародної медичної програми "ISAAC" та міжнародного консенсусу щодо бронхіальної астми. Складено диференційовані картограми з урахуванням екологічної ситуації. Розроблено методики вивчення та оцінки якості життя на індивідуальному та популяційному рівнях. Розроблено універсальну інформаційно-прогностичну матрицю та модель факторів, що визначають якість життя дітей з алергічними захворюваннями. За модифікованою методикою вивчено соціально-психологічний стан дітей з цими захворюваннями з метою визначення рівня їх конфліктності в суспільстві. Проаналізовано систему надання первинної, вторинної та третинної медико-санітарної допомоги дітям з алергічними захворюваннями. На підставі одержаних даних розроблено та науково обгрунтовано систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей, модель якого представлено у вигляді блоків: збору інформації щодо поширеності алергічних захворювань серед дитячого населення; створення бази даних та її аналіз; виявлення факторів ризику у разі алергічних захворювань; прогнозування ризику виникнення алергічних захворювань; застосування моніторингових даних в сфері охорони здоров'я. Медико-соціальний моніторинг алергічних захворювань у дітей містить мету, концептуальні принципи, передбачає завдання та механізм їх реалізації. Зазначено, що оцінка ефективності моніторингу базується на оцінці якості життя даних дітей на індивідуальному та популяційному рівнях.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності терапії дерматореспіраторного синдрому (ДРС) в дітей на різних етапах реабілітації й удосконалення діагностики імунного та неімунного генезу даного синдрому. Установлено, що ДРС імунного генезу має велику поширеність і тяжкий перебіг. Захворюваність на ДРС вище у хлопчиків, а його перебіг більш тяжкий у дівчаток. У патогенезі ДРС імунного генезу мають значення високий рівень середньомолекулярих пептидів 2 (СМП2), збільшення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту. У патогенезі ДРС неімунного генезу визначальну роль відіграють збільшення кількості СМП1, інтенсивності окисної модифікації білків і "оксидантний стрес". Уперше застосовано метод кристалографії для діагностики генезу ДРС. Показано ефективність галотропії в дітей з ДРС імунного генезу у періоді загострення агопічного дерматиту, що має прояв у зниженні синдрому ендогенної інтоксикації та відновленні балансу в роботі оксидантно-антиоксидантної системи. У дітей з ДРС у періорді ремісії доцільно до комплексу реаблітації залучати біологічно активні домішки "Біотроф 4" і "Біполан", які купірують "оксидантний стрес".

  Скачати повний текст