Одержано нові експериментальні дані щодо особливостей вікової динаміки адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи організму дітей, підлітків та юнаків. З'ясовано, що процес формування адаптивних можливостей апарату кровообігу в онтогенезі відбувається нерівномірно та характеризується періодами їх відносної стабілізації, інтенсивного розвитку та вираженого зниження. Виявлено, що періоди істотного погіршення компенсаторно-пристосувальних реакцій організму дітей шкільного віку суттєво залежать від їх статевої належності. Встановлено, що для хлопчиків і хлопців несприятливими періодами істотного погіршення адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи є вікові періоди від 9-ти до 10-ти і від 15-ти до 16-ти років, а у дівчаток і дівчат - від 8-ми до 9-ти, від 11-ти до 12-ти та від 15-ти до 16-ти років відповідно. Експериментально доведено можливість оптимізації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та функціонального стану школярів за допомогою оригінальної програми реабілітаційних заходів аеробної спрямованості.

  Скачати повний текст

Визначено найпоширеніші клінічні варіанти екстрасистолії у дітей. Встановлено, що найпоширенішими є лабіальні екстрасистоли, залежні від стану вегетативної нервової системи. Визначено діагностичну цінність черезстравохідного електрофізіологічного обстеження дітей, яким встановлено механізм, топіку екстрасистолії, стан провідної системи серця та перебіг захворювання в життєво небезпечній тахіаритмії. Доведено роль вегетативної нервової системи в виникненні екстрасистолії у дітей, визначено типи вегетативної регуляції серцево-судинної системи. З'ясовано, що у разі симпатичної спрямованості вихідного вегетативного тонусу та підвищенні атріовентикулярної провідності у дітей, хворих на екстрасистолію існує можливість трансформації її в пароксизмальну тахіокардію. Доведено, що між індексом напруження, парасимпатичною активністю вегетативної нервової системи та корегованим часом відновлення функцій синусового вузла існує пряма кореляційна залежність, що спостерігається у дітей зі стабільним перебігом захворювання, яка зумовлює пригнічення функцій синусового вузла. Запропоновано алгоритм діагностики екстрасистол, диференційованої діагностики лабільних і стабільних екстрасистол, а також розборку терапевтичних комплексів для лікування дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічної симптоматики та обміну колагену й еластину в підлітків зі сполучнотканинною дисплазією - з ізольованим ураженням серцево-судинної системи та системною дисплазією сполучної тканини. За різних клінічних форм дисплазії сполучної тканини встановлено найхарактерніші порушення в метаболізмі сполучнотканинних структур у вигляді високої активності протеолітичних ферментів, рівня оксипроліну та змін у системі протеази-антипротеази, вираженість яких залежить від ступеня поширення диспластичного процесу. Виявлено коливання вмісту мінеральних речовин, мікроелементів та вітамінів, які беруть участь в обміні колагену й еластину. Розроблено критерії прогнозування несприятливих щодо наслідків варіантів дисплазії сполучної тканини серця. Обгрунтовано принципи диспансерного спостереження за підлітками з різними формами сполучнотканинної дисплазії з урахуванням клінічних особливостей та даних біохімічних методів дослідження.

  Скачати повний текст

На підставі вперше проведеного комплексного порівняльного клініко-функціонального аналізу серцево-судинної системи у дітей шкільного віку з вегетитивними дисфункціями, хронічними вогнищами інфекції та у разі їх сполучення зроблено висновок, що вираженість метаболічних порушень у міокарді (МПМ) залежить від їх генезу. Доведено, що показники кардіоінтервалограми у дітей мають прямий кореляційний зв'язок з віком та статтю. Створені центильні таблиці показників вегетативного гомеостазу дозволили визначити спрямованість функціонуваня відділів вегетативної нервової системи і вираженість їх порушень, а також індивідуалізувати оцінку нейровегетативної регуляції у здорових і хворих дітей. Встановлено ознаки доклінічної стадії міокардіальної недостатності у обстежених хворих дітей з найбільшою їх частотою у пацієнтів з хронічними вогнищами інфекції на фоні вегетативних дисфункцій. Виявлено різнонаправленість нейровегетативної регуляції серцевої діяльності у дітей з метаболічними порушеннями у міокарді: для вегетативних дисфункцій характерне надлишкове підключення симпатичного відділу вегетативної нервової системи, а у дітей з хронічними вогнищами інфекції та МПМ змішаного генезу - надлишкове включення симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. У дітей з хронічними вогнищами інфекції має місце функціональне напруження вегетативної нервової системи (гіперкомпенсація) та перенапруження серцево-судинної системи, а комбіновану патологію характеризує перенапруження функціонування вегетативної та серцево-судинної систем.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено частоту та характер порушень серцевої недостатності та визначено найбільш значущі клініко-анамнестичні фактори та морфо-функціональні особливості серцево-судинної системи у дітей з порушенням слуху. Показано, що вираженість порушення слуху має взаємозв'язок зі змінами серцевого ритму, з утворенням ектопічних вогнищ збудження, формуванням змін фази реполяризації та синдрому подовженого інтервалу QT. Установлено різнонаправлені вегетативні порушення та зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів організму, вираженість і направленість яких залежала від індивідуально-типологічних особливостей особистості, віку та ступеня приглухуватості. Уперше розроблено спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи та удосконалені діагностичні критерії синдрому подовженого інтервалу QT. Відзначено, що виявлені клініко-параклінічні особливості уможливили удосконалення реабілітаційних заходів у слабочуючих дітей з порушеннями серцевої діяльності.

  Скачати повний текст

Вивчено стан серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу у дітей з гострим гломерулонефритом (ГГ) віком 3 - 14 років. На підставі поглибленого аналізу клініко-інструментальних методів дослідження (ЕКГ, ЕХОКС, вивчення вегетативного статусу) встановлено, що незалежно від основного синдрому ГГ у хворих дітей виникають зміни у функціонуванні серцево-судинної системи та систем її регуляції, які суттєво впливають на загальний стан дитини та функцію нирок, можуть спровокувати хронічний та ускладнений перебіг захворювання. Встановлено, що 42,3 % хворих розвивається патологічний гіпокінетичний варіант гемодинаміки, який характеризується порушенням насосної функції міокарда (УО, ХО, ФВ) та збільшенням загального периферійного опору судин. Визначено, що за різних синдромів захворювання кореляційні зв'язки показників серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу і функцій нирок відрізняються між собою, що визначає стан і спрямованість компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Доведено ефективність включення до комплексної терапії дітей, хворих на ГГ попередника L-карнітину - мілдронату, який крім корекції серцево-судинних порушень позитивно впливає на стан вегетативного гомеостазу та діяльність нирок.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження функціональних особливостей центральної нервової (ЦНС) та серцево-судинної систем у підлітків виявлено кореляційну залежність низки показників від вмісту ртуті, свинцю та кадмію у фізіологічно стабільних тканинах (волоссі) у межах, або незначно вище умовної норми, більш виражену для ЦНС. При цьому найбільш широкий спектр дії на дані системи характерний для ртуті. Виявлено кореляційний зв'язок потужності частотних компонентів ЕЕГ з вмістом токсичних металів: позитивний з потужністю низько- та середньочастотних ритмів (ртуті, кадмію). Показано, що більш високий вміст металів супроводжується збільшенням латентного періоду появи когнітивних викликаних ЕЕГ-потенціалів N1, P300 (ртуть), P1 (кадмій, свинець). Встановлено, що у разі більш високого вмісту ртуті в організмі в більшій мірі виражається ворожість, невротизм, і менше - "психічна стійкість", почуття неповноцінності. Збільшення вмісту кадмію також супроводжується більшою виразністю почуття ворожості. Показано, що за умов фонової експозиції, коли вміст ртуті, кадмію та свинцю знаходиться в межах умовної норми, у стані фізіологічного спокою не виявляється який-небудь зв'язок функціональних показників серцево-судинної системи з вмістом цих металів. Однак надання функціонального навантаження виявляє такий зв'язок для кадмію та ртуті, що може свідчити про компенсовану напругу адаптації та відповідає теоретичним уявленням про механізми пристосування до тривалої дії низьких доз.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження патогенетичного впливу артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та пізнього гестозу у вагітної на структуру основних відділів провідної системи серця плода та новонароджених обгрунтовано концепцію про внутрішньоутробне формування передумов щодо порушення функціонування провідної системи серця (ПСС) у позаутробному онтогенезі. Секційний матеріал представлено 110-ма випадками перинатальної смерті. Для морфологічного вивчення елементів ПСС плода та новонароджених використано макроскопічний, органометричний, гістологічний, гістохімічний, імуногістохімічний, морфометричний, електронномікроскопічний та статистичний методи. З використанням біохімічних методів досліджено кров матері перед родами та пуповинну кров в аналогічних нозологічних групах для з'ясування характеру перебігу метаболізму та молекулярних особливостей біомембран. Проведено статистичний аналіз архівного матеріалу: 378 історій пологів, 2 013 протоколів перенатальних розтинів, 48 історій хвороби новонароджених і 50 - дітей шкільного віку. На підставі аналізу впливу материнського пізнього гестозу, артеріальної гіпертензії та цукрового діабету I типу на ПСС виношуваного плода доведено внутрішньоутробне формування за даних умов дистрофічних, склеротичних та компенсаторно-пристосувальних змін тканини ПСС та специфічних для наявного виду патології матері змін її судинної системи.

  Скачати повний текст

Розвинуто теорію впливу факторів ризику на формування серцево-судинних захворювань у дитячому віці. Уперше комплексно вивчено стан серцево-судинної системи у дітей Чернівецької області, розглянуто питання часу їх появи у цьому віці, виділено фактори епідемічного ризику, які призводять до збільшення частоти серцево-судинних захворювань у дорослих. Уперше для збільшення чутливості методів скринінгової оцінки факторів ризику серцево-судинних захворювань у дітей шкільного віку та формування групи ризику запропоновано індекс стресу, коефіцієнт захворюваності родини, коефіцієнт мікросоціального ризику, суми факторів ризику. Уперше встановлено зміни у системі гемостазу у дітей з вегетативними дисфункціями та розроблено спосіб цілеспрямованої корекції наявних порушень гемостазу у підлітків.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему вдосконалення діагностики порушень серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу у дітей з патологією постави. Розроблено комплекс терапевтичних заходів щодо підвищення ефективності реабілітації хворих. Проведено комплексне дослідження стану серцево-судинної та вегетативної нервової систем у дітей з патологією постави. Виявлено, що у дітей з вегетативними дисфункціями на фоні патології постави відбуваються значні зміни вегетативного гомеостазу. Вперше у дітей з кіфосколіотичною хворобою виявлено зміни параметрів часового та спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, які характеризуються напруженістю симпатичної та парасимпатичної регуляторних ланок вегетативної нервової системи, нічною симпатикотонією, денною ваготонією, а також зниженням адаптаційно-пристосувальних механізмів. У дітей з кіфосколіотичною хворобою за результатами холтеровського моніторингу електрокардіографії зареєстровано високий ступінь вираженості синусової аритмії незалежно від статі, утворення ектопічних вогнищ збудження. Описано зміни викликаного симпатичного шкірного потенціалу у дітей з різними клінічними формами патології постави. Установлено тип центральної гемодинаміки у дітей з функціональними порушеннями постави та кіфосколіотичною хворобою. У дітей з деформацією хребта III - IV ступеня виявлено достовірне зниження швидкості раннього відкриття мітрального клапана та швидкості раннього діастолічного прикриття його передньої стулки. Розроблено й апробовано програму терапевтичних заходів для лікування дітей з кіфосколіотичною хворобою І - ІІ ступеня. Виявлено вплив деформації хребта на ступінь проявів порушень функціонування серцево-судинної та вегетативної нервової системи, що підтверджено клініко-інструментальними методами досліджень, аналізом множинної кореляції.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження функціонального стану серцево-судинної системи у дітей та підлітків, які перебували у зоні підвищеної радіації. Виявлено, що у дітей та підлітків, евакуйованих із зон радіоактивного забруднення, мають місце значні порушення серцево-судинної системи, на відміну від відносно здорових школярів Харкова. Динаміка десятирічного спостереження засвідчує зростання кількості випадків серцево-судинних розладів. Більш виражені зміни внутрішньосерцевої та церебральної гемодинаміки, ознаки дистрофії міокарда визначено у дітей та підлітків, що зазнали тривалого впливу малих доз радіації. Кардіоваскулярні відхилення формуються через зниження інтегративної ролі гіпоталамуса, превалювання парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. На базі отриманих даних розроблено патогенетично зумовлений методичний підхід до лікування серцево-судинних розладів у дітей та підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

  Скачати повний текст