З'ясовано об'єктивні критерії важкості патологічного процесу бронхіальної астми (БА) у дітей у разі алергічного запалення. На підставі аналізу стану системи пероксидної оксидації ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту в периферичній крові у різні періоди захворювання встановлено, що у дітей спостерігалося кілька видів дисбалансу, які корелювали з важкістю та перебігом БА. Зокрема, пригнічення активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), зростання концентрації продуктів ПОЛ (гідропероксидів, кетодієнових кон'югатів, кон'югатів тіобарбітурової кислоти) асоційовано з погіршенням перебігу хвороби, посиленням вентиляційних та гемодинамічних розладів у легенях і навпаки. Отримано дані про послаблення симптомів захворювання, дихальних розладів, зменшення частоти вживання бронхолітичних препаратів під впливом кромоглікату натрію, що відбувалось паралельно до нормалізації вмісту продуктів ПОЛ та активності антиоксидантних ферментів, які підтверджують роль процесів ПОЛ у патогенезі БА в дітей. Запропоновано використовувати відповідні показники для оцінки ступеня важкості БА в дітей та прогнозувати ефективність застосування кромоглікату натрію, зважаючи на конкретні форми дисбалансу у вільнорадикальних процесах.

  Скачати повний текст

Уперше показано, що характерною ознакою запального процесу у респіраторному тракті у період ремісії бронхіальної астми (БА) є порушення інтерфероногенезу, що має прояв у значному пригніченні здатності клітин крові периферичного русла до індукції інтерферонів. Уперше зіставлено дані про характер порушень продукції інтерферону за хронічного та рецидивуючого запалення, яке обумовлює перебіг БА і рецидивуючого бронхіту (РБ). Установлено закономірності продукції у дітей з БА та РБ одного з основних прозапальних цитокінів - фактору некрозу пухлин (ФНП). Зокрема показано, що в ітеркурентному періоді захворювань відбувається підвищення спонтанного синтезу ФНП на фоні зниженої індукованої його продукції, а також спостерігається наявність парадоксального типу продукції ФНП у 62 % дітей з БА та у 41,9 % - РБ, коли його спонтанна продукція перевищує рівень індукованого синтезу, що може свідчити про збереження активного запального процесу у цих хворих у періоді ремісії. Установлено залежність основних показників інтерферонового та цитокінового статусу від ступеня тяжкості перебігу БА. Показано, що тривалий запальний процес призводить до напруження та дезінтеграції імунної системи у дітей, хворих на БА та РБ. У період ремісії захворювань відзначено порушення імунного статусу - дисбаланс хелперно-індукторної субпопуляції Т-лімфоцитів у дітей з РБ. Науково обгрунтовано доцільність та визначено критерії диференційованого включення до комплексу реабілітаційних заходів циклоферону. Доведено, що лікування цим препаратом призводить до зменшення кратності гострих респіраторних інфекцій у дітей з БА в 1,5 рази, дітей з РБ - у 1,9 разів, а також загострень БА у 1,6 разів та загострень бронхіту в 1,8 разів протягом наступного року катамнестичного спостереження. За умов лікування циклофероном відбувається нормалізація показників клітинного імунітету та фагоцитарної активності нейтрофілів, підвищення рівня NK-клітин, здатності імуноцитів до продукції інтерферонів та відновлення забалансованості спонтанної та індукованої продукції ФНП.

  Скачати повний текст

Досліджено протизапальну й імунологічну активність кетотифену у випадку експериментальної бронхіальної астми та за клінічних умов у дітей, які страждають на бронхіальну астму, а також шляхи оптимізації способів його призначення. Встановлено, що кетотифен у разі тривалого застосування у тварин з модульованим хронічним алергічним бронхопневмонітом виявляє виражену протизапальну дію. Обстежено 21 здорову дитину, 101 хвору на бронхіальну астму дитину, які мешкають у Лівані (м.Сайда), а також 162 хворі дитини - мешканців Запоріжжя. Тривалість застосування кетотифену - від 6 місяців до 2 років у дозі 1,0 - 2,0 мг на день. Тривале застосування кетотифену виявляє імуномодулюючий ефект, підвищує толерантність до фізичного навантаження у дітей, хворих на бронхіальну астму, не впливає на концентрацію уваги та процеси зосередженості. Застосування кетотифену відповідно до запропонованої схеми лікування бронхіальної астми є ефективним для 88,9 % хворих в Запоріжжя та дозволяє знизити утричі дозу бронхолітичних засобів, дозу системних глюкокортикоїдів, поліпшити перебіг хвороби, продовжити ремісію та підвищити ефективність специфічної гіпосенсибілізації.

  Скачати повний текст

Експериментально доведено доцільність поєднаного застосування базисної та сурфактантної терапії за умов бронхіальної астми (БА), завдяки якому нормалізується будова компонентів бронхіолярної стінки, зникає запальна інфільтрація та явища гіперплазії гладком'язових клітин, а також відновлюється мукоциліарний кліренс, нормальний просвіт бронхіол та якісний склад суфрактантів легень (СЛ). Установлено, що препарат "Сузакрін" за умов застосування як ультразвукових інгаляцій у комплекcному лікуванні дітей сприяє відновленню фосфоліпідного складу СЛ, покращує показники функції зовнішнього дихання та має імуномудулювальну дію.

  Скачати повний текст

На підставі здійсненого мультифакторного катамнестичного аналізу проаналізовано та систематизовано фактори ризику розвитку атопічної бронхіальної астми (БА). Вивчено закономірності перебігу цього захворювання у дітей шкільного віку. Доведено терапевтичну ефективність і безпечність застосування протефлазиду у дітей даної групи та його позитивний вплив на імунний статус хворих, що забезпечує можливість комплексного підходу до лікування БА.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування дітей, хворих на бронхіальну астму на основі вивчення патогенетичної ролі лейкотриєнів та оксиду азоту у взаємозв'язку з показниками імунітету та фагоцитозу, функції зовнішнього дихання. Розроблено комплексний підхід оцінки тяжкості та прогнозу бронхіальної астми в дітей на основі систематизованих анамнестичних, загальноклінічних даних, показників специфічних та неспецифічних факторів захисту, а також медіаторів хронічного алергійного запалення. У хворих на бронхіальну астму в період загострення зареєстровано підвищення рівня цистеїнілових лейкотриєнів та оксиду азоту, ступінь якого прямо залежав від тяжкості патологічного процесу. Встановлено та обгрунтовано зв'язок імунних та неімунних механізмів розвитку захворювання, підкреслено діагностичну цінність комплексу даних клінічних та загальноклінічних досліджень, біохімічних показників та медіаторів алергійного запалення для оцінки тяжкості плину бронхіальної астми в дітей. Показано необхідність застосування запропонованих медіаторів алергійного запалення, як специфічних критеріїв тяжкості та гостроти хронічного запального процесу у хворих на бронхіальну астму.

  Скачати повний текст

Проведено обстеження 111-ти хворих на бронхіальну астму, зокрема, розглянуто показники гіперсприйнятливості дихальних шляхів, атопії та характер запального процесу в позанападному періоді та стані ремісії, встановлено їх особливості у пацієнтів з різним ступенем тяжкості захворювання. На підставі багатофакторного аналізу розроблено математичну модель тяжкого персистуючого перебігу захворювання та запропоновано спосіб його виявлення для оптимізації лікування даної категорії хворих. Результати комплексного обстеження використано для обгрунтування індивідуалізованих лікувально-профілактичних заходів, які застосовуються у період ремісії захворювання та під час нападу. Визначено їх ефективність за критерієм зниження абсолютного та відносного ризиків з урахуванням мінімальної кількості хворих, яку слід пролікувати для одержання позитивного результату.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні та імунохімічні маркери запалення дихальних шляхів у разі бронхіальної астми (БА) в дітей та особливості їх корекції під впливом антагоністів лейкотрієнових рецепторів. Встановлено клініко-анамнестичні особливості перебігу БА та фактори, які обумовлюють тяжкість перебігу хвороби та призводять до хронізації запального процесу. Визначено стан клітинної, гуморальної, фагоцитарної ланок імунітету та продукції маркерів запалення дихальних шляхів, особливості обміну пептидних лейкотрієнів, тенденцію його змін залежно від тяжкості перебігу БА та характеру протизапальної терапії. Обгрунтовано доцільність використання в комплексному лікуванні астми в дітей антагоністів лейкотрієнових рецепторів. Проведено порівняльну оцінку клінічної ефективності та протизапальної активності монтелукасту, кромогліката натрію та теопеку в базисній терапії БА. Виявлено позитивний вплив цих препаратів на якість життя дітей з БА.

  Скачати повний текст

Представлено результати дослідження стану серцево-судинної системи дітей з бронхіальною астмою (БА) різного ступеня тяжкості. Виявлено певні закономірності розвитку порушень з боку серцево-судинної системи, зокрема вторинну (метаболітну) кардіоміопатію, легеневу та артеріальну гіпертензію, синдром хронічного легеневого серця та серцеву недостатність. Встановлено, що розвиток порушень з боку серцево-судинної системи відображає ступінь тяжкості БА та залежить від дотримання хворими базисної терапії. З'ясовано, що провідним синдромом БА легкого ступеня є функціональні кардіоваскулярні порушення, за середньо-тяжкого - вторинна кардіоміопатія та лабільна легенева гіпертензія, за тяжкого перебігу БА - стабільна легенева гіпертензія, вторинна кардіоміопатія та розвиток синдрому хронічного легеневого серця. Розроблено клінічні критерії формування порушень з боку серцево-судинної системи у дітей з БА. Впроваджено нові діагностичні прийоми та способи визначення порушень, на основі яких сформовано основні критерії ступеня тяжкості БА (доплерехокардіографічні показники та рівень кардіоспецифічних ферментів маркерів креатинінфосфокінази та лактатдегідрогенази. Відповідно до порушень, виявлених з боку серцево-судинної системи, розроблено лікувальні патогенетичні комплекси залежно від ступеня тяжкості БА на основі поєднаного застосування базисної терапії та препаратів метаболічної дії: аурокарду, мілдронату та кверцетину.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у разі загострення бронхіальної астми (БА) має місце колонізація бронхолегеневої системи різноманітними мікроорганізмами, що є підставою для виникнення вторинного інфекційного процесу, який ускладнює перебіг БА у 41,9 % обстежених дітей та потребує призначення антибактеріальної терапії. Вперше вивчено та проаналізовано мікробіологічний і клітинний склад бронхіального вмісту під час загострення БА різного ступеня тяжкості у дітей. Визначено клініко-параклінічні особливості респіраторної інфекції, яка викликана Chlamydia spp. і Mycoplasma pneumoniae на фоні БА. Доведено, що за умов різної тяжкості БА у бронхіальному вмісті переважають різні мікроорганізми, у разі легкого та середнього перебігах - пневмокок, гемофільна паличка, B.catarrhalis. Для тяжкого перебігу БА характерне підвищення питомої ваги грамнегативної флори (ентеробактерій та синьогнійної палички). На підставі серологічного обстеження у певного відсотка дітей виявлено "атипові" патогени - Chlamydia spp., Mycoplasma pneumoniae - за умов легкого перебігу у 6,7 % випадках, у разі середньоважкого перебігу - у 42,9 %, а внаслідок тяжкого перебігу - у 23,6 % спостережень.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено фактори ризику, а також питання щодо підвищення ефективності вчасної діагностики та лікування бронхіальної астми (БА) у дітей раннього віку. Визначено показання до антибіотикотерапії та специфічної протигрипозної й неспецифічної імунопрофілактики загострень хвороби, асоційованих з частими респіраторними інфекціями. Здійснено дослідження еволюції рецидивних варіантів обструктивного бронхіту та синдрому крупу у 216-ти дітей раннього віку. Установлено у 59,4 % хворих з рецидивами бронхообструкції та у 33,3 % з повторними епізодами крупу впродовж 6-ти років наявність БА. З'ясовано суттєві фактори ризику розвитку та 5-ти клінічних варіантів БА у 109-ти дітей раннього віку: рецидивного бронхообструктивного синдрому (63,3 %), wheezing (19,3 %), рецидивного синдрому крупу (7,3 %), синдрому сухого нападоподібого кашлю (5,5 %), типового нападу ядухи (4,6 %). Виявлено високу інфікованість дітей з БА хламідіями та мікоплазмами, що є показанням до призначення препарату групи макролідів "Азитроміцин", який був ефективним у 91,3 % з 76-ти хворих. Показано, що у дітей раннього віку призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів з перших днів загострення астми призводить до більш швидкої ліквідації симптомів хвороби та скорочення терміну стаціонарного лікування. Відзначено, що використання їх за середньотяжкої астми впродовж 2-х тижнів, а за тяжкої - 3-х місяців забезпечує ефективний контроль за перебігом хвороби у 100 % і 83 % хворих відповідно. Визначено високу ефективність (95 %) 2-місячного курсу монтелукасту у разі середньотяжкої астми у дітей 6 - 11-ти років. Доведено клініко-епідеміологічну і серологічну ефективність застосування субодиничної вакцини у профілактиці грипу в дітей з тяжкою і середньотяжкою астмою. Зауважено, що використання рибомунілу для профілактики гострих респіраторних захворювань носоглотки, а також зумовлених ними загострень БА дає змогу суттєво підвищити ефективність базисної терапії.

  Скачати повний текст

Наведено результати порівняльної характеристики клініко-патогенетичних механізмів розвитку алергійного риніту та бронхіальної астми у дітей, а також безпосередньої та віддаленої ефективності лікування такого риніту, його впливу на формування бронхіальної астми. Показано, що основні біологічні маркери атопії, зокрема, успадкована схильність до алергійних хвороб, еозинофілія крові, шкірна сенсибілізація, підвищення рівня загального та специфічних IgE у крові, характерні для алергійного риніту та бронхіальної астми. З'ясовано, що алергійний риніт є фактором високого ризику формування бронхіальної астми, який суттєво збільшується за наявності прихованого бронхоспазму та обструктивних порушень функції зовнішнього дихання, що супроводжується зміною цитологічних показників і параметрів спірометрії, особливо кривої "потік - об'єм", що є важливим для диференційної діагностики респіраторних алергозів та їх подальшого прогнозу. Запропоновано комплексну терапію загострень алергійного риніту, яка передбачає застосування антигістамінного препарату III покоління "Фексофенадин гідрохлорид". Уточнено показання до призначення та подовження курсу антигістамінних препаратів з метою профілактики формування бронхіальної астми. Установлено зниження інтенсивності сенсибілізації та рівня гіперчутливості бронхів за впливу лоратадину. На підставі доведення позитивної клініко-імунологічної ефективності специфічної алерговакцинації для зменшення ризику розвитку бронхіальної астми у дітей віком старше 5-ти років, хворих на алергійний риніт, запропоновано призначати передсезонні курси специфічної імунотерапії протягом 3-х років, що сприяє достовірному зниженню подальшого розвитку бронхіальної астми.

  Скачати повний текст