На підставі комплексного клініко-ехорадіонуклідного обстеження дітей з нефротичною та змішаною формами гломерулонефриту вивчені особливості структурно-функціонального стану печінки, підшлункової залози, шлунку, стан гормонального гастроінтестинального статусу в процесі патогенетичної терапії. На базі багатофакторного кореляційного аналізу визначено взаємозв'язок порушень стану органів травлення з тяжкістю перебігу гломерулонефриту, етапом глюкокортикоїдної та цитостатичної терапії, варіантом гормоночутливості, ефектом лікування. Визначено ранні маркери можливих ускладнень та побічної дії глюкокортикоїдів і цитостатиків. Зроблено обгрунтування етапного дослідження хворих за допомогою розробленого комплексу ехорадіонуклідних методів, доведено необхідність лікувально-профілактичних заходів, навіть в період клініко-лабораторної ремісії. Встановлено, що застосування діагностичного алгоритму, заснованого на використанні радіоімунологічного аналізу, ехографії, допплерофлуометрії, динамічної сцинтиграфії дозволяє зменшити обсяг досліджень, знизити променеве навантаження на організм дитини, а також оптимізувати лікування дітей, хворих на гломерулонефрит.

  Скачати повний текст

У процесі обстеження дітей з гострим гломерулонефритом (ГГН) виявлено активацію системи перекисного окислення ліпідів та пригнічення антиоксидантного захисту, що зумовлені формою ГГН, періодом захворювання, тяжкістю перебігу та активністю процесу. Визначено структуру факторів, які передували захворюванню, особливості сучасного перебігу ГГН за умов несприятливого промислового регіону, частоту виявлення стигм дисплазії сполучної тканини та дизембріогенезу у хворих, вплив їх на виникнення і перебіг ГГН. Запропоновано включення антиоксидантів до терапії ГГН у дітей. Проведено порівняльний аналіз ефективності терапії есенціале і вітаміном E, розроблено критерії їх призначення за різних форм недуги у дітей.

  Скачати повний текст

Вивчено стан серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу у дітей з гострим гломерулонефритом (ГГ) віком 3 - 14 років. На підставі поглибленого аналізу клініко-інструментальних методів дослідження (ЕКГ, ЕХОКС, вивчення вегетативного статусу) встановлено, що незалежно від основного синдрому ГГ у хворих дітей виникають зміни у функціонуванні серцево-судинної системи та систем її регуляції, які суттєво впливають на загальний стан дитини та функцію нирок, можуть спровокувати хронічний та ускладнений перебіг захворювання. Встановлено, що 42,3 % хворих розвивається патологічний гіпокінетичний варіант гемодинаміки, який характеризується порушенням насосної функції міокарда (УО, ХО, ФВ) та збільшенням загального периферійного опору судин. Визначено, що за різних синдромів захворювання кореляційні зв'язки показників серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу і функцій нирок відрізняються між собою, що визначає стан і спрямованість компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Доведено ефективність включення до комплексної терапії дітей, хворих на ГГ попередника L-карнітину - мілдронату, який крім корекції серцево-судинних порушень позитивно впливає на стан вегетативного гомеостазу та діяльність нирок.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження клініко-морфофункціонального стану верхнього відділу травного каналу в дітей, хворих на первинний гломерулонефрит за допомогою езофагогастродуоденоскопії, ендоскопічної базальної pH-метрії, уреазного тесту та гістоморфологічного вивчення біоптату слизової оболонки антрального відділу шлунка. Встановлено, що ступінь ушкодження органів гастродуоденальної зони не залежить від клініко-лабораторного варіанта гломерулонефриту та пов'язаний зі ступенем активності основного захворювання, функціональними можливостями нирок, тривалістю використовуваної патогенетичної терапії та інфікованістю Helicobacter pylori. Розроблено способи диференційованої медикаментозної корекції виявлених морфофункціональних розладів шлунка та дванадцятипалої кишки в дітей, хворих на первинний гломерулонефритом з використанням препаратів "Фосфалюгелю" та "Смекти".

  Скачати повний текст