Досліджено проблему впливу герпетичної інфекції на розвиток критичних станів у дітей з інфекційною патологією. На підставі використання анамнестичних, клінічних, параклінічних, сучасних високоінформативних специфічних методів діагностики встановлено частоту (60,1%) герпетичної інфекції у момент критичного стану у дітей. З'ясовано, що у більшості дітей герпетична інфекція, як супутня патологія, обтяжувала перебіг і прогноз основного захворювання. У 18,9% хворих герпетичну інфекцію визнано основною причиною розвитку критичних станів у дітей, переважно через ураження центральної нервової системи. Обрунтовано раннє застосування специфічної противірусної терапії у високих дозах у випадках енцефаліту герпетичної етіології.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності виникнення та розвитку внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції. Експериментально доведено, що факторами, які обумовлюють характер перебігу ентеровірусної інфекції у вагітних і плода, є біологічні властивості збудника, стадія гестації, на якій відбувається зараження, а також інфікуюча доза, вік та генетичні особливості макроорганізму. Виявлено, що в організмі вагітних та ембріональних клітинах під час інфікування ентеровірусами відбувається порушення метаболізму ліпідів, а в клітинах плода виникають хромосомні аберації. Обгрунтовано можливість та запропоновано засоби специфічної профілактики та медикаментозної корекції внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції. Встановлено, що у людей ентеровіруси на всіх етапах вагітності здатні долати плацентарний бар'єр та уражати плід.

  Скачати повний текст

У 89,4 % дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини встановлено інфікованість вірусом Епштейна - Барр (ВЕБ), з яких у 68-ми випадках (47,9 %) виявлено активну форму ВЕБ-інфекції. З'ясовано, що реактивація даної патології у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини розвивається за наявності тимомегалії та зниженого рівня сироваткового кортизолу. Одержано дані про вірогідні зміни в імунному статусі, зокрема щодо підвищення рівня CD16+клітин і зниження CD8+клітин, а також збільшення кількості slgA в слині, B-лімфоцитів і сироваткового IgG. Обгрунтовано доцільність застосування імунотерапії лафероном (у межах від 500 тис. до 1 млн. од.) у дозі 10 млн. од. на курс у комбінації з імуноглобулінами з підвищеним титром антитіл до ВЕБ у дозі 6,0 мл. одноразово. Доведено клінічну й імунологічну ефективність запропонованої терапії.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення та оптимізації діагностики герпетичної інфекції у дітей різних вікових груп на підставі вивчення її поширеності, клініко-морфологічних особливостей перебігу, серологічних і молекулярно-біологічних маркерів. Досліджено специфічні прояви даної патології та вікові особливості імунної відповіді залежно від строків інфікування дитини. Встановлено стратегічні показники динаміки серологічних маркерів HSV. Одержано нові дані щодо оцінки їх діагностичної значимості у дітей різних вікових груп. На підставі встановлених закономірностей розроблено уніфіковану класифікацію герпетичної інфекції у дітей. Встановлено високий рівень інфікування HSV серед дітей у період від 1 місяця до 14-ти років. Виділено групи ризику, найбільш вразиливі до герпетичної інфекції. Встановлено домінуючу роль захворювання у формуванні симптомокомплексу, особливостей клінічного перебігу у хворих на гострі інфекції дихальних шляхів та кишкові, нейроінфекції та вірусні гепатити. Підтверджено провідну роль HSV у розвитку тяжких форм гострих інфекцій, встановлено значення HSV як етіологічного чинника у генезі інфекційних процесів з летальним наслідком. На підставі результатів проведених досліджень розроблено оригінальну експертну комп'ютерну систему "Herpesdiamed" для удосконалення ранньої діагностики герпетичної інфекції у дітей. Розроблено комплекс морфологічних критеріїв для виявлення герпетичної інфекції, визначено вікові особливості їх прояву та ступінь виразності залежно від тяжкості та тривалості інфекційного процесу. Встановлено вибірковий тропізм HSV переважно до клітин тканин мезенхімального походження.

  Скачати повний текст

Вивчені особливості клінічного перебігу герпетичної мікст-інфекції у дітей раннього віку на тлі гострих кишкових інфекцій (ГКІ) та гострих інфекцій дихальних шляхів (ГІДШ). З'ясовано, що у дітей раннього віку при тяжких формах ГКІ та ГІДШ гостра герпетична моно-інфекція складає 13,1%, гостра герпетична мікст-інфекція 45,8%, латентна герпетична мікст-інфекція 41,1% і незалежно від активності інфекційного процесу негативно впливає на перебіг вищеозначених інфекційних захворювань, що позначається збільшенням тривалості та виразності основних клініко-лабораторних показників, а також обтяженням прогнозу хвороби. Розроблені анамнестичні та клініко-лабораторні діагностичні критерії герпетичної мікст-інфекції у дітей раннього віку, на підставі яких була створена діагностично-прогностична текст-карта її скринінгової діагностики.

  Скачати повний текст

Уточнено групу високоінформативних факторів, що передують формуванню групи дітей, які часто хворіють. Наведено клініко-імунологічне обгрунтування застосування бактеріального імуномодулятора (бронхо-муталу) та індуктора інтерферону (циклоферону) у даної категорії дітей, створено прогностичні таблиці, що дозволяють прогнозувати ефективність імуномодулювальної терапії та індивідуалізувати вибір імунного препарату. Розроблено та впроваджено диференційоване використання бронхо-муталу та циклоферону у схему медикаментозної імунореабілітації дітей на підставі клініко-анамнестичного обгрунтування. Впроваджено прогностичні таблиці, які дозволяють диференційовано та індивідуально підходити до вибору імунного препарату на підставі розрахунку ефективності різних видів терапії (бронхо-мунал, циклоферон).

  Скачати повний текст

Встановлено значення вірусів герпесу у новонароджених з перинатальними пошкодженнями центральної нервової системи, респіраторними порушеннями, гіпербілірубінемією та іншими видами перинатальної патології. Визначено особливості ранньої постнатальної адаптації у дітей, народжених від матерів, інфікованих вірусом герпесу. Систематизовано характерні прояви клінічного перебігу герпетичної інфекції у немовлят. Виявлено основні фактори перинатального ризику її розвитку та ранні неспецифічні клінічні ознаки, визначено інформативність кожного з них. Досліджено особливості лабораторної діагностики герпетичної інфекції у новонароджених. Проведено порівняльний аналіз протигерпетичних IgG у парах мати - дитина. Вперше розроблено алгоритм ранньої клініко-лабораторної діагностики захворювання у немовлят. Вивчено катамнез дітей, які у період новонародженості перенесли герпетичну інфекцію та обгрунтовано доцільність раннього призначення ацикловіру. Запропоновано метод індивідуального прогнозування розвитку даної патології у вигляді математичної моделі, застосування якої прискорює процес встановлення діагнозу та початок проведення специфічної протигерпетичної терапії ацикловіром. Виведено формулу вірогідності розвитку герпетичної інфекції у новонароджених.

  Скачати повний текст