Розроблено уніфіковані діагностичні критерії для верифікації діагнозу ДЕ й АД. Показано, що для проведення диференційного діагнозу АД і ДЕ можна використовувати два основні показники - концентрацію IgE і IL-10 з точністю розпізнавання 86 %. Розроблено чотирикрапкову систему оцінки ступеня тяжкості клінічного перебігу ДЕ. Комплексне лікування дозволило суттєво підвищити ефективність і продовжити клінічну ремісію, що відобразилось у зниженні ступеня тяжкості перебігу хвороби.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено взаємозв'язок перинатальних факторів ризику розвитку алергії: між перенесеною матір'ю цитомегаловірусною інфекцією, рівнем IgE у пуповині крові новонародженого та сенсибілізацією дитини. Показано його значення у виникненні алергії у дітей першого року життя. Виділено чинники розвитку алергії, з урахуванням яких визначено групи ризику новонароджених і запропоновано відповідні профілактичні заходи. Створено й апробовано констеляційну систему з визначенням діагностичних коефіцієнтів та інформаційної вагомості клініко-лабораторних ознак для прогнозування атопічного дерматиту у дітей першого року життя. Досліджено стан окремих ланок гомеостазу (клітинного та гуморального імунітету, стану сполучної тканини, кальцій-фосфорного обміну) у дітей з атопічним дерматитом. За допомогою денситометрії визначено насиченість кісткової тканини кальцієм залежно від віку дітей і тривалості захворювання. Катамнестично підтверджено ефективність запропонованих профілактичних заходів, а також модифікованих схем терапії для лікування дітей з атопічним дерматитом на підставі клінічних і лабораторно-інструментальних критеріїв стабілізації стану окремих ланок гомеостазу.

  Скачати повний текст

Вивчено патогенетичні, клінічні, епідеміологічні особливості та розроблено інмуноморфологічні критерії діагностування атопічного дерматиту (АД) в дітей, удосконалено його лікування. Проведено регіональне картографування алергопатології з урахуванням стану довкілля. Визначено фактори ризику захворюваності та клінічні відмінності перебігу АД у дітей за сучасний умов. Проаналізовано особливості "атопічного маршу". Визначено АД як синдром у складі інших захворювань (дермато-респіраторного алергозу, первинних імунодефіцитів, метаболічних хвороб). Установлено особливості АД у передчасно народжених дітей, а також особливості системного імунітету, цитокінового обміну (інтерлейкіну-4 (ІЛ-4), фактора некрозу пухлин alpha (ФНП-alpha), інтерферону-gamma (ІНФ-gamma)) й ексцесії судинної молекули адгезії-1 (VCAM-1) у сироватці крові у разі АД залежно від тяжкості, періоду хвороби та віку дитини. Розроблено методики "шкірного вікна" й обережної пункційної біопсії. Наведено імуноморфологічну характеристику дермограм та мікробіоптатів шкіри за різних клінічних форм АД. Створено математичну модель прогнозу тяжкості перебігу АД у дітей. Ідентифіковано найбільш поширені на Харківщині харчові, побутові та пилкові алергени. Визначено особливості мікробіоценозу шкіри у разі АД і створено регіональний реєстр чутливості флори до антибіотиків. Доведено високу клінічну ефективність крему 1 %-го пімекролімусу. Удосконалено діагностування АД в дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено роль порушень мікробіоценозу товстого кишечнику в патогенезі атопічного дерматиту (АД) у дітей молодшого віку на підставі вивчення взаємозв'язку стану мікробіоценозу кишечнику, клінічних проявів АД, локального імунітету, інтенсивності деструктивних процесів у мукозному шарі слизової оболонки кишечнику, становлення Th2-типу імунної відповіді. Запропоновано метод корекції виявлених порушень. Встановлено, що склад мікробіоценозу кишечнику нестійкий, умовнопатогенна мікрофлора найбільш агресивна у дітей першого року життя. Виявлено, що за наявності умовнопатогенної мікрофлори у кишечнику збільшується інтенсивність клінічних проявів АД, порушуються локальний імунітет і мукозний шар слизової оболонки, збільшується продукція цитокінів інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) у дітей першого та інтерферон-гамма (ІНФ-gamma) у дітей першого та другого року життя. З'ясовано, що у дітей першого року життя порушення мікробіоценозу кишечнику беруть участь у патогенезі АД. Запропоновано метод корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку шляхом застосування стафілококового бактеріофагу, який дозволяє провести ерадикацію умовнопатогенної флори (УПФ), покращує клінічний перебіг АД, локальний імунітет, зменшує деструктивні процеси в мукозному шарі слизової оболонки кишечнику та продукцію цитокінів ІЛ-4 та ІНФ-gamma. Розроблено метод оцінювання ефективності проведеної корекції шляхом дослідження динаміки вмісту глікозаміногліканів і вільної фукози у копрофільтратах.

  Скачати повний текст

Удосконалено профілактично-лікувальні заходи щодо запобігання клініко-патогенетичній еволюції атопії у дітей раннього віку. Доведено, що дітям раннього віку зі спадковою схильністю до алергії притаманна вікова еволюійна послідовність розвитку феномену сумації й алергійного поліорганного ураження та маніфестація клініко-імунологічних проявів атопічного дерматиту з подальшим приєднанням дермо-респіраторного синдрому. З'ясовано, що початкові клінічні прояви атопічного дерматиту з'являються на першому році життя у разі харчової алергії та зростання рівня специфічного IgЕ до коров'ячого молока. Виявлено, що у дітей старше 2-х років ступінь сенсибілізації до харчових алергенів знижується, однак приєднується сукупна гіперчутливість до побутових пилкових алергенів. У 60 % хворих віком 2 - 3 роки відмічено підвищення чутливості до домашнього пилу, що є тригерним фактором появи/загострення шкірних проявів хвороби, а в 24 % випадків встановлено приєдання дермо-респіраторного синдрому. Встановлено, що превентивність комплексного призначення гідролізованих сумішей як функціонального харчування, стримує імунологічні зрушення у дітей з успадкованою атопією, запобігає розвитку атопічного дерматиту. Показано, що сумісне застосування гіпоалергенної суміші, топічної нестероїдної терапії та антигістамінного препарату III покоління у разі наявності клінічних проявів атопічного дерматиту сприяє відновленню імунної відповіді, покращує перебіг хвороби, запобігає розвитку більш тяжкого перебігу захворювання, а також дермо-респіраторного синдрому.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи лікування дітей, хворих на екзему та нейродерміт на підставі вивчення вмісту в крові показників системи нейропептидів (субстанції Р, бета-ендорфіну, лей-енкефаліну, мет-енкефаліну) та окремих медіаторів запалення (простагландинів E2 та Ф2-альфа, лейкотриєну B4), що звільняються під їх впливом. Виявлено достовірне збільшення досліджених показників за одночасного фізіологічного значення IgE. Розроблено новий ефективний метод лікування дітей, хворих на екзему та нейродерміт з застосуванням нейропептидомодулювальної терапії з використанням діосмектиту й ехінацеї пурпурової (внутрішньо) та мазі "Мефенат" (місцево). Встановлено, що застосування нової методики лікування відновлює основні показники нейропептидів і медіаторів (до фізіологічного значення) та сприяє клінічному одужанню або значному поліпшенню результатів у 95,7 % хворих на екзему та у 91,7 % - на нейродерміт. Виявлено відсутність рецидивів або значне зменшення ступеня тяжкості їх проявів відповідно у 91,3 % та 83,3 %. Розроблено новий метод вторинної профілактики розвитку тяжких рецидивів екземи та нейродерміту у дітей з використанням нейропептидомодулювальної терапії.

  Скачати повний текст