Вперше у дітей з найбільш поширеними гострими інфекційними ураженнями центральної нервової системи (менінгітами та енцефалітами) за допомогою ультразвукової доплерографії проведено вивчення стану церебральної гемодинаміки. У дітей з гострими інфекційними ураженнями центральної нервової системи залежно від рівня церебральної перфузії на момент надходження до стаціонару виділено три варіанти церебрального кровообігу: знижену, нормальну та збільшену перфузію. Проведено кореляцію між клінічними проявами захворювання та варіантами порушень мозкового кровотоку. Виявлено, що варіант зі збільшеним вихідним рівнем мозкової перфузії асоціюється з більш сприятливим та неускладненим перебігом. Відзначено, що у хворих зі зниженим мозковим кровотоком захворювання має переважно тяжкий, ускладнений перебіг. Серед дітей з гострими нейроінфекціями виявлено великий відсоток випадків наявності такого варіанта порушень мозкового кровотоку як спазм/стеноз магістральних церебральних артерій. Вперше для корекції порушень церебрального кровотоку у дітей з гострими інфекційними ураженнями центральної нервової системи запропоновано диференційований вибір вазоактивного засобу залежно від варіанта змін мозкового кровотоку та розроблено алгоритм моніторингу ефективності призначеної терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено значущість анамнестичних, клінічних особливостей, імунного, нейрогуморального статусу, нейровітамінного забезпечення в дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію та на підставі знайдених змін, розроблено способи корекції функціональних порушень і ускладнень у центральній нервовій системі (ЦНС). Наведено дані обстеження 128-ми дітей, які перенесли менінгоенцефаліт і менінгіт у віці від 1-го місяця до 16-ти років життя. Функціональні порушення й ускладнення у ЦНС та психиці реєстровано у 91,4 % дітей, протягом двох років вони залишилися у 35,8 % з них. У 11-ти дітей (8,6 %) у періоді відновлення будь-яких змін у нервовій системі за даними клінічного й інструментального обстеження не було встановлено. На спадковість, тяжкість функціональних порушень і ускладнень впливали перебіг гострого періоду нейропаії, етіологія захворювання, вік дитини, її преморбідний резидуально-органічний фон. Виявлено різноманітні функціональні порушення та ускладнення, у 75-ти (58,6 %) дітей - з цереброастенічним синдромом, у 47-ми (36,7 %) - з мінімальною мозковою дисфункцію, вегетативні дисфункції реєстровано у 32-х (25,4 %) реконвалесцентів, у 29-ти (22,7 %) дітей - з компенсованою гідроцефалією, 21 (16,4 %) пацієнт страждав на епілептиформний синдром, нейросенсорну готовність спостережено у 6-ти (4,7 %) дітей. Значну увагу приділено аналізу спадкової обтяженості, вивченню анамнестичних, соціально-побутових факторів і психо-негативних особливостей за умов розвитку несприятливих наслідків. Досліджено особливості клітинного розвитку несприятливих наслідків. Вивчено особливості клітинного імунітету, фактора некрозу пухлин, досліджено рівень опіоїдних пептидів, а саме: бета-ендорфіну, мет-енкефаліну, проаналізовано вітамінну забезпеченість дітей, що перенесли нейроінфекції. На підставі зареєстрованих порушень обгрунтовано доцільність і ефективність застосування нейрометаболічних препаратів "Ноофен" і "Нейрон" та ноотропої дієти у комлплесі реабілітаційних заходів. Доведено, що за умов використання у комплексному лікуванні дітей з функціональними порушеннями й ускладненнями у ЦНС зазначених нейрометаболічних препаратів і ноотропної дієти частота, тяжкість наслідків і ускладнень зменшується.

  Скачати повний текст