Досліджено питання, пов'язані з феноменом туризму як соціоетичного чинника за умов нестабільного, перехідного суспільства. Соціально-філософсько проаналізовано туризм як соціальний інститут. Визначено основні аксеологічні екзистенціали туризму: "благо" (добро), "свобода", "спілкування", "відповідальність". Показано, що туризм своїми культурними засобами та соціальними орієнтаціями є одним із вагомих чинників узгодження суспільних та індивідуальних інтересів, запровадження коеволюційного типу взаємин суспільства та природи, мінімізації суспільного зла, впровадження антикризової стратегії сталого розвитку, забезпечення миру на Землі. Розкрито концептуальну сутність та основні форми прояву "відповідального туризму" в сучасних соціальних практиках.

  Скачати повний текст

Наведено результати соціально-філософського дослідження туризму як способу подолання людиною меж повсякденного буття. Запропоновано визначення понять "туризм", "повсякденність", "туристична активність". Проведено аналіз туризму як одного з шляхів подолання одноманітості повсякденності та способів збагачення життєдіяльності людини новими смислами, показано його позитивний вплив на розвиток її духовності та світогляду. Визначено соціокультурну детермінацію туристичної активності людини. Розглянуто напрямки та перспективи розвитку туризму як соціального інституту за умов глобалізації. Зроблено висновок про посилення впливу туризму на життєдіяльність індивіда у XXI ст., реалізацію його творчого потенціалу, розширення меж індивідуальної свободи. Розкрито специфіку розвитку туристичної активності українців, визначено її спрямованість та фактори оптимізації.

  Скачати повний текст

Вперше застосовано інтеграційний підхід до вивчення туристичних практик на підставі синтезу теорії практик, соціокультурного та соціально-конструктивістського підходів, що дозволило розглядати туристичні практики як систему узвичаєвих у повсякденності способів колективних чи індивідуальних дій та комунікацій, опосередкованих певним соціокультурним змістом. Введено до наукового обігу та запропоновано визначення понять "туристична репрезентація", "туристична повсякденність", "туристичне спостереження". Розроблено модель туристичної репрезентації, використання якої дозволяє порівнювати особливості конструювання туристичних практик на різних рівнях їх відтворення у часі та просторі. Виявлено, що туристичні практики українців відрізняються меншим постматеріалізмом у порівнянні з європейцями.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано феномен міжнародного туризму (МТ) як прояв пізнавально-мандрівної сутності людини як істоти мікрокосмічної та політичної. Зазначено, що засобами МТ людина найбільшою мірою проявляє соціально-духовний потенціал, оскільки має можливість всебічно розгорнути атрибутивні складові субстанційної сутності - мову, народ, суспільство, державу, націю. Обгрунтовано доцільність суттєвого оновлення існуючого законодавства як основи соціально-філософських визначень наведених атрибутивних характеристик людини. Визначено детермінанти розвитку МТ, їх зміст як фактор детермінації свідомості законодавців і туристів.

  Скачати повний текст