Досліджено становлення електоральної культури громадян України. Обгрунтовано, що електоральна культура характеризує баланс відносин між цілями суспільного розвитку та різними політичними групами й об'єднаннями, а також засобами їх досягнення. Виявлено залежності рівня даної культури громадян від певних чинників, а саме: рівня економічного розвитку суспільства, характеру відносин власності, міри соціальної структурованості суспільства, рівня розвитку політичної системи загалом, характеру та рівня розвитку в суспільстві демократичних процесів, ідеологічних систем і принципів, а також регіональні особливості сучасного українського суспільства, що трансформується. Проаналізовано характер змін, що відбуваються в електоральному процесі, та його вплив на формування суспільної свідомості й ціннісно-політичних орієнтацій.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію становлення теоретичних і прикладних електоральних досліджень та їх професіоналізації у країнах Заходу, України та Росії. На підставі аналізу основних теоретичних концепцій електоральної поведінки, розроблених соціологами західних країн, сформульовано концепцію факторів електоральної поведінки у суспільствах, що трансформуються. Визначено основні соціологічні показники у дослідженнях факторів електоральної поведінки. Обгрунтовано типологію цільових груп електорату України та визначено основні стратегії впливу на різні цільові групи виборців. Розкрито зміст, завдання та межі методів, довиборчих і поствиборчих електоральних досліджень. Охарактеризовано основні методи та моделі прогнозування рівня виборчої активності й виборчих переваг, їх теоретичну та прикладну значимість, можливості та межі.

  Скачати повний текст

Систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження електоральних орієнтацій. Розкрито зміст поняття "електоральні орієнтації". Встановлено адекватність інтерпретації у різних теоріях електоральної поведінки специфіки електорального вибору громадян України. Визначено динаміку та чинники генези їх електоральних орієнтацій. Досліджено регіональні, етнічні та лінгвістичні особливості електорату України як чинники формування електоральних орієнтацій, встановлено їх вплив на процеси трансформації українського суспільства. Встановлено характерні ознаки електорального поля України.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "імпліцитні типології політичних лідерів", як багатофункціонального когнітивного конструкту буденної свідомості, що опосередковує сприймання політиків електоратом. Розроблено концептуальну та емпіричну моделі дослідження, а також комплекс методів щодо емпіричного реконструювання та модельної репрезентації імпліцитних типологій політичних лідерів. Запропоновано трирівневу динамічну модель "розгортання" категоризаційного процесу під час сприймання та оцінювання політиків населенням. Відтворено універсальну систему еталонних типів політиків, з якими українські виборці зіставляють реальних політичних діячів за умов політичного вибору.

  Скачати повний текст

На реальному емпіричному матеріалі соціологічних досліджень узагальнено сукупність причин і факторів, що визначають ступінь участі та вибору програми, партії, кандидатур різними групами населення України за умов трансформації суспільства. Систематизовано та оновлено понятійно-категоріальний апарат теорії та практики воборчого процесу. Зведено в ієрархічну систему макро- та мікрофактори, що стимулюють електоральний вибір різних груп населення. Розроблено модель електоральної поведінки громадян суспільства, що знаходиться на етапі трансформації, як форми політичної участі, показано її загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано доцільність побудови української моделі пропорційної виборчої системи, з урахованням об'єктивних та суб'єктивних факторів електоральної поведінки виборців. Проаналізовано проблеми культури виборців, ефективності електоральних технологій. На підставі матеріалів Південно-Східного регіону України встановлено залежність загального рівня електоральної активності та електоральної поведінки населення від соціально-економічних, історичних, поселенських, демографічних та інших особливостей регіонів країни. Доведено актуальність формування на межі політології, соціології та соціальної психології нового наукового напрямку - електорології, головною метою якого має стати комплексне вивчення закономірностей та особливостей виборчої системи, виборчого процесу, їх суб'єктів та об'єктів за умов перехідного суспільства, що транформується.

  Скачати повний текст

Розглянуто етапи становлення прикладних соціологічних досліджень виборчих компаній у США та країнах Західної Європи в 1920 - 1960 рр., а також методичні розробки, практичні успіхи та прорахунки західних соціологів та полстерів. Проаналізовано основні функції соціології в забезпеченні виборчих кампаній. Виявлено особливості даного забезпечення від типів виборів (парламентських, президентських) та видів виборчих систем в різних країнах. Висвітлено питання становлення та розвитку практики електроральних досліджень виборчих кампаній в Україні, причини прорахунків у їх прогнозуванні та засоби підвищення якості соціологічного забезпечення.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз електорального поля як системно організованого соціального явища. Незважаючи на постійну та різноманітну зацікавленість політичним простором та його складовими заубіжними й українськими вченими, у національній науковій літературі відсутній всебічний аналіз топологічних характеристик даного простору, за яким має бути здійснений розгляд його теоретичних і методологічних засад, методичних і організаційних практик. Внаслідок теоретичної та практичної нерозробленості питання формування політичного простору й електорального поля як теоретичного конструкту відповідно до аналізу політичного життя суспільства в українській соціології сформульовано проблемну ситуацію та визначено його науковий інтерес до зазначеної теми. Наведено опис здійсненого дослідження електорального поля у аспекті його топологічних характеристик. Розкрито суть і зміст політичного простору й електорального поля у контексті різних теоретико-методологічних досліджень, здійснених у минулому та на сучасному етапі. Описано специфічні умови, мету та логіку функціонування електорального поля. На базі емпіричного матеріалу соціологічних досліджень узагальнено причини та фактори політико-топологічного характеру, які визначають ступінь участі й електорального вибору різних груп населення України.

  Скачати повний текст