Розглянуто соціальні механізми, що призводять до формування девіантної поведінки сучасних спортсменів. Запропоновано концептуальну схему формування норм і критеріїв у сфері спорту, які є не лише пасивним втіленням історичного типу соціальних настанов, але і сферою створення нових соціальних норм поведінки, моральних і естетичних цінностей. Розглянуто генезу становлення спорту як соціального явища, що набуває статусу соціального інституту. Вивчено соціальні норми та критерії поведінки спортсменів як соціокультурних чинників життєдіяльності людини. Установлено основні напрямки профілактики соціальних відхилень у сфері її спортивної діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес становлення спорту як соціального інституту на різних історичних етапах (від античних часів до сучасного періоду). Вперше встановлено, що спорт як суспільне явище існує у трьох провідних формах (інституційній, неінституційній (аматорській) та позаінституційній). Визначено особливості та критерії інституціоналізації сучасного спорту як соціального феномену. Доведено, що система цінностей, що переважає у суспільстві, утворює базові умови щодо інституціалізації спорту та визначає специфічні ознаки й особливі форми його соціального функціонування на різних історичних етапах. Описано інституційну структуру сучасного спорту. Визначено рівень інституціалізації спорту в сучасному українському суспільстві, виділено основні тенденції його розвитку, якими є: поєднання професійного й олімпійського спорту, посилення орієнтації на комерційну складову спорту та спортивних змагань, зростання престижу та значущості клубного спорту, інституціалізація аматорських видів спорту та дозвіллєвих форм фізичної активності, зростання рівня доступності занять спортом.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано факторну зумовленість формування субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі. З застосуванням субкультурного підходу до вивчення футбольного хуліганізму проаналізовано субкультурну проблематику у творчості Т. Парсона, С. Ейзенштадта, О. Тоффлера, М. Мід. Розглянуто футбольних хуліганів як "peer group" та визначено футбольний хуліганізм як специфічну асоціальну субкультуру, головними цінностями якої є братерство, яке грунтується на почутті належності до певного футбольного клубу, та як колективні насильницькі практики. Концептуалізовано цю субкультуру, розроблено категоріально-понятійний апарат, розкрито суть понять "футбольний хуліганізм", "футбольний фанатизм", "навколофутбольні практики". Виокремлено відвідувачів футбольних змагань, а саме: "ситуативні глядачі", "любителі футболу", "футбольні фанати" та "футбольні хулігани". Виділено "південний" і "північний" стилі навколофутбольних практик. За критерієм наслідування певного стилю цих практик виокремлено три покоління пострадянських футбольних хуліганів. Як чинники формування даної субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі виділено мета-, макро-, мезо- та мікросомальні фактори. За результатами порівняння медійного та реального образу футбольних хуліганів показано, що у медійному дискурсі створено неадекватні уявлення про досліджений об'єкт, що ускладнює вивчення зазначеного феномену. Доведено, що субкультура футбольних хуліганів потребує подальшого наукового аналізу та виваженого контролю суспільством і державою.

  Скачати повний текст

Розглянуто екзистенціальні змісти спорту, їх розгортання в сучасному соціально-комунікативному просторі. Проаналізовано екзистенціальні характеристики спорту, що відтворюють інтенції індивіда до вільної реалізації особистісного покликання в спортивній діяльності. Охарактеризовано унікальну тілесність спортсмена, що виникає в просторі тілесно-спортивної дискурсивності та експлікована за допомогою нового концепту "авторська тілесність". Запропоновано нове прочитання спорту як специфічно людської "жаги до визнання", яке розкрите за допомогою нового концепту - аристотимії. Виділено антропологічно зумовлені константи у визначенні спорту та історично зумовлені мінливі накладення на його зміст. Перші експліковано як носії екзистенціальних та автентичних сенсів. У других виділено антропоцентричні маркери, які в сучасний спосіб відтворюють незмінну сутність спортивного агону та соціоцентричні маркери, що редукують, затемнюють або перекручують цю сутність. Обгрунтовано можливості застосування морально-етичних цінностей спортивного агону в інших конкурентних сферах соціального простору, пов'язаних із плюральністю цінностей та способів життя.

  Скачати повний текст

Викладено концептуальні положення про спорт як соціальне явище, а також в контексті інституціонального підходу. Визначено універсальні та специфічні функції спорту, фактори, що впливають на його розвиток, зокрема, політичні, релігійні, соціально-психологічні, соціокультурні, соціально-економічні, а також інформаційно-комунікативні технології. Розглянуто сучасні тенденції розвитку спорту: комерціалізація, професіоналізація, розвиток спеціалізованої системи ЗМІ, нових видів спорту та використання допінгу. Проаналізовано взаємозв'язок спорту і якості життя, відзначено, що спорт є індикатором якості життя окремої людини та певних соціальних груп, суспільства.

  Скачати повний текст