Розроблено типологію та класифікацію орнаменту кераміки, одержано попередні дані щодо рецептів формувальних мас. Розглянуто динаміку розвитку бондарихинських керамічних традицій та проведено їх порівняння зі спорідненими культурними типами - студеноцьким і лебедівським. Наведено п'ятиступеневу періодизацію розвитку керамічних традицій бондарихинської культури. За даними аналізу кераміки простежено активну взаємодію бондарихинського населення з культурним оточенням - культурами західної, контактної та східної зон спільноти валикової кераміки, а також півдня Східноукраїнського Полісся. Формування традицій бондарихинського керамічного виробництва розглянуто як процес взаємодії декількох культурних компонентів, передусім, поволзького та верхньодніпровського (мар'янівського). Подібність керамічних комплексів культури та споріднених з нею типів пов'язується зі спільним компонентом їх складання, який вбачається у формуваннях доби пізньої бронзи лісової зони Волзького басейну.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено культуру та історію кімерійців, що проживали на території Північного Причорномор'я - у степах між Дунаєм і Доном. Систематизовано всі археологічні джерела, відкриті за останні 100 років, визначено вік більшості кімерійських пам'яток. Виділено три періоди кімерійської історії (перша половина IX ст. до н.е., середина IX - перша половина VIII та середина VIII - початок VII ст. до н.е.). Обгрунтовано гіпотезу про соціальну структуру кімерійського суспільства як об'єднання двох ендогамних племен з військовими вождями, релігійною та племінною верхівкою. Господарство кімерійців охарактеризовано як кочове скотарство з зимівниками на березі моря та літівниками на півночі степу. Доведено, що кімерійська культура сформувалась на базі традицій білозерського та постзрубного населення між Дніпром і Передкавказзям на початку IX ст. до н.е. Проаналізовано взаємовідносини кімерійців з населенням Українського лісостепу та Центральної Європи. Особливу увагу приділено вивченню кімерійських походів у країни Давнього Сходу. Здійснено реконструкцію подій кімерійської історії від початку IX ст. до н.е. до VII ст. до н.е.

  Скачати повний текст

Вперше зібрано та систематизовано інформацію про всі прикраси доби пізньої бронзи, що походять з України, розроблено їх типологію. Зібрано інформацію про всі закриті комплекси, в яких були знайдені прикраси, здійснено спробу відтворення елементів костюмного комплексу давнього населення на підставі вивчення взаємосполучення та розміщення прикрас у похованнях. Розглянуто костюмний комплекс населення різних регіонів України у різні періоди доби пізньої бронзи. Виокремлено етнографічні особливості різних культурних утворень. Простежено взаємозв'язок між регіонами на підставі особливостей вбрання. Проведено вивчення у похованнях різних категорій прикрас та їх взаємосполучення. Виділено два головні масиви використання різних категорій прикрас під час проведення поховального обряду: Західний ("Правобережний") та Східний ("Лівобережний").

  Скачати повний текст

Проведено дослідження понад 2 000 поховань та 115-ти поселень катакомбної та абашевської спільнот. Доведено, що на етапі закінчення доби середньої бронзи еволюційний розвиток пізньокатакомбної культурно-історичної області, зазнавши змін внаслідок зовнішнього абашевського впливу, перейшов до фінальної стадії та продукував витоки посткатакомбних утворень. Встановлено, що датою перших контактів місцевих пізньокатакомбних племен з мігруючим доно-волзьким абашевським населенням розвинутого етапу є XXII ст. до н.е., після яких відбувалися культурно-історичні процеси у межах фінальнокатакомбних (бабинських), пізньоабашевських і фінальноабашевських формувань.

  Скачати повний текст