Обгрунтовано організаційно-економічний механізм керування виробничою діяльністю підприємств лісового комплексу, який передбачає врахування екологічних чинників, ринкових форм господарювання, а також інноваційно-технологічних аспектів. Запропоновано підхід щодо організації праці на лісогосподарських підприємствах, суть якого полягає у створенні невеликих за чисельністю мобільних бригад (малих підприємств), які у майбутньому мають стати повноправними власниками окремих лісових ділянок. Наведено модель оптимізації лісоресурсного потенціалу на підставі критеріїв, які грунтуються на факторах господарської діяльності, спрямованих на покращання екологічного стану територій, досягнення компромісу між грошовою вигодою, одержаною завдяки реалізації деревини та покращання лісових екосистем внаслідок поглинання ними вуглекислого газу, продукування кисню, затримання пилу та сажі, запобігання ерозії грунтів. Удосконалено організаційно-економічний механізм формування пріоритетних напрямів розвитку лісоресурсного потенціалу, що враховує економічно-орієнтовані напрямки використання лісових ресурсів, організаційно-правові та нормативні важелі лісогосподарської діяльності (грунтозахисні та природоохоронні заходи) стосовно гірської частини Карпат. Розроблено рекомендації щодо запобігання масового всихання ялинових насаджень у Карпатському регіоні на базі встановлення спеціального статусу ведення лісового господарства у ялинниках, розширення сфери дослідження з питань лісозахисту та врахування міжнародних критеріїв сталого розвитку лісового господарства.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методологічні та практичні підходи щодо розробки ринково-орієнтованої стратегії формування лісоресурсного комплексу України як передумови його сталого (екологічно збалансованого) розвитку. Поглиблено економічну сутність категорії "територіальний лісоресурсний комплекс", показано місце лісових ресурсів у структурі економіки, соціальної сфери й еколого-економічної безпеки. Розкрито сутність структурної реорганізації форм власності на землі лісового фонду і лісові ресурси. Удосконалено організаційно-економічний механізм функціонування лісового господарства, що враховує такі важелі: плату за спеціальне використання лісових ресурсів, цільове використання коштів, одержаних від зборів за лісокористування для забезпечення відновлення лісових насаджень, їх збереження й охорони, стимулювання суб'єктів господарювання за підвищення ефективності лісокористування та відповідальність за нанесення шкоди лісам. Вперше розроблено методичні підходи щодо проведення екологічного контролю використання лісових ресурсів з урахуванням лісівничо-таксаційних показників. Обгрунтовано основні напрямки реформування у галузі управління лісоресурсним комплексом. Поглиблено науково-методичні засади стратегічних напрямків сталого розвитку лісоресурсного комплексу, що враховують формування екологічно-спрямованої лісової політики, адаптацію комплексу до соціально-орієнтованої економіки, продуктивне зростання лісоресурсного потенціалу, збереження та відновлення біорізноманіття та створення сприятливих умов навколишнього середовища.

  Скачати повний текст