Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

  Скачати повний текст

Визначено педагогічні умови збагачення словника дітей 5-го року життя в процесі образотворчої діяльності: блочно-тематична організація занять з образотворчої діяльності на підставі інтеграції, відповідність методів збагачення словника основним етапам організації образотворчої діяльності (цілеспрямоване сприймання - обговорення змісту малюнка - малювання - художній коментар у процесі зображення - словесна оцінка малюнка), емоційна насиченість образотворчої діяльності за рахунок урізноманітнення засобів втілення образу; поступове уведення у словник дітей спеціальних термінів образотворчої діяльності й експериментальне перевірено їх оптимальність. Охарактеризовано рівні розвитку словника дітей 5-го року життя в процесі образотворчої діяльності: високий, достатній, середній, низький.

  Скачати повний текст

Запропоновано систему завдань, спрямованих на збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою засобами української народної казки. Розроблено лінгводидактичну модель збагачення словника старших дошкільників, яка складається з чотирьох етапів: відбірково-аналітичного, первинно-ознайомлювального, продуктивно-моделювального, творчо-імпровізаторського. Зазначено педагогічні умови, за яких така робота відбувається ефективніше. Виявлено критерії та показники, рівні розвитку експресивного мовлення в дітей. Визначено стадії збагачення словника та тенденції засвоєння експресивної лексики старшими дошкільниками.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Розкрито суть понять "корекція", "коригування", "педагогічне коригування", "корекційно-педагогічна діяльність", "корекційна лінгводидактика", "нормативність мовлення". Охарактеризовано мовленнєві помилки, надано їх класифікацію. Описано специфіку мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників, щодо яких необхідно здійснювати педагогічне коригування. Розглянуто ігрову діяльність як провідну для дітей дослідженого періоду, зазначено її роль у коригуванні мовлення дітей. Визначено критерії, показники, ступені та рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Виявлено педагогічні умови його успішного коригування в ігровій діяльності, розроблено його лінгводидатичну модель, змістовий аспект і методику.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджена специфіка засвоєння дітьми середнього дошкільного віку звукової культури мовлення, розроблено експериментальну методику виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору, визначено рівні розвитку звукової культури мовлення та рівні обізнаності дітей з фольклорними жанрами, виявлено педагогічні умови, тенденції, стадії виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано експериментальну методику та педагогічні умови ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми, наведено характеристику її основних етапів (підготовчого, ознайомлювально-репродуктивного, діяльнісного), розглянуто їх взаємозв'язок. Уточнено зміст понять "розповідь", "текст". Як критерії сформованості в учнів даного уміння запропоновано використовувати структурно-організаційну схему, змістову характеристику, обсяг, способи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму. Встановлено показники та рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький) уміння старших дошкільників складати розповіді-роздуми. Охарактеризовано послідовні стадії формування вміння (інформаційно-змістову, діалогічну, репродуктивну, самостійне продукування розгорнутої розповіді-роздуму) та визначено основні тенденції даного процесу. З'ясовано, що ефективність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення залежить від рівня розвитку уявлень про причинно-наслідкові з'язки між предметами та явищами довкілля, змісту та форми спілкування дорослого з дітьми, організації дитячої діяльності. Зроблено висновок про залежніть темпів розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини. Доведено, що міцність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення у самостійному активному мовленні залежить й обумовлюється раціональним поєднанням різних видів і типів занять. Встановлено, що розвиток уміння самостійно складати розповідь-роздум залежить від зацікавленості дітей різними видами діяльності, що стимулюють мовленнєву активність дошкільників.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто вплив театралізованої діяльності на розвиток зв'язного мовлення, вміння складати самостійні зв'язні висловлювання - сюжети гри та сценарії театральних вистав. Визначено критерії та показники творчого розповідання дітей старшого дошкільного віку в театралізованій діяльності, його рівневі характеристики. Запропоновано лінгводидактичну модель роботи щодо навчання творчого розповідання, що складається ознайомлювального, пошуково-діяльнісного і художньо-самостійного етапів та проводиться за літературно-мовленнєвим, мовленнєвотворчим, театрально-ігровим напрямками. Визначено педагогічні умови, за яких навчання творчого розповідання відбуватиметься більш ефективно. Виявлено послідовні стадії та тенденції навчання розвитку творчого розповідання в театралізованій діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено та науково обгрунтовано можливості використання емоційно-експресивної лексики у процесі навчання словотворення дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та рівні засвоєння дітьми навичок творення слів, іменників та прикметників за допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки, а також дидактичні умови, тенденції та етапи навчання дошкільників суфіксального словотворення на матеріалі емоційно-експресивної лексики.

  Скачати повний текст

Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику реалізації наступності у навчанні дітей віком 5 - 6 років, яка передбачає поступовий розвиток мовленнєвих навичок продукувати описи, здобуті дітьми у дошкільні роки, з'ясування наявних суттєвих і формально-структурних ознак опису як одного з функціонально-смислових типів мовлення, розробку на цій підставі мовленнєвих умінь доречно добирати влучні мовні засоби для висвітлення ознак об'єкта, що описується, об'єктивувати опис як одиницю мови, здійснювати рефлексію над мовленням у формі опису та контроль над мовленням однолітків, що забезпечує розвиток дітей комунікативних і лінгвістичних умінь продукувати описи. Визначено головні педагічні умови, три етапи, а саме: комунікативно-збагачувальний, когнітивний і рефлексивно-мовленнєво-творчий. Розроблено комунікативний, лінгвістичний і рефлексивний зміст навчання опису. Відібрано й оптимізовано методи, організаційні форми та засоби, що забезпечують реалізацію наступності у навчанні опису дітей шести років.

  Скачати повний текст

На підставі використання діалогічного підходу щодо вивчення творчих практик дитини здійснено інтегрований аналіз їх образної основи та розвитку різних форм мовлення та мислення. Доповнено існуючі уявлення про розвиток мовлення та мислення. Встановлено зв'язок між здатністю створювати образи, яку дитина демонструє у своїх творчих практиках, та її інтелектуальним розвитком. Конкретизовано значення образних компонентів у процесі становлення писемного мовлення. Обгрунтовано методику розвитку його змістового аспекту з використанням образної основи творчих практик дитини.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічні засади особистісно орієнтованого навчання іноземної мови дошкільників, визначено його зміст та особливості організації у дошкільних навчальних закладах. Проаналізовано основні освітні тенденції, що зумовлюють специфіку формування у дошкільників мовленнєвої діяльності іноземною мовою. З'ясовано вікові можливості дітей шостого року життя, рівень їх мовленнєвого розвитку як передумови готовності до оволодіння іноземною мовою. Даний період визначено як сприятливий в оволодінні іноземним спілкуванням. Розроблено напрями інтеграції іноземної мови у дитячі види діяльності з урахуванням специфіки особистісно орієнтованого підходу до навчання. Створено розвивальне середовище у дошкільному закладі, обгрунтовано методи та прийоми особистісно орієнтованого навчання та експериментально перевірено ефективність запропонованої дидактичної системи як засобу розвитку у дошкільників мовленнєвої діяльності та їх особистісних якостей.

  Скачати повний текст

Досліджено питання мовленнєвого розвитку дітей у різновіковій групі, розкрито його суть і характерні особливості. Запропоновано методику, що забезпечує поетапний розвиток мовленнєвої компетентності дітей. Представлено експериментальну модель навчання дітей віком 4 - 6-ти років англійського мовлення за умов груп з різновіковим складом. Проаналізовано різні підходи до застосування диференціації та індивідуалізації навчання іноземної мови. Виявлено рівні мовленнєвої готовності до опанування англійської мови та визначено критерії рівнів цього опанування дітьми дошкільного віку. З'ясовано педагогічні умови, дотримання яких сприяє ефективності навчання англійського мовлення: організація диференційованого та індивідуалізованого навчання дітей; ефективне поєднання різних організаційних форм навчання за умов груп з різновіковим складом; використання фасцинативних дидактичних прийомів; поетапний розвиток мовленнєвої компетенції дітей та бажання старших домопогати молодшим.

  Скачати повний текст

Розглянуто нові суспільні вимоги до дошкільної освіти. З'ясовано стан розробки проблеми мовленнєвого самовираження дошкільників різної статі у вітчизняній і зарубіжній науці. Обгрунтовано феноменологію мовленнєвого самовираження у дошкільному дитинстві. Визначено компоненти, критерії за їх показниками, типологію мовленнєвого самовираження дошкільників. Розроблено комплексну модель навчально-виховного процесу, яка передбачає застосування методів і засобів ефективного формування та розвитку у дошкільників потреби у мовленнєвому самовираженні. Змодельовано комплекс педагогічних умов оптимізації даного процесу за умов комунікації. Експериментально доведено, що обгрунтований комплекс таких умов сприяє оптимізації процесу мовленнєвого самовираження дошкільників різної статі.

  Скачати повний текст

Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику пропедевтики в дітей старшого дошкільного віку мовних понять "звук", "слово", "речення". Суть її полягає у забезпеченні можливості на теоретико-практичному рівні здійснити початкову роботу стосовно суттєвих ознак мовних понять. Експериментальну методику побудовано з урахуванням мовленнєвих навичок дошкільників у процесі ознайомлення з елементарними знаннями, а також у використанні одержаних початкових мовних знань, для первісної об'єктивізації мови, рефлексії мовлення, що забезпечувало перспективний лінгвістичний розвиток дітей і на його основі - формування початкових мовленнєвих умінь, необхідних для подальшого навчання дітей рідної мови у I класі. У методиці визначено провідні умови, три етапи, а саме: когнітивно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний. Розроблено зміст, відібрано й апробовано методи, організаційні форми, лінгво-дидактичні та дидактичні засоби пропедевтики мовних понять у старших дошкільників. Запропонована методика сприяє наступності у лінгвістичній і комунікативній роботі між динамікою та початковою ланками мовної освіти.

  Скачати повний текст

Показано, як на основі розвитку мислення дошкільників, зокрема, узагальнення, порівняння, абстрагування, класифікації, встановленні причиново-наслідкових зв'язків, розуміння взаємозалежностей, здатності до розмірковування, спостережливості, творчої уяви, можна сформувати у дітей деякі прийоми виразності в усному висловлюванні та з використанням графічних форм, самостійного їх застосування, що у цілому, сприяє основній меті підготовки дітей до оволодіння писемним мовленням. Доведено, що за умов забезпечення розвиваючого навчання: підвищення розумової активності дітей, застосування завдань проблемного характеру та різноманітних видів діяльності на заняттях стає можливим ефективне формування психологічної готовності дошкільників до оволодіння писемним мовленням у школі.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження ефективності засвоєння іноземної мови дітьми дошкільного віку залежно від характеру дитячої діяльності, що супроводжує навчання. Проаналізовано державні програми виховання дошкільників і досліджено можливість врахування їх основних вимог під час організації навчання іноземних мов. Сформульовано, обгрунтовано й апробовано принципи забезпечення психологічних умов оптимізації даного навчання дошкільників. Розроблено відповідні педагогічні засади. Установлено, що ефективним засобом їх навчання є така організація занять, що забезпечує введення процесу навчання до немовної діяльності та сприяє розвитку дитини з урахуванням його особливостей. Розроблено методичні прийоми навчання дітей дошкільного віку іноземної мови. Описано характер їх впливу на ефективність засвоєння іншомовної лексики та на стимулювання позитивної мотивації до навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативно-мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку, здійснено інтеграційний підхід до оцінки стану особистісної активності та самореалізації дитини шляхом вивчення генезису мовлення. Розглянуто онтогенетичні та психолого-педагогічні аспекти проблеми, представлено критеріальні оцінки, зроблено діагностичну експертизу рівня мовленнєвого розвитку дитини у комунікативному аспекті. Запропоновано методику поєднаного обстеження емоційно-вольових, когнітивних, творчих якостей мовлення дитини. Докладно розглянуто базові основи комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини у взаємозв'язку складових характеристик конативного, когнітивно-лінгвістичного, особистісного рівнів, узагальнено вікові закономірності у розвитку компетентності дитини у сфері мовної комунікації. Наведено модель психолого-педагогічного проектування взаємодії вихователя з дітьми, програму та методичні рекомендації професійної підготовки педагога до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників за умов особистісно орієнтованої взаємодії з вихованцями, сформульовано чинники оптимізації процесу становлення вікових досягнень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей молодшого, середнього, старшого дошкільного віку.

  Скачати повний текст

У дисертації розглядається проблема формування навичок писемного мовлення у дітей старшого дошкільного віку. Експериментальні дослідження довели ефективність системи підібраних методик при формуванні навичок писемного мовлення шляхом інтеграції міжаналізаторних зв'язків.

  Скачати повний текст

Визначено, що розвиток мовленнєвих здібностей дітей п'ятого року життя (на матеріалі аналізу російської та кримськотатарської мов) відбувається у процесі активної комунікативної діяльності та демонструє загальні тенденції збагачення комунікативних, когнітивних, лінгвістичних і творчих характеристик мовлення. Досліджено взаємозв'язок між ступенем розвитку різних змістових компонентів мовленнєвих здібностей дітей зазначеного віку за умов полікультурного оточення. Охарактеризовано поетапне формування здібностей дітей п'ятого року життя до активного засвоєння рідної мови в процесі двомовного супроводу й апробовано програму впровадження в практику роботи закладів дошкільної освіти засобів ефективного впливу на розвиток означених здібностей дошкільників. Доведено, що ситуація двомовного супроводу мовленнєвого розвитку дитини потребує врахування соціокультурного національного контексту, що передбачає посилення уваги до суб'єктних особистісних механізмів (розвиток мотивів та інтересу до національної мови, самооцінки дитини як партнера у спілкуванні, формування ціннісних орієнтацій у національній культурі).

  Скачати повний текст