Обгрунтовано педагогічні умови естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи, що передбачають здійснення даного виховання з урахуванням найважливіших напрямків клубної роботи знань, необхідних для самоорганізації естетичної культури, оволодіння студентами способами естетизації різних видів діяльності; підготовку викладачів до використання основних засобів естетико-виховного впливу на студентську молодь. Запропоновано критерії та показники вимірів ефективності естетичного виховання студентів вищих навчальних закладів у процесі клубної роботи. Розвинуто положення про її роль та функції у даній сфері.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему удосконалення організації фізичного виховання студентів ВНЗ. Розроблено концепцію клубної форми організації занять з фізичного виховання. Виявлено мотиваційні пріоритети молоді, особливості рухового режиму студентів та динаміку захворюваності. Охарактеризовано фізичний стан і рівень підготовки студентів у процесі занять різними видами рухової активності. Вперше визначено найбільш ефективні умови клубної форми організації занять. Експериментально підтверджено ефективність розробленої концепції організації фізичного виховання, в основу якої покладено максимальне врахування фізкультурно-оздоровчих і спортивних інтересів студентів, їх фізичного стану, попереднього досвіду фізкультурно-оздоровчої практики та наявної матеріально-технічної бази. Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчального процесу Національного фармацевтичного університету. Розроблено практичні рекомендації щодо впровадження нових форм клубної роботи в системі вузівської підготовки для викладачів фізичного виховання, керівників спортивних клубів і студентів.

  Скачати повний текст

Відзначено, що розвиток культурно-дозвільної діяльності студентів як складової частини їх естетичного виховання, дає змогу здійснити професійне й особистісне удосконалення особистості. Зауважено, що оптимальною моделлю діяльності молодіжного об'єднання, яким можна вважати студентський клуб, є співробітництво з інституціональними та неінституційональними утвореннями. Запропоновано модель, яка характеризується рухливістю реагування на насущні проблеми молоді та може бути використана з метою формування культури дозвілля. Запропоновано тезу, що внутрішнім механізом культурно-дозвільної активності молоді є суперечність між існуючими культурно-дозвільними потребами особистості молодої людини, самореалізацією потенціалу у певній сфері діяльності та новини, підвищеними потребами.

  Скачати повний текст