Проведено порівняльний аналіз функціонально-семантичного поля суб'єктивної модальності на підставі матеріалів сучасної української, російської, англійської та німецької мов. Розглянуто його структуру і типологію. Вивчено різнорівневі засоби вираження модальних значень (фонетичний, лексичний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний і текстуальний рівні) та їх взаємодію у висловленнях. Особливу увагу приділено поліфункціоналізму мовних знаків і взаємозв'язків складових макрополя модальності.

  Скачати повний текст

Визначено, що у комунікативному акті референції мовця та сприймаючого утворюються типи кореляцій, що складають типологію референційних відношень. Доведено, що структура референції висловлювання гіпотетичної модальності складається з двох семантичних моделей: моменту події та моменту мовця. Зазначено, що за умов першої моделі визначається локалізація мовця у дійсному світі відносно цього віртуального світу. Структура референції висловлювань гіпотетичної модальності містить локалізатори - смислові значення, що повинні мати мовні елементи для забезпечення можливості накладання реального та можливого світів, що є репрезентованими у висловлюванні.

  Скачати повний текст