Проведено поліпарадигмальне дослідження Інтернет-комунікації. Вивчено її конститутивні складові, а саме: модифікацію структурно-мовних рівнів, становлення жанрової системи, вербальну представленість значущих концептів, формування нових ознак мовної особистості та мовної картини світу і, як результат цих процесів, встановлення терміносистеми Інтернет-комунікації. Феномен Інтернет-комунікації визначено як інтерактивну міжособистісну комунікацію, що вимагає вивчення в двох основних аспектах - когнітивно-прагматичному та лінгвокультурологічному, оскільки ці наукові галузі дозволяють досліджувати Інтернет-комунікацію одночасно в різних парадигмах лінгвістичного знання. Зроблено висновок про те, Інтернет-комунікація остаточно оформилася в нову галузь лінгвістичного знання, про що свідчить консолідація всіх системно-мовних рівнів Інтернет-комунікації з метою створення нового середовища спілкування, а також лігвістична парадигма Інтернет-комунікації, що формується, зафіксована в її терміносистемі.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування, організації та функціонування бібліотечних класифікацій у структурі лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек. Досліджено проблему використання традиційних універсальних бібліотечних класифікацій у сучасних інформаційних сервісах. Здійснено розробку й актуалізацію розділів рубрикатора наукової бібліотеки "Кібернетика", "Інформаційна й обчислювальна техніка". Створено авторитетний файл для підтримки рубрикатора наукової бібліотеки, який реалізує механізм семантичної мережі. Розроблено програмні засоби для гіпертекстового представлення бібліотечної класифікації. Запропоновано модель Internet/Internet технології підтримки рубрикатора електронної бібліотеки.

  Скачати повний текст

Вивчено поняття "ітеративність" як один з аспектуальних способів дії, побудовано лексико-граматичне поле ітеративності сучасної англійської мови, а також досліджено способи комп'ютерної формалізації ітеративних індикаторів в електронних лексикографічних джерелах. Проведено системний аналіз, виявлено та охарактеризовано кількісний, просторовий та часовий параметри ітеративності, визначено критерії побудови та основні параметри лексико-граматичного поля ітеративності, яке може бути охарактеризоване як гетерогенна система відкритого типу, що містить сукупність різнорівневих засобів вираження ітеративного значення. За методом польового аналізу виявлено два центри даного поля, які відбивають значення абсолютної та нульової ітеративності, що передаються лексичними індикаторами "always" та "never" відповідно, побудовано шкалу градації ітеративного значення, яка характеризує стосунки між центрами поля та периферією. Охарактеризовано часову та модальну віднесеність аспектуального значення повторюваності. Систематизовано способи формалізації ітеративного значення, визначено алгоритм генерації лексичних фреймів для відтворення аспектуальних параметрів дієслів. Створено показовий комп'ютерний лексикон для уніфікованого представлення лінгвістичної інформації та електронний корпус ітеративних індикаторів. З використанням методу селективної вибірки здійснено відбір систем конкордансів ітеративних індикаторів зі Світового Банку англійської мови. Створено програму автоматизованого перекладу англійських ітеративних індикаторів на українську мову.

  Скачати повний текст

Застосовано теорію лексикографічних систем для побудови лексикографічних систем граматичного типу. Розроблено та сформовано лексикографічну базу даних (ЛГБД) електронного граматичного словника (ЕГС) російської мови, створено технологічний комплекс його укладання. На основі цієї бази даних розроблено та створено спеціалізовані ЛГБД для проведення ряду лінгвістичних досліджень, зокрема, явищ дефектності та варіативності словозмінної парадигми й явища граматичної омонімії (як міжчастиномовної та в межах граматичних класів). Принципи та досвід розробки та створення лексикографічної системи граматичного словника російської мови застосовано до побудови лексикографічних систем граматичного типу інших мов (німецької, англійської, іспанської). Розроблено та сформовано ЛГБД граматичних словників згаданих мов, створено технологічні комплекси укладання відповідних лексикографічних систем ЕГС.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено метод ідентифікації людини на основі нової системи інформативних ознак мовних сигналів - індивідуального мовного коду, в якому, на відміну від існуючих методів, для ототожнення мовних об'єктів на вкрай обмеженому за обсягом і спотвореному мовному матеріалі використовуються індивідуальні для кожного об'єкта функції (правила) обробки мовного сигналу, що дозволило повніше відобразити індивідуальні особливості мови людини. Удосконалено модель фоноскопічної ідентифікації людини, яка відрізняється від існуючих моделей введенням етапу класифікації мовних об'єктів і виділенням оптимальних ідентифікаційних ознак для кожного з них, що дало змогу підвищити здатність ознак і вирішальних правил розділяти об'єкти на класи та рівень інтелектуалізації рішення задачі ідентифікації. Запропоновано структурний (геометричний) метод дослідження мовних сигналів, де первинні структурні ознаки елементарних сегментів голосних звуків мови найбільше відбивають закономірні особливості мови людини, що дозволило застосувати опис елементарних площин під кривою сигналу, яка найповніше відповідає механізму обробки сигналу слуховим аналізатором.

  Скачати повний текст

Вдосконалено методику розв'язання проблеми синтезу мовної інформації, що дозволяє розв'язати задачу штучного утворення звуків голосу людини, на основі спільного використання фізичних моделей голосового джерела та мовного тракту. Розроблено удосконалений чисельний алгоритм для реалізації двомасової моделі голосових зв'язок Ішізаки - Фланагана, в основу якого покладено комбінацію методу розв'язання системи рівнянь коливання двох мас і методу розв'язання нелінійної системи для змін тиску. Створено програмно-алгоритмічний комплекс для дослідження впливу різних факторів та параметрів моделей у системі "голосове джерело - мовний тракт" на мовотворення.

  Скачати повний текст

Вдосконалено методику розв'язання проблеми синтезу мовної інформації, що дозволяє розв'язати задачу штучного утворення звуків голосу людини, на основі спільного використання фізичних моделей голосового джерела та мовного тракту. Розроблено удосконалений чисельний алгоритм для реалізації двомасової моделі голосових зв'язок Ішізаки - Фланагана, в основу якого покладено комбінацію методу розв'язання системи рівнянь коливання двох мас і методу розв'язання нелінійної системи для змін тиску. Створено програмно-алгоритмічний комплекс для дослідження впливу різних факторів та параметрів моделей у системі «голосове джерело - мовний тракт» на мовотворення.

  Скачати повний текст

Удосконалено теорію лексикографічних систем, орієнтованих на застосування інтернет-технологій. Із використанням лексикографічної моделі даних (як бази для побудови лексикографічних систем) і її узагальнень (лексикографічних середовищ й інтегрованих лексикографічних систем) розроблено концептуальні моделі лінгвістичного корпусу, цифрової (електронної) бібліотеки з розширеними лінгвістичними функціями, а також інтегрованої лексикографічної системи "Словники України". Наведено характеристику досліджуваних структур як відкритих систем. Обгрунтовано доцільність вибору сервіс-орієнтованої архітектури для онлайнових систем. Вперше розроблено принципи взаємодії архітектури OSI-7 і лексикографічних систем в ANSI/X3/SPARK інтерпретації. Розроблено зразки онлайнових Л-систем, зокрема, "Український лінгвістичний портал", інтегровану лексикографічну систему "Словники України онлайн", "Словник російської словозміни", "Цифровий архів документів Президії НАН України", мережевий варіант "Українського національного лінгвістичного корпусу".

  Скачати повний текст

Визначено основні методи з'ясування якості та запропоновано новий підхід до оцінювання електронних перекладачів з урахуванням вагомості конкретної помилки та її впливу на загальну якість перекладу. Досліджено ефективність застосування систем машинного перекладу (МП) для підвищення продуктивності перекладацької праці у межах німецько-української мовної пари. Виконано аналіз помилок даного перекладу, установлено можливі причини їх виникнення та запропоновано певні шляхи їх усунення. Установлено, що МП системи "Прагма 4.4" (німецько-український напрямок перекладу) не відповідає визначеним у роботі вимогам щодо якості, але дає змогу перекладачеві заощаджувати час, якщо використовується як чернетка для виготовлення якісного перекладу. Детальний аналіз помилок МП дозволяє з'ясувати хибні рішення розробників і запропонувати можливі шляхи їх усунення. У межах російсько-українського напрямку перекладу якісніший переклад виконує система "Прагма 4.4". Найгіршим етапом роботи обох систем є автоматичний аналіз. Найбільшу кількість помилок виявлено на лексичному та контекстуальному рівнях.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві комплексно досліджено українську термінологію з прикладної (комп'ютерної) лінгвістики за допомогою сучасних методик тезаурусно-поняттєвого представлення знань. Розроблено спеціальну методику систематизації української термінології з прикладної (комп'ютерної) лінгвістики на базі логіко-поняттєвих, семантичних і дериваційних відношень. У процесі створення даної методики враховано особливості термінології досліджуваної предметної галузі, зокрема, її комплексний, міжгалузевий характер, мовну специфіку оформлення термінів, закономірності розвитку терміносистеми й її функціонування у спеціальних текстах. Доведено, що запропонована методика є адекватною для аналізу та впорядкування термінології будь-якої предметної галузі на етапі формування та становлення. Вперше в українській термінографії створено діючу ідеографічно-тлумачну модель комп'ютерного словника для комплексних терміносистем із зручним інтерфейсом, в якій реалізовано функцію систематизації термінології, а також фактографічні, навчальні й інформаційно-пошукові функції. Укладено спеціалізований "Словник з української термінології прикладної (комп'ютерної) лінгвістики", в який включено 1 190 мовних одиниць, систематизованих за алфавітно-гніздовим принципом.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання поширення інформаційних технологій на сферу природної мови, що базується на запропонованій формальній моделі. Основою даної моделі є формально визначена структура "синтаксичний блок" - максимально повна структура опису довільної ситуації довкілля. Дана структура постає підгрунтям всієї будови системної організації мови: монопредикатний рівень визначає усталені схеми використання базової структури, поліпредикатний рівень подає загальні схеми взаємозв'язку окремих монопредикатних структур. Системний підхід до такої важко формалізованої сфери як природна мова визначається потужним прогнозуючим потенціалом і відкриває нові перспективи у багатьох напрямах природно-мовних-технологій - це розробка лінгвістичного процесора, створення нових архітектур баз знань, інтегрування систем обробки різнопланової інформації, моделювання складних форм мовної поведінки людини. Встановлено, що формальна модель відкриває нові перспективи на шляху створення нових поколінь комп'ютерів.

  Скачати повний текст