Досліджено істину як цілісну соціокультурну категорію, без коректного використання якої не може бути повноцінного розуміння специфіки становлення, функціонування та розвитку гуманітарного знання. Показано, що в гуманітарному та соціальному знанні існують поняття, якими заміщається категорія істини в конкретній області знання. Це такі поняття, як "правда", "користь", "міф", "ідеологія", "ідеал" тощо. Визначено, що кожне з них несе своє смислове навантаження, усі вони виконують будь-яку соціальну функцію, проте підміна понять може призвести до того, що знання буде орієнтовано не на істину, а, у кращому разі, на "соціальну прийнятність".

  Скачати повний текст

Досліджено розуміння істини протягом розвитку західноєвропейської культури. Простежено зміни розуміння істини в Античності, Середньовіччі, Ренесансі, Новому часу та на сучасному етапі. Виділено принцип історичності істини як одну з її фундаментальних властивостей. Використано семіотичний підхід для систематизації сучасних філософських концепцій істини. Зроблено висновок про комунікативність істини як її фундаментальну властивість. На прикладі взаємодії базових культурних компонентів - релігії та філософії - продемонстровано можливість взаємодії всіх базових компонентів культури. Побудовано нову модель розуміння істини. На підставі системного уявлення категорії істини запропоновано нове розуміння істини. Доведено на прикладі можливого вирішення глобальних проблем культури актуальність звернення до категорії істини в новому розумінні.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному розгляду проблеми істини, умов і можливостей її пізнання, співвідношення знання та віри, розуму та одкровення в гносеології Григорія Сковороди. Визначаються передумови її позиціювання в діалогах українського мислителя, шляхи її вирішення, а також ідейні взаємозв'язки, що дозволяють включити творчість Г.Сковороди до загального русла історії української філософії і вивчати її у межах єдиного контексту розвитку європейської філософської традиції.

  Скачати повний текст