Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу процесу становлення і розвитку поняття "методу пізнання" в філософії. Основна мета роботи полягає у вияві проблеми методу пізнання та створенні цілісної концепції філософського методу. Досліджені основні етапи розвитку методів пізнання в історії філософії, виявлені тенденції формування різноманітних філософських методів та визначені їх особливості.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичну концепцію, яка визначає положення певної методологічної системи рефлексивно співмірне з іншою методологічною системою знань. Обгрунтовано, що методи та методологія, які складають систему знань та не суперечать кореспондентській теорії визначення умов істинності системи наукового знання, залежно від усвідомленої проблеми щодо іншої системи можуть бути джерелом певного типу співмірних основоположень - епістемологічних, онтологічних і методологічних.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію поняття когнітивного у філософії та сучасній науці. Розроблено методологічні засади нового когнітивного підходу у філософії науки, в якому когнітивна активність людини розкривається на підставі об'єктивних проявів трансформації способів представлення явищ, досліджуваних наукою. Здійснено введення репрезентації в систему гносеологічних відносин. Розроблено методологічну реконструкцію як метод дослідження механізму еволюції науки. З'ясовано зв'язок трансгресій сфери знання як основи внтурішньосистемних трансформацій науки у знаннєвому, мовному, комунікативному аспектах зі зміною видів репрезентації. Виявлено ступеневий характер еволюції, зумовлений зміною видів репрезентації та систем когнітивних практик. Проаналізовано нові механізми трансгресії сучасної сфери знання, взаємопов'язані з переходом теоретичного в практичне та когнітивного в онтологічне. Розкрито когнітивну складову еволюції науки у притаманних розвитку науки об'єктивних проявах. Досліджено сучасні прояви теоретизації та методологізації проектування програмних систем рівня організації. Показано введення проектування програмних систем у традицію дослідження складних систем у науці. Виявлено наукову складову та її значущість у розвитку сучасного проектування. Розкрито значення теоретизації та методологізації проектування як основи формування нового типу когнітивних практик інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен фундаментального й прикладного знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного і соціокультурного аспектів. Розглянуто проблему визначення способів включення фундаментального та прикладного знання в культуру через дослідження кореляції фундаментальних і прикладних наук, понять "фундаментальне й прикладне" та фундаментального та прикладного інструментального знання, обумовлених відповідним соціальним середовищем. Висвітлено зв'язок фундаментальних і прикладних наук з різними формами позанаукового знання. Визначено зв'язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою "модерн-постмодерн" у духовному становленні цивілізації та місце опозиції "фундаментальна наука - прикладна наука" в історичній періодизації: класична - некласична - постнекласична наука. Проаналізовано зміну типів наукової раціональності та її вплив на характер наукових досліджень і види класифікації знання. Визначено основні риси постмодерністської методологічної свідомості вчених. Проаналізовано тезу про необхідність встановлення гармонії між фундаментальними та прикладними навчальними дисциплінами у системі вищої освіти, органічного поєднання в дусі вимог часу академічної та вузівської науки.

  Скачати повний текст

Визначено соціокультурні детермінанти філософської освіти, її залежність від ідеологічних імперативів, світоглядних і ціннісних пріоритетів культури, філософської та педагогічної традиції. Розкрито функціональний потенціал філософської освіти та визначено її місце та роль у процесі гуманізації всієї освітньої системи. Визначено специфіку інституційної філософії та парадигмальні типи філософської освіти. Розглянуто моделі побудови навчальних програм з філософії. Розкрито значення екзистенційного досвіду для філосовування та оволодіння філософським знанням. Простежено можливості філософської освіти щодо формування діалогічності мислення людини XXI ст.

  Скачати повний текст