Проведено критико-рефлексивне дослідження парадигмальних засад естетичного пізнання. На підставі аналізу феноменологічної концепції Романа Інгардена визначено один з імовірних шляхів дисциплінарного коституювання естетики, виявлено ключову роль онтології в обгрунтуванні та теоретико-методологічній розбудові, а також у тематичному структуруванні естетичних розвідок. Проведено поглиблений аналіз та з застосуванням основних концептів і принципів онтології розкрито суть і функції художньо-естетичного в контексті фундаментальних буттєвих взаємозалежностей як адекватного культурі людського світовідношення. Інгарденівську теорію літературного твору розглянуто як узагальнену модель витвору мистецтва, основу продуктивного синтезу всіх приналежних до сфери естетичних феноменів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему сенсу життя в польському неотомізмі. Висвітлено особливості тлумачення особистості та цілі людського життя в томістській традиції філосування, що є унікальним синтезом античної думки та християнської теології. Зазначено, що польський неотомізм є продовженням вічної філософії (метафізичної традиції філософування). Розкрито смислову наповненість таких понять як "суб'єктивність", "особистість", "самореалізація", показано їх співвіднесеність з поняттями "сутність", "людська природа", "внутрішній світ". Зазначено про унікальність людського "я", його онтичну структуру, що передбачає свободу, самопанування й автодетермінізм. Останнім позначено специфічний феномен духовної свободи людської особистості, самозалежність Я від самого себе. Вказано на подвійний характер людського Я - іманентність Я власним вчинкам і водночас його трансцендентний духовний характер. Обгрунтовано ідею спрямованості життя людини на кінцеву ціль, що тлумачиться в польському неотомізмі як вище благо, блаженство, Абсолют. Зазначено, що в процесі духовного та морального самовдосконалення особистість повинна очиститися від пристрастей, досягти стану святості, тобто безпристрастності, і уподібнитися до Бога, вийти на новий рівень екзистенції. Акцентовано, що своїми власними зусиллями людина не може досягнути досконалості, адже їй потрібно отримати дари Святого духа.

  Скачати повний текст

З'ясовано соціокультурні передумови становлення наукових поглядів С. Балея та історичну долю його ідей. Досліджено філософсько-антропологічні основи психолого-педагогічної спадщини мислителя, визначено їх місце та значення у його філософсько-педагогічній концепції. Обгрунтовано світоглядно-методологічну значущість освітнього ідеалу С. Балея у контексті модернізації вітчизняної освіти. Виявлено евристичний потенціал інтерпретації мислителем освітнього процесу як діалогу у зв'язку з новими завданнями сучасної освіти. Визначено роль філософських та психолого-педагогічних ідей вченого в осмисленні нових вимог до особистості педагога. Висвітлено можливості застосування ідей філософсько-педагогічної концепції С. Балея в освіті України.

  Скачати повний текст