Досліджено соціально-філософські концепції мас і натовпів, проаналізовано їх евристичні можливості під час масових процесів. Розглянуто теоретичні витоки аналізу масових соціальних явищ, обгрунтовано передумови виникнення суспільства. Визначено головні характеристики натовпу, проаналізовано фактори, що призводять до разриву ідентичності у ньому. На прикладі Росії та України висвітлено роль мас і натовпів у здійсненні бунтів і революцій. Доведено, що до штучних мас належать церкви, війська, школи, медичні заклади, в'язниці, управлінський апарат. Виведено наявність сучасного посткласичного різновиду мас - публіки, наведено принципи маніпуляції масовою свідомістю, проаналізовано практику манімуляцій масами, доведено тотальний характер маніпулювання.

  Скачати повний текст

Досліджено процес трансформації філософських і культурологічних уявлень про моральну цінність праці під впливом соціокультурних чинників. Визначено основні тенденції у зміні моральної цінності праці в постіндустріальному й інформаційному суспільствах. Розглянуто проблему її трансформації у контексті зміни смислового навантаження поняття "праця", що є історичним і пов'язане з проблемою розмежування праці й інших видів діяльності. Показано, що споживання та споживництво, які набувають масового характеру в постіндустріальному суспільстві масового споживання, призводять до зниження моральної цінності праці та сприняття праці як засобу задоволення матеріальних потреб. Виявлено тенденцію до розширення поняття "праця", розмивання межі між працею та не-працею, працею та споживанням, за цього інтелектуально-творча праця постіндустріальної епохи наближується до дозвілля та розваги. Праця сприймається як засіб творчої самореалізації також завдяки розповсюдженню хакерської трудової етики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано евристичні можливості традиційних і новітніх соціально-фіолософських концепцій стосовно суті, особливостей і ролі у новітній історії феномену "мас" з урахуванням чинників, пов'язаних з формуванням постіндустріальної цивілізації, процесом глобалізації, постанням нової інформаційної ери й епохою Postmodern. Акцентовано на можливостях концепції "мережевих суспільств" щодо аналізу особливостей "масовості", які мають місце як дієві альянси ("agents invisible") у сучасних суспільствах, віднесених М. Кастельсом до надбань Інформаційної Ери. У порівняльному аспекті проаналізовано класичні концепції Г.Ле Бона, Г. Маркузе, С. Московічі, Х. Ортеги-і-Гассета, В. Райха, Г. Тарда, З. Фройда, К.Г. Юнга, К. Ясперса та концепцій дослідників останніх десятиліть, зокрема, Ж. Бодрійяра, М. Кастельса, М. Мак-Льюена, К. Матсющіти, А. Негрі та М. Хардта, Дж. Нейсбіта, А. Крокера та М. Крокер, Г. Рейнгольда, Е. Тоффлера, Н.К. Хейлз. Розглянуто класичні та посткласичні концепції "мас", а також метаморфози концепту "масовості" у його ретроспективному ракурсі та у перспективному контексті.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи щодо визначення поняття "цінності". Визначено існуючі концептуальні підходи щодо політичних цінностей і подано власну їх класифікацію. Доведено, що під політичними цінностями слід розуміти владні відносини в суспільстві, а також організацію й управління цими відносинами. Зазначено про необхідність грунтовної розробки проблем політичних цінностей у масовому та громадянському суспільствах. Проаналізовано основні концепції масового та громадянського суспільства. Обгрунтовано, що провідну роль в трансформації масового суспільства в громадянське виконують саме політичні цінності. Зазначено, що нівелювання державою цінностей демократичних процесів і громадянського суспільства призводить до "масовізації" соціально-політичного життя та появи тоталітаризму.

  Скачати повний текст