Встановлено, що емоційна значущість стимулу впливає на всі етапи сприйняття зорової інформації. Показано, що сприйняття емоційно позитивних і негативних стимулів характеризується подібними виявами в параметрах викликаних потенціалів (ВП), однак ефекти активації є більш вираженими за умов дії негативних стимулів. Виявлено складну часову динаміку топографічного розподілу параметрів ВП. Встановлено, що індивідуально-особистісні характеристики людини в значній мірі визначають особливості сприйняття емоційно забарвлених, особливо негативних, стимулів. Розширено уявлення про особливості сприйняття емоційних стимулів особами різної статі. Запропоновано, що процеси розпізнавання емоцій та оцінки значущості стимулу у жінок протікають швидше й ефективніше в порівнянні із чоловіками.

  Скачати повний текст

Теоретично й емпірично досліджено проблеми особливостей проявів емоційних станів людини під впливом запаху. На підставі проведеного дослідження виявлено закономірні особливості динаміки емоційних станів завдяки запахам, залежно від особистісних і статево-вікових характеристик людини. Розроблено схему впливу запахів на психофізіологічний стан людини, схему регуляції емоційних станів під впливом запахів натуральних ефірних олій, проект програми регуляції емоційних станів за допомогою ароматизації, який містить два основних блоки зовнішніх та внутрішніх детермінант, що обумовлюють зміни станів та етапи алгоритму ароматизації.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально вивчено психологічні особливості функціонування рефлексивних процесів у школярів за умов модульно-розвивального освітнього циклу. Висвітлено наукові теорії щодо суті рефлексії як інтегрально-синергійного явища психіки. Розглянуто основні особливості базових компонентів психіки, зокрема, здатності, процесу, стану, властивості. Теоретично визначено й експериментально виявлено особливості рефлексивної діяльності учнів на різних періодах інноваційного модульно-розвивального освітнього циклу. Висвітлено циклічну домінантність функціонування інтелектуальної, особистісної, смислової рефлексій. Виявлено динаміку нарощування й ускладнення рефлексивних процесів у загальній структурі навчального модуля, починаючи від інформаційно-пізнавального та завершуючи духовно-креативним періодом інноваційного навчання. На підставі одержаних експериментальних результатів показано наявність кількісних і якісних відмінностей у розвитку рефлексивності школярів віком 13 - 18-ти років інноваційної та традиційної форм навчання, що зумовлено особливостями організації навчального процесу, а саме: цілями, змістом, формами, технологіями, методами та засобами.

  Скачати повний текст