Проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми адаптації та психічної саморегуляції особистості у зарубіжній та вітчизняній психології. Виявлено особливості психічної саморегуляції курсантів у період адаптації до навчання в цивільному ВНЗ. Удосконалено методику вивчення індивідуально-особистісних якостей курсантів. Розглянуто психологічні чинники, що детермінують перебіг саморегуляції курсантів у процесі їх адаптації до навчання в цивільному ВНЗ і визначено основні напрямки її підвищення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено регуляторну специфіку властивостей особистості майбутніх вчителів та виявлено шляхи формування усвідомленої саморегуляції їх довільної активності. Саморегуляцію довільної активності майбутніми вчителями розглянуто як процес ініціації, побудови, підтримки та управління майбутніми вчителями всіма видами та формами зовнішньої та внутрішньої активності, спрямованими на досягнення навчально-професійних цілей, яка забезпечується розвитком в особистості таких психологічних механізмів, як планування та програмування навчально-професійної діяльності, створення суб'єктивної моделі значущих умов її здійснення, розробка суб'єктивних критеріїв досягнення мети діяльності, здійснення контролю та оцінки реальних результатів, прийняття рішення про корекцію системи саморегулювання. Здійснено емпіричне дослідження та встановлено відмінності у прояві усвідомленої саморегуляції довільної активності у студентів-педагогів, яка має прояв у суттєвому зростанні рівня всіх регуляторних процесів та регуляторно-особистісних властивостей протягом перших трьох років навчання професійним знанням та подальшій їх стабілізації у наступні роки. Виявлено специфічні особливості особистості, притаманні студентам з різним рівнем саморегуляції, а саме: інтернальність, емоційна стійкість, стриманість, ініціативність, схильність приховувати свої почуття у студентів з високим її рівнем; екстернальність, безініціативність, недостатній самоконтроль, соціабельність та залежність від групи студентів з низьким рівнем саморегуляції. Розроблено цілісну систему розвитку усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів, спрямовану на вдосконалення регуляторних процесів та створення умов для розвитку властивостей особистості, що сприяють саморегуляції (регуляторної гнучкості, самостійності, емоційної стійкості, емпатії, ініціативності, самоконтролю, інтернальності). Зазначено, що внаслідок апробації зазначеної системи виявлено позитивні зміни у саморегуляції своєї діяльності студентами-педагогами.

  Скачати повний текст