Вивчено морфофунціональні закономірності передміхурової залози у різні періоди онтогенезу. Досліджено реактивні особливості передміхурової залози щурів у різні терміни після синтетичного подразнення. Вперше встановлено закономірності розвитку, становлення та інволюції простати людини у пре- та постнатальному онтогенезі. Розроблено морфофункціональні критерії структурних компонентів передміхурової залози людини. З використанням макро- та мікроскопічних гістологічних та імуногістохімічних методів дослідження визначено основні показники реактивних змін простати після антигенного подразнення. Встановлено міжтканинні зв'язки передміхурової залози, поглиблене вивчення яких відкриває нові напрями у розвитку фундаментальних досліджень в онтогенезі передміхурової залози людини. На базі застосування імуногістохімічного МІВ-1 маркера проліферації ki-67 вивчено проліфераційну активність клітин у критичні періоди онтогенезу. З'ясовано, що високий ступінь експресії маркерів CD 34 та вімінтину в пренатальному та постнатальному онтогенезі до II зрілого віку в передміхуровій залозі людини свідчить про більш активні гістохімічні перетворення. Зроблено висновок, що різний ступінь експресії PSA (протатспцифічного антигена), LSMA - гладком'язового актину, маркер на AD - андрогенний рецептор є якісним показником вікових змін тканинного складу та гістофункціональних структур. Обгрунтовано можливість використання даного показника для розробки методів корекції гістогенезу та захворювань, а також у процесі тестування стану імунної системи людини в клінічних дослідженнях.

  Скачати повний текст