Дисертацію присвячено прогнозуванню та профілактиці ускладнень хірургічного лікування пухлин спинного мозку. Використані дані поглибленого комп'ютерного аналізу 200 інформаційних карт хворих з пухлинами мозку. У 110 з них мали місце одне чи декілька ускладнень, які виникали під час чи після операції. Приведені дані прогнозування та профілактики таких ускладнень, як післяопераційні пневмонії, значної крововтрати, гострої серцево-судинної недостатності, а також смерті хворих. Установлені ведучі прогностично несприятливі ознаки цих ускладнень. Основними серед них були: локалізація пухлин в шийному та верхньогрудному відділі спинного мозку, злоякісність пухлин особливо тих, які проростали в хребет, внутрішньомозкова локалізація. Значний розмір пухлин, травматична операція, велика крововтрата, наявність супутніх захворювань, особливо урологічних, порушення дихання, трофічні розлади, порушення гомеостазу негативно впливали на результат операцій. Відсутність цих ознак була прогностично благоприємною. При підрахунку суми діагностичних коефіцієнтів прогностично несприятливих і сприятливих ознак вдавалось кількісно оцінити ризик частоти різних ускладнень і своєчасно цілеспрямовано використати комплекс профілактичних заходів. Основними серед них являються: тренування глибини вдиху, проведення сеансів СД з ПТКВ, туалетної бронхоскопії, превентивного введення антибіотиків, використання оптичної техніки, боротьба з висхідним набряком мозку, своєчасна корекція крововтрати та порушень гомеостазу. Це дало можливість знизити частоту пневмоній на 26,7%, гострої серцево-судинної недостатності на 13,9%, значних крововитрат на 28,1% та смертельних вип адків на 3,6%.

  Скачати повний текст