Уперше виявлено дисбаланс протеазно-інгібіторної системи в організмі хворих на вікову катаракту, що полягає в зниженні активності протеаз та підвищенні рівня інгібіторів у плазмі крові. Доведено наявність прямого взаємозв'язку між показниками активності протеаз у крові та кришталиках у хворих зі змішаною формою вікової катаракти. Експериментально виявлено, що за умов дії світлової енергії в кришталику знижується протеолітична активність та підвищується активність інгібіторів протеаз, що сприяє нагромадженню пошкоджених фотохімічним шляхом білкових структур кришталика та розвитку помутнінь. З використанням модельної системи встановлено, що флогензим знижує ступінь розсіювання та поглинання світла та флуоресценції кришталика внаслідок дії світлової енергії, це свідчить про протекторну дію препарату на структуру кришталика, реалізовану на рівні процесів агрегації білків і утворення хроматофорів і флуорофорів. За результатами експериментально-клінічних досліджень, що виявили роль зниження протеолітичного потенціалу в патогенезі вікової катаракти, доведено доцільність корекції протеолізу, за якої досягається стабілізація помутнінь кришталика.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне морфологічне дослідження особливостей регенерації слизової оболонки (СО) носа у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЛНА на ЧАЕС), які зазнали інгаляційного надходження радіонуклідів. Наведено результати гістологічного, гістохімічного й ультраструктурного дослідження СО носа хворих на хронічний реніт ЛНА на ЧАЕС і пацієнтів контрольної нозологічної групи. У хворих-ліквідаторів установлено більшу вираженість альтернативних змін, трансформованість регенераційних та інтенсифікацію інволюційних процесів у СО носа. Доведено, що виразна дисрегенерація епітелію суттєво спричинена патологією судинно-сполучнотканинних компонентів СО носа. Розглянуто причини та механізми змін секреції залоз і гіпореактивності запальних процесів у СО носа ліквідаторів. Проведено порівняння морфологічних проявів дисрегенарції СО носа з такими у бронхах (на підставі даних, одержаних іншими науковцями) за їх хронічного запалення у ЛНА на ЧАЕС.

  Скачати повний текст

Аналізується російськомовна проза В.В.Набокова 20-30-х років як метароманна структура з наскрізною темою "мистецтво і художник", визначаються основні етапи її еволюції. Розглядаються особливості набоковської поетики та функції найхарактерніших її прийомів. Показано роль ігрового начала у створенні оригінального художнього світу письменника. Спеціальна увага приділяється постаті героя-митця, її модифікаціям у різних романах 20-30-х років, а також системі жіночих образів. Творчість Набокова досліджується у контексті тогочасної російської та західноєвропейської літератури, уточнено місце письменника-новатора в художній культурі XX століття.

  Скачати повний текст