Проаналізовано головні етапи повоєнної відбудови промисловості та транспорту міста, висвітлено причини та мотиви переїзду населення із села в місто, особливості трудової маятникової, навчальної організованої та стихійної міграції. Розглянуто зміни соціально-станового статусу сільських мігрантів. Показано, що в роки голоду 1946 - 1947 рр. за великої плинності робітничих кадрів, чисельність прибулого населення у місто переважала кількість вибулого. В 1946 р. прибулі по відношенню до обсягу міграції складали 70 %, а вибулі - 30 %, в 1947 р. прибулих було 56 %, а вибулих - 44 %. Досліджено житлове будівництво в Харкові та житлово-побутове облаштування мігрантів, виділено етапи вирішення житлової проблеми в місті. Показано, що міграція сільського населення в місто супроводжується певними проблемами, серед яких однією з важливих є їх соціально-психологічна адаптація до міського середовища за умов підтримання ними тісних зв'язків з селом. Вивчено участь сільських мігрантів у культурно-масових і спортивних заходах у вільний від роботи чи навчання час, проведення ними дозвілля. Висвітлено загальні тенденції урбанізаційних процесів, динаміку міграції сільського населення на різних етапах даного періоду. Показано вплив міграції на зміну чисельності національно-соціального складу населення Харкова, особливість мовного спілкування в місті.

  Скачати повний текст