У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано вирішення актуального для науки публічного управління та адміністрування науково-прикладного завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і виробленні практичних рекомендацій з удосконалення механізмів публічного управління у сфері екологічної безпеки. З’ясовано сутність екологічної безпеки як об’єкта публічного управління; здійснено огляд механізмів публічного управління у сфері екологічної безпеки. Обґрунтовано, що еколого-економічний механізм публічного управління у сфері екологічної безпеки – це комплекс заходів прямого та непрямого державного впливу на економічні відносини щодо реабілітації постраждалих регіонів. Наголошено, що розробка організаційно-правового механізму публічного управління у сфері екологічної безпеки обумовлена необхідністю правового забезпечення системи заходів з реабілітації забруднених територій, який регламентує правові норми діяльності юридичних і фізичних осіб у зонах екологічного лиха. Показано, що мотиваційний механізм публічного управління у сфері екологічної безпеки впроваджується переважно через соціальне підприємництво. Підкреслено, що прибуток є головним «орієнтиром» для впровадження мотиваційних механізмів підтримки «зеленого» бізнесу. Охарактеризовано систему публічного управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонний досвід публічного управління у сфері екологічної безпеки. Визначено, що ключову роль у розвитку європейської екологічної політики відіграє прагнення обмежити спотворення конкуренції всередині європейського ринку, що, у свою чергу, могло б створити різні екологічні норми на національному рівні. Охарактеризовано специфіку державної політики у сфері екологічної безпеки в Україні, а також виокремлено проблеми та перспективи публічного управління у даній сфері.Обґрунтовано стратегічні орієнтири розвитку публічного управління у сфері екологічної безпеки в Україні. Аргументовано, що виокремлення стратегічних орієнтирів розвитку публічного управління у сфері екологічної безпеки в Україні може бути здійснено за допомогою багаторівневої системи прийняття політичних, економічних, управлінських і суто технічних рішень з урахуванням таких принципів: публічного регулювання ризиків екологічної небезпеки, дотримання соціально-екологічних пріоритетів, відповідальності та контролю. Запропоновано напрями розвитку механізмів публічного управління у сфері екологічної безпеки в Україні та визначено очікувану результативність трансформації публічного управління у даній сфері.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and proposes a solution to a scientific and applied problem that is relevant to the science of public administration and management. The problem is to substantiate the theoretical foundations and develop practical recommendations for improving the mechanisms of public administration in the field of environmental safety.The essence of environmental safety as an object of public administration has been clarified; an overview of public management mechanisms in the field of environmental safety was carried out. It is substantiated that the ecological and economic mechanism of public administration in the field of environmental security is a set of measures of direct and indirect state influence on economic relations regarding the rehabilitation of affected regions. It is emphasized that the development of the organizational and legal mechanism of public administration in the field of environmental safety is due to the need for legal support of the system of measures for the rehabilitation of contaminated territories, which regulates the legal norms of the activities of legal entities and individuals in areas of environmental disaster. It is shown that the motivational mechanism of public administration in the field of environmental safety is implemented mainly through social entrepreneurship. It is emphasized that profit is the main "reference point" for the implementation of motivational mechanisms to support "green" business. The system of public administration of environmental safety is characterized.The foreign experience of public administration in the field of environmental safety is analyzed. It was determined that a key role in the development of European environmental policy is played by the desire to limit the distortion of competition within the European market, which, in turn, could create different environmental norms at the national level. The specifics of state policy in the field of environmental security in Ukraine are characterized, as well as the problems and prospects of public administration in this field are highlighted.The strategic guidelines for the development of public administration in the field of environmental safety in Ukraine are substantiated. It is argued that the identification of strategic guidelines for the development of public administration in the field of environmental safety in Ukraine can be carried out with the help of a multi-level system of political, economic, managerial and purely technical decision-making taking into account the following principles: public regulation of environmental risks, compliance with social and ecological priorities, responsibility and control. Directions for the development of public administration mechanisms in the field of environmental safety in Ukraine are proposed and the expected effectiveness of the transformation of public administration in this area is determined.