Дисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей судових процедур в адміністративному судочинстві, опрацюванню відповідних концептуальних засад їх реалізації, з урахуванням чого окреслено проблемні питання та запропоновано шляхи їх вирішення.Опрацювання фахової наукової літератури дало змогу аргументувати, що судову процедуру можна розглядати в широкому (як розгляд окремого публічно-правового спору в адміністративному суді в усіх інстанціях, під час якого було ухвалено остаточне судове рішення) та вузькому (як відправлення правосуддя в окремій інстанції із вирішення адміністративним судом публічно-правового спору, у процесі якого ухвалюється судове рішення) розумінні. У цьому аспекті визначено, що судова процедура являє собою відповідну процесуальну форму діяльності адміністративних судів, урегульовану нормами адміністративного процесуального права, у межах якої відбувається реалізація певної сукупності юридичних засобів, вчинення дій та операцій щодо вирішення адміністративної справи по суті та поновлення відповідних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, порушених з боку суб’єктів владних повноважень у відповідних публічно-правових відносинах, кінцевим результатом якої є ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. Судова процедура в адміністративному судочинстві щодо вирішення адміністративної справи по суті завершується ухваленням відповідного судового рішення, що має найважливіше значення відправлення правосуддя в адміністративному судочинстві з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних й юридичних осіб у відносинах з суб’єктами владних повноважень.Наголошено, що одним з найважливіших і ключових елементів всебічного розуміння як теоретичних, так і практичних аспектів судових процедур в адміністративному судочинстві є здійснення їх наукової класифікації. Спираючись на аналіз наукових джерел, узагальнено критерії класифікації судових процедур в адміністративному судочинстві, а саме: за формою адміністративного судочинства; залежно від виду адміністративної справи; залежно від кола учасників адміністративної справи; ураховуючи склад суду; залежно від процесуальної стадії, у межах якої реалізуються судові процедури; залежно від обов’язковості стадії адміністративного процесу (волевиявлення зацікавленої особи); залежно від етапу реалізації відповідної стадії адміністративного процесу.Аргументовано, що завдання судових процедур в адміністративному судочинстві в цілому мають реалізовуватися з урахуванням і на основі чітко сформованого підґрунтя, певних нормативно закріплених засад функціонування цього різновиду судочинства, тобто принципів. Досліджуючи галузеві принципи судових процедур в адміністративному судочинстві, встановлено, що деякі з них не отримали належної законодавчої фіксації, у зв’язку з цим запропонована нова редакція положень ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.Визначено, що процедури врегулювання спору за участю судді провадиться поза межами судового провадження (протягом розумного строку, але не більше 30 днів; не може бути проведена повторно), ініціюється двома сторонами спору (позивачем і відповідачем), можуть бути реалізовані у формі очних і дистанційних нарад (спільних та/або закритих), а також складаються з трьох стадій (початок процедури та проведення спільної наради; врегулювання спору шляхом проведення спільних і закритих нарад; укладення сторонами мирової угоди та затвердження її судом або припинення такої процедури).До особливостей реалізації судової процедури, що відрізняють етапи зупинення й закриття провадження в адміністративній справі на стадії розгляду справи по суті, віднесено: а) підстави для вчинення вказаних дій, що мають бути оцінені належним чином та можуть мати обов’язковий або оціночний характер; б) наслідки, які можуть бути; в) відмінний порядок оформлення відповідних рішень та самої процедури зупинення процесуальних дій^UThe dissertation is devoted to defining the essence and peculiarities of judicial procedures in administrative proceedings, elaborating the relevant conceptual framework for their implementation, and, taking this into account, outlining the problematic issues and proposing ways to resolve them.The study of the professional scientific literature has made it possible to argue that judicial procedure can be viewed in a broad sense (as consideration of a separate public-law dispute in an administrative court in all instances, during which a final court decision is made) and in a narrow sense (as administration of justice in a separate instance for resolving a public-law dispute by an administrative court, in the course of which a court decision is made). In this aspect, it has been determined that judicial procedure is an appropriate procedural form of activity of administrative courts regulated by the rules of administrative procedure law, within which a certain set of legal means, actions and operations are implemented to resolve an administrative case on the merits and restore the relevant rights, freedoms and interests of individuals, rights and interests of legal entities violated by public authorities in the relevant public law relations, the ultimate result of which is the adoption of a lawful and reasonable court decision. The judicial procedure in administrative proceedings to resolve an administrative case on the merits is essentially completed by the adoption of a relevant court decision, which is of utmost importance for the administration of justice in administrative proceedings in order to protect the rights, freedoms and interests of individuals and legal entities in their relations with public authorities.It has been noted that one of the most important and key elements for comprehensive understanding of both theoretical and practical aspects of court procedures in administrative proceedings is their scientific classification. Based on the analysis of scientific sources, the author has summarised the criteria for classification of court procedures in administrative proceedings, namely: by the form of administrative proceedings; depending on the type of administrative case; depending on the range of participants to an administrative case; taking into account the composition of the court; depending on the procedural stage within which court procedures are implemented; depending on the mandatory stage of the administrative process (expression of the will of the person concerned); depending on the stage of the relevant stage of the administrative process.It has been argued that the objectives of judicial procedures in administrative proceedings in general should be implemented with due regard for and on the basis of a clearly formed basis, certain statutory principles of functioning of this type of proceedings, i.e., principles. Investigating the sectoral principles of judicial procedures in administrative proceedings, it has been found that some of them failed to receive proper legislative fixation, and therefore a new version of the provisions of Part 3 of Article 2 of the Code of Administrative Procedure of Ukraine has been proposed.Analysing the principles of judicial procedures in administrative proceedings which are objectified in legal acts of various legal force, it has been established that some of them do not comply with the requirements of current national legislation in terms of defining the legal framework for the establishment of courts, including administrative courts. In this regard, it has been argued that there is a need to develop new legal acts and amendments to the existing ones, which is of particular importance in view of the European integration course of our country.It has been determined that dispute resolution procedures involving a judge are conducted beyond the court proceedings (within a reasonable period of time, but not more than 30 days; it cannot be repeated), are initiated by two parties to the dispute (the claimant and the defendant), can be implemented in the form of in-person and remote meetings (joint and/or closed), and consist of three stages (commencement of the procedure and holding a joint meeting; dispute resolution through joint and closed meetings; conclusion of a settlement agreement by the parties and its approval by the court or termination of such procedure).