Розроблено нові напрямки хімічної трансформації формілпорфіринів, які прозводять до низки невідомих раніше порфіринових структур, запропоновано покращені методи синтезу деяких формілпорфіринів, їх вінілогів і гомологів, знайдено зручні синтетичні підходи до димерних і пентамерних порфіринів. На прикладі синтезу піразолілпорфіринів показано перспективність халконпорфіринів у реакціях гетероциклізації. Систематично досліджено радикальну кополімеризацію вінілпорфіринів з різноманітними мономерами, а також електрохімічні та електрокаталітичні властивості низки металокомплексів оксопорфіринів. Вперше показано, що використання імінієвих солей формілпорфіринів, які виготовлялися in situ, дозволяє у м'яких умовах, без використання сильних лугів та з високими виходами проводити конденсацію з кетонами, що містять alpha-метиленові групи. Знайдено, що зі збільшенням концентрації порфіринів або їх металокомплексів у системі, що полімеризується, зменшуються швидкості полімеризації, молекулярні маси полімерів та зростає ступінь полідисперсності продуктів, що пов'язано з вторинними процесами обмеження ланцюгів на pi-системах лігандів і атомах металу хелатів.

  Скачати повний текст