У дисертаційній роботі вирішене актуальне завдання сучасноїстоматології - підвищення ефективності лікування дистальної оклюзії у дітейвіком від 7 до 13 років із порушенням функції дихання. Основним завданнямроботи було обґрунтування, розробка та впровадження модифікованогофункціонального ортодонтичного апарату в лікувальний алгоритм дляполіпшення результатів лікування цієї групи пацієнтів.Наукова новизна роботи полягає у вивчені особливості клінічних,антропометричних та функціональних показників зубо-щелепної системи (ЗЩС)та функціональних показників дихання із аналізом результатів лікування, щодасть можливість комплексно підійти до вибору методу ортодонтичноголікування.Для вирішення завдань дослідження було проведено комплекснеобстеження 231 пацієнта з дистальною оклюзією.Пацієнти були поділені на 2 групи дослідження: до І групи увійшли 53дітей з ІІ класом І підкласом за Енглем (51%), до ІІ групи - 51 дітей з ІІ класом ІІпідкласом за Енглем (49%). В залежності від апарату, який використовувався длялікування, кожна група була поділена додаткового на 2 підгрупи. До 1-ої підгрупиІ групи увійшли 31 дітей, ортодонтичне лікування яких здійснювализапропонованим модифікованим функційним апаратом (МФА) (29.8%), до 2 - ої -22 дитини, яким застосовували твін-блок (21.15%). Аналогічно, до 1- ої підгрупи3ІІ групи увійшло 28 дітей, лікування яких проводили МФА (26.92%), до 2-оїпідгрупи - 23 дітини, ліування яких проводили твін-блоком (22.11%). 30 дітей безпатологіі прикусу (І клас) і патології дихання склали контрольну групу.Для підвищення ефективності лікування пацієнтів науково обґрунтованазапропонована методика застосування запропонованого модифікованогоміофункційного апарату (МФА) (патент на корисну модель № 153998 від28.09.2023). За результатами аналізу отриманих результатів було встановлено ряднадзвичайно важливих фактів, визначено низку вагомих факторів, які впливаютьна формування дистального прикусу у визначеного контингенту пацієнтів.Перед ортодонтичним лікуванням в І-й групі хронічний катаральнийгінгівіт (ХКГ) легкого і середнього ступеня був діагностований у 29,5 % і у 6,6%; гіпертрофічний гінгівіт легкого та середнього ступеня виявили у 6,6 % і 1,6 %відповідно. В ІІ-й групі ХКГ легкого і середнього ступеня тяжкості виявленовідповідно у 38,4 % і 8,1 % дітей, а гіпертрофічний гінгівіт легкого та середньогоступеня у 15,2 % і 5,1 % осіб, що значно перевищувало показники дітей І-ої групиіз патологією прикусу з ІI класом І підкласом за Енглем і корелювало із тяжкістюдистальної оклюзії.В ІІ-ій групі визначені гірші показники гігієнічного індексу ОНІ-S: 1,52 ±0,09 і 1,4 ± 1,01 відповідно до І-1 та І-2 груп порівняно із показниками І-ої групи- 1,6 ± 0,54 і 1,55 ± 0,07 при показниках контролю - 0,6±0,22 (р≤0,05).Проба Шіллєра-Писарєва в ІІ-й групі виявилася позитивною в 1,5 разичастіше, ніж було клінічно діагностовано запальні явища в тканинах пародонту.Запальні зміни в тканинах пародонта (хронічний катаральний та гіпертрофічнийгінгівіт) та слизової оболонки СОПР підтвержені даними індексів GI (1,08 ± 0,21і 1,05 ± 0,24 в І-1 та І-2 групах та 1,3 ± 0,23 і 1,2 ± 0,31в ІІ-1 та ІІ-2 групах (р≤0,05),значеннями індексу кровоточивості SВІ (13,15 ± 0,02 і 11,25 ± 0,04 в І-1 та І-2групах та 14,23 ± 0,06 і 12,45 ± 0,02 в ІІ-1 та ІІ-2 групах), показників РМА (вмодифікації Parma), індексу ПІ (за Russel). Гірші показники виявили в обох групах4при порушеній функції зовнішнього дихання. Індекс карієсу КПВ засвідчивсередній рівень інтенсивності карієсу у більшості обстежених (4,2 ± 0,22 - в групіІ-1, 3,7 ± 0,65 - в групі І-2, 3,8 ± 0,22- в групі ІІ-2), та високий рівень інтенсивностів групі ІІ-1 у дітей при ротовому типі дихання із патологією прикусу ІІ класу ІІпідкласу за Енглем - 3,8 ± 0,22 (р≤0,05).Вивчені дані щодо кореляції між ступенем звуження щелеп і негативнимизмінами об’єму верхніх дихальних шляхів.^UDissertation for the Degree of Doctor of Philosophy in the Field of Knowledge"Healthcare", in the Specialty of "Dentistry".Shupyk National Healthcare University NHU of Ukraine of the Ministry ofHealthcare of Ukraine, Kyiv, 2023.The dissertation solved a relevant problem in modern dentistry: improving theeffectiveness of the treatment of distal occlusion in children aged 7 to 13 years withimpaired respiratory function. The main task of the work was to justify, develop, andimplement a modified functional orthodontic appliance into the treatment algorithm toimprove the results of treatment in this group of patients.The scientific novelty of the work lies in the study of the features of clinical,anthropometric and functional indicators of the dentoalveolar system (DSA) andfunctional indicators of breathing with an analysis of the treatment results, which willmake it possible to comprehensively approach the choice of the method of orthodontictreatment.To solve the research problems, a comprehensive examination of 231 patientswith distal occlusion was conducted.The patients were divided into two study groups: 53 children with Class II,Division 1 malocclusion (51%) were included in Group I, and 51 children with ClassII, Division 2 malocclusion (49%) were included in Group II. Depending on theappliance used for treatment, each group was further divided into two subgroups. Thefirst subgroup of Group I included 31 children whose orthodontic treatment wasperformed with the proposed modified functional appliance (MFA) (29.8%), and thesecond subgroup included 22 children who were treated with a twin-block (21.15%).Similarly, the first subgroup of Group II included 28 children who were treated with11MFA (26.92%), and the second subgroup included 23 children who were treated witha twin-block (22.11%). A control group of 30 children without malocclusion (Class I)and respiratory pathology was formed.To improve the effectiveness of patient treatment, a scientifically groundedmethodology for the use of the proposed modified myofunctional appliance (MFA)(patent for a utility model No. 153998, dated September 28, 2023) was proposed.Based on the analysis of the results obtained, a number of extremely important factswere established, and a number of significant factors were identified that affect theformation of distal occlusion in a defined patient population.Before orthodontic treatment, chronic catarrhal gingivitis (CCG) of mild andmoderate severity was diagnosed in 29.5% and 6.6% of children in group 1,respectively; mild and moderate hypertrophy gingivitis was detected in 6.6% and1.6%, respectively. In group 2, CCG of mild and moderate severity was detected in38.4% and 8.1% of children, respectively, and mild and moderate hypertrophygingivitis in 15.2% and 5.1%, respectively, which significantly exceeded theindicators of children in group 1 with malocclusion with class II, division I accordingto Angle and correlated with the severity of distal occlusion.In the II group, worse OHI-S hygiene index values (Oral Hyhiene IndexSimlified) were determined: 1.52 ± 0.09 and 1.4 ± 1.01, respectively, for I-1 and I-2groups, compared to the I group values of 1.6 ± 0.54 and 1.55 ± 0.07, with control valuesof 0.6 ± 0.22 (p ≤ 0.05).