У дисертації на основі загальної теорії кримінального процесу, чинної Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, міжнародних правових актів, слідчої, прокурорської і судово-контрольної практики слідчих суддів вирішено нове наукове завдання, пов’язане з розкриттям кримінальних процесуальних відносин між ведучими учасниками сторони обвинувачення і слідчим суддею та процесуальних напрямів форм їх взаємодії у стадії досудового розслідування під час виконання ними обов’язкової правозахисної (правозабезпечувальної) функції, спрямованої на недопущення порушень конституційних прав і свобод усіх учасників, залучених чи допущених до кримінального провадження.У процесі дослідження розкрито процесуальне положення ведучих учасників сторони обвинувачення і слідчого судді, з яким вони постійно підтримують тісні кримінальні процесуальні відношення під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень (кримінальних проступків і злочинів), а також ступінь теоретичної розробки проблеми їхньої взаємодії у спільній для них правозабезпечувальній сфері діяльності. Виявлено ряд проблем, які потребують їх вирішення на законодавчому рівні. Доведено, що визначена статтею 3 Конституції України основоположна (загальнодержавна) функція, пов’язана з визнанням людини найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення її прав і свобод – головним обов’язком держави, є правозахисною (правозабезпечувальною) і повинна неухильно виконуватися всіма органами державного апарату в усіх сферах державної діяльності. У стадії досудового розслідування кримінального процесу України цю функцію виконують лише дізнавач, слідчий, прокурор і слідчий суддя у специфічній кримінальній процесуальній формі. Перші три із них реалізують її на засадах законності з позиції забезпечення прав і свобод всіх учасників кримінального провадження, виходячи із публічних (державних) інтересів.У процесі дослідження також розкрито призначення досудового розслідування в системі кримінальної процесуальної діяльності, місце і роль кожного владного суб’єкта, діючого в даній стадії кримінального провадження. Результати аналізування функціональної діяльності керівника органу дізнання, керівника органу досудового слідства і співробітника оперативного підрозділу показали, що ці владні суб’єкти досудового розслідування безпідставно віднесені законодавцем України до сторони обвинувачення, бо процесуальна діяльність жодного з них не спрямована на обвинувачення особи у вчинені кримінального правопорушення, у зв’язку з чим вона не має ніякого відношення ні до застосування примусових заходів процесуального характеру, ні до зацікавленості в результатах справи, ні до правовідносин зі слідчим суддею, ні до участі в судово-контрольних провадженнях, ні до участі в судових стадіях кримінального процесу. Через відсутність обставин, що виключають участь означених владних суб’єктів у кримінальному провадженні, на них чинний КПК України не розповсюджує інститут відводу від цього провадження. Запропоновано у невідкладному порядку вилучити керівника органу дізнання, керівника органу досудового слідства і співробітника оперативного підрозділу зі сторони обвинувачення кримінального провадження як помилково віднесених до її суб’єктивного складу. ?Доведено, що з урахуванням двосторонності кримінального правопорушення (кримінального конфлікту), на одній стороні якого знаходиться особа, яка безпосередньо вчинила це правопорушення, а на іншій стороні якого знаходиться жертва вчиненого правопорушення, законодавець зобов’язаний у невідкладному порядку віднести потерпілого до ведучого учасника сторони обвинувачення, бо без нього ця сторона не може вважатися повноцінною. Визнавши підозрюваного, обвинуваченого основним (ведучим) учасником сторони захисту і не визнавши потерпілого учасником сторони обвинувачення, законодавець розірвав двосторонній зв'язок між кримінальним правопорушенням і його наслідками, чим завдав суттєвого ураження кримінальним процесуальним відносинам, а самому принципу змагальності і рівності сторін надав спотвореної форми, перетворивши його в юридичну функцію. Ця груба помилка законодавця чекає свого виправлення. У дисертації сформульовано наукову новизну отриманих результатів дослідження, а також ряд висновків концептуального характеру, спрямованих на подальше законодавче удосконалення кримінальних процесуальних відносин ведучих учасників сторони обвинувачення зі слідчим суддею у сфері забезпечення прав і свобод учасників кримінального провадження, звернуто увагу на необхідність посилення наукових досліджень з означеної проблематики.^UIn the dissertation, on the basis of the general theory of the criminal process, the current Constitution of Ukraine, the Criminal Procedure Code of Ukraine of 2012, international legal acts, investigative, prosecutorial and judicial control practice of investigating judges, a new scientific task related to the disclosure of criminal procedural relations between leading participants is solved the parties to the prosecution and the investigating judge and the procedural directions of the forms of their interaction at the stage of pre-trial investigation during their performance of the mandatory human rights protection (rights ensuring) function aimed at preventing violations of the constitutional rights and freedoms of all participants involved or admitted to criminal proceedings.In the process of research, the procedural position of the leading participants of the prosecution and the investigating judge, with whom they constantly maintain close criminal procedural relations during the pre-trial investigation of criminal offenses (criminal misdemeanors and crimes), as well as the degree of theoretical development of the problem of their interaction in the common law enforcement field of activity. A number of problems have been identified that need to be resolved at the legislative level.It has been proven that the fundamental (nationwide) function defined by Article 3 of the Constitution of Ukraine, related to the recognition of a person as the highest social value, and the establishment and provision of his rights and freedoms is the main duty of the state, is human rights protection (rights ensuring) and must be consistently performed by all bodies state apparatus in all spheres of state activity. At the stage of the pre-trial investigation of the criminal process of Ukraine, this function is performed only by the inquirer, investigator, prosecutor and investigating judge in a specific criminal procedural form. The first three of them implement it on the basis of legality from the position of ensuring the rights and freedoms of all participants in criminal proceedings, based on public (state) interests.The purpose of the pre-trial investigation in the system of criminal procedural activity, the place and role of each powerful entity operating at this stage of criminal proceedings was also revealed in the research process. The results of the analysis of the functional activity of the head of the investigation body, the head of the pre-trial investigation body and the employee of the operative unit showed that these powerful subjects of the pre-trial investigation were unjustifiably assigned by the legislator of Ukraine to the side of the prosecution, because the procedural activity of none of them is aimed at accusing a person of committing a criminal offense. in connection with which it has nothing to do with the application of coercive measures of a procedural nature, nor with interest in the results of the case, nor with the legal relationship with the investigating judge, nor with participation in judicial control proceedings, nor with participation in the judicial stages of the criminal process . Due to the absence of circumstances that exclude the participation of the specified authorities in criminal proceedings, the current Criminal Procedure Code of Ukraine does not extend to them the institution of withdrawal from this proceeding. It is proposed to immediately remove the head of the investigation body, the head of the pre-trial investigation body and the employee of the operational unit from the prosecution side of the criminal proceedings as mistakenly classified as its subjective composition.The dissertation formulates the scientific novelty of the obtained research results, as well as a number of conclusions of a conceptual nature, aimed at further legislative improvement of the criminal procedural relations between the leading participants of the prosecution and the investigating judge in the field of ensuring the rights and freedoms of the participants in criminal proceedings, attention is drawn to the need to strengthen scientific research in this area problems.