В роботі в результаті проведення експериментальних і клінічних досліджень із застосуванням загальноклінічних, патофізіологічних, генетичних, біофізичних, гістологічних, морфометричних, статистичних методів запропоновано спосіб підвищення ефективності діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої області у хворих з цукровим діабетом шляхом з'ясування особливостей перебігу захворювання у пацієнтів з поліморфізмом генів другої стадії детоксикації, про- та протизапальних цитокінів, факторів росту судин і застосування в комплексному лікуванні препаратів групи тіопоетинів. Доведена асоціація між поліморфізмом генів IL-1β, IL-10, VEGF, GSTT1 і ризиком виникнення одонтогенних флегмон щелепно-лицевої області у пацієнтів з цукровим діабетом. Ризик виникнення гнійних ускладнень загоєння ран шкіри збільшувався у пацієнтів з делецією гену GSTT1. Наявність алеля Т гену IL-1 і алелю A гену IL-10 у пацієнтів з цукровим діабетом супроводжувалося максимальною з поміж інших груп спостереження, виразністю клінічних ознак одонтогенної флегмони і збільшенням тривалості лікування. Включення до стандартної схеми лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої області препарату групи тіопоетинів у хворих на цукровий діабет ІІ типу зменшує тяжкість перебігу захворювання і тривалість лікування.^UIn the work, as a result of experimental and clinical research with the use of general-clinical, pathophysiological, genetic, biophysical, histological, morphometric, statistical methods, a method of increasing the efficiency of diagnosis and treatment of purulent-inflammatory diseases of the maxillofacial area in patients with diabetes mellitus, with the help of ' the characterization of the disease in patients with polymorphism of genes of the second stage of detoxification, pro- and anti-inflammatory cytokines, vascular growth factors and Application in the complex treatment of preparations of the group of thiopoietins. The association between IL-1β, IL-10, VEGF, GSTT1 and the risk of odontogenic phlegmon of the maxillofacial area in patients with diabetes mellitus is proved. The risk of developing suppurative complications of wound healing in the skin increased in patients with deletion of the GSTT1 gene. The presence of the allele T gene of IL-1 and the allele A gene of IL-10 in patients with diabetes mellitus was accompanied by a maximum among other observation groups, the severity of the clinical signs of odontogenic phlegmon, and an increase in the duration of treatment. Inclusion in the standard regimen of odontogenic phlegmon of the maxillofacial area of the preparation of the thiopoetin group in patients with type 2 diabetes mellitus reduces the severity of the course of the disease and the duration of treatment.