На підставі вивчення архівних і рідкісних друкованих матеріалів розглянуто науковий внесок М.Гулака, О.Навроцького, Л.Лопатинського, А.Кримського в розвиток української орієнталістики. Проаналізовано дослідження М.Гулака та О.Навроцького, присвячені вивченню фольклору тюркських народів ("Деде Коркул"), творчості М.Фізулі ("Лейла і Меджнун"), Нізамі Гянджеві ("Іскандер-наме"), Ш.Руставелі ("Витязь у тигровій шкурі"). Особливу уваги приділено вивченню наукової спадщини талоновитого українського орієнталіста Л.Лопатинського (1842 - 1922), присвяченої дослідженню усної народної товрчості, етнографії та мов численних етносів Закавказзя, зокрема азербайджанського, засновника "Кабардинської граматики із словником", першої фундаментальної праці про одну з мов іберійсько-кавказької спільноти. Висвітлено діяльність Л.Лопатинського як засновника та голови Кавказького відділу Московського археологічного товариства. Проаналізовано доповідь ученого на XII археологічному з'їзді в Харкові "Російські суфікси. Вплив кавказьких мов на їх утворення", виголошення якої викликало численні дискусії. Розглянуто редакційну діяльність Л.Лопатинського, зокрема редагування "Сборника материалов для описания местностей и племен Кавказа". Проаналізовано наукові праці Л.Лопатинського, зокрема такі, як "Тюрки, їх мова та література", "Тюркська народна словесність", "Азербайджанська література", "Нізамі та його сучасники", "Картліс Цховреба".

  Скачати повний текст

У дисертації на основі широкої джерельної бази (художня література, публіцистика, наукові статті, переклади тощо) та наукових публікацій висвітлено становлення й розвиток азербайджансько-українських літературно-культурних взаємин у контексті розвитку національних і світового літературного процесу. Уперше до наукового обігу залучено значний масив маловідомих наукових студій, перекладів, переосмислено і проінтерпретовано творчість найбільш репрезентативних азербайджанських письменників: М. Ф. Ахундова, К. Закіра, Ґ. Нізамі, М. Фізулі, С. Шірвані та інших, а також дитячих письменників: Х. Алібейлі, С. С. Ахундова, Р. Ефендієва, Ф. Кочарлінського, А. Сіххата, І. Тапдига, З. Халіла, А. Шаіка та ін. У дисертації досліджено, проаналізовано й узагальнено взаємини азербай­джанської та української літератур від ХІХ – до початку ХХІ ст. Це дало змогу представити азербайджансько-українські літературні, перекладацькі й наукові контакти як цілісний процес, якому притаманні такі ознаки, як діалогічність між культурами й літературами, тяглість і довготривалість, синкретичність. Імагологічні образи в українському й азербайджанському культурно-літературному дискурсах є цілісними, інтегрованими. Вони позначені також такою характеристикою як усталеність, але й, водночас, динамічно розвиваються упродовж ХХ ст. Імагологічні образи поширювалися за посередництва записок мандрівників, листування, наукових праць, прози різних жанрів (історичний, пригодницький романи тощо), поезії (від класичних взірців – до маловідомих для української літератури, як-от рубаї, туюг, газель, пантун, мухтамілат, мурабба та ін.), листування, перекладів, есеїстики, публіцистики тощо.^UThe dissertation on the basis of a wide source base (fiction, journalism, scientific articles, translations, etc.) and scientific publications highlights the formation and development of Azerbaijani-Ukrainian literary and cultural relations – in the context of national and world literary process.Three periods in the development of Azerbaijani-Ukrainian literary relations are analyzed, described and characterized. The dissertation highlights the key trends in the development of national literatures at each stage, establishes the typological similarity and describes the distinctive features of the literary processes in Ukraine and Azerbaijan. For the first time, a large array of little-known scientific studies, translations, rethinking and interpreting the works of the most representative Azerbaijani writers: Nizami, Fuzuli, S. Shirvani, K. Zakir, M. Akhundov, etc., as well as children's writers A. Shaik, R. E. , F. Kocharlinsky, A. Sikhkhat, M. Akhundov, I. Tapdyga, H. Alibeyli, Z. Khalil, who in different ways entered the cultural and literary environment of Ukraine, although they were not researched and translated into Ukrainian.